Справа № 127/20848/22
Провадження № 3/127/7024/22
29.09.2022м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08.09.2022 о 15.01 год. по вул. Ватутіна, 114 в м. Вінниці ОСОБА_1 керував моторолером марки Honda, без державного номерного знаку з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, однак від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку відмовився.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про вручення судової повістки у формі смс-повідомлення.
Вирішуючи питання щодо можливості здійснення судового розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує таке.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому військовий стан продовжений до 21.11.2022.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами; на цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Зі змісту частини другої статті 26 Закону № 389-VIII скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Згідно з частиною третьою статті 26 Закону № 389-VIII у разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Надані суду матеріали не свідчать, що ОСОБА_1 не може з'явитись у судове засідання з поважних причин.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини у справі (далі - ЄСПЛ) «Пономарьов проти України», сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, у постанові від 28.10.2021 (справа № 11-250сап21) Верховний Суд (далі - ВС) зауважив, що частиною другою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) визначено, що участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за статтею 130 КпАП, не є обов'язковою.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справ за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши надані суду матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі статтею 245 КпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту речення першого частини першої статті 251 КпАП випливає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому реченням другим частини першої статті 251 КпАП визначено, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд враховує, що частиною другою статті 251 КпАП регламентовано, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З диспозиції статті 130 КпАП випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто зазначеною правовою нормою встановлено альтернативні склади правопорушення: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності в діянні ОСОБА_1 складу зазначеного вище правопорушення, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Суд вважає за доцільне зауважити, що пунктом 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція) визначені ознаки наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Такими ознаками, як слідує з наведеної Інструкції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З наданих суду матеріалів випливає, що 08.09.2022 о 15.01 год. по вул. Ватутіна, 114 в м. Вінниці ОСОБА_1 керував моторолером марки Honda, без державного номерного знаку з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Згідно з наданим суду записом з нагрудних камер поліцейських (далі - Запис) ОСОБА_1 були повідомлені виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння. Отже, суд вважає, що в судовому засіданні підтверджена наявність правової підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
До протоколу про адміністративне правопорушення наданий рапорт поліцейського (далі - Рапорт), зміст якого відповідає відомостям, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення. В наданих суду матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Направлення). Також до протоколу про адміністративне правопорушення наданий диск із записами з нагрудних камер поліцейських (далі - Запис), зі змісту якого випливає, що ОСОБА_1 підтвердив факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. При цьому суд враховує, що у поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підтвердив факт вживання наркотичного засобу.
З оглянутого в судовому засіданні Запису, як суд зазначив вище, випливає, що ОСОБА_1 були названі виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння і запропоноване проходження огляду на стан сп'яніння. Отже, аналізуючи надані суду матеріали у їх сукупності, суд вважає, що були наявні правові підстави для проведення огляду ОСОБА_1 з метою підтвердження чи спростування факту його перебування у стані наркотичного сп'яніння, які передбачені пунктом 4 розділу І Інструкції. При цьому з Висновку випливає, що ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився, що узгоджується з наданим суду Записом. Процедура огляду на стан сп'яніння регламентована статтею 266 КпАП.
Надані суду матеріали не свідчать, що ОСОБА_1 оспорював дотримання такої процедури.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, як суд зазначив вище, суду надані Рапорт та Запис та Направлення, зміст яких судом наведений вище. Тому, оцінюючи надані суду докази у їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні був підтверджений факт керування ОСОБА_1 08.09.2022 о 15.01 год. по вул. Ватутіна, 114 в м. Вінниці моторолером марки Honda, без державного номерного знаку з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Суд також вище зауважив, що правові підстави для визнання відмови від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до приписів частини п'ятої статті 266 КпАП відсутні.
Отже, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за зазначеним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП, за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення нею нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд враховує таке.
Згідно з наданими суду матеріалами справи ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, у тому числі й за порушення проти безпеки дорожнього руху. На підтвердження зазначеної обставини суду надана довідка «Армор». Однак, статтею 24 КпАП визначені види адміністративних стягнень, статтею 33 КпАП - загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, а пунктом 1 частини першої статті 284 КпАП - що адміністративне стягнення накладається виключно постановою. Отже, наявність у матеріалах справи відповідних витягів «Армор» та довідки суд не може розцінити в якості доказів, оскільки підтвердженням відповідного факту ознак повторності може бути лише процесуальний документ (зокрема, належним чином завірена копія постанови). Крім того, положення, яким регламентоване використання бази даних «Армор», не зареєстроване в Міністерстві юстиції України. Тому, враховуючи відсутність у матеріалах справи належним чином завірених копій постанов про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд вважає, що в судовому засіданні належним чином зазначена обставина не підтверджена і не може бути прийнята судом до уваги при вирішенні питання щодо накладення на нього адміністративного стягнення. Разом з тим, санкцією закону про адміністративну відповідальність безальтернативно вставлені такі види стягнення як штраф та позбавлення права керування транспортними засобами. Саме тому суд вважає за доцільне застосування до ОСОБА_1 зазначені стягнення.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 130, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: