27.09.2022
Провадження № 2/389/234/22
ЄУН 695/601/22
27 вересня 2022 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Берднікової Г.В.,
при секретарі - Чукановій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі,-
Позивач звернулась до суду з даною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50 відстоків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона з відповідачем по справі з 2013 по лютий 2022 року перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. Від спільного життя мають малолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час проживають з нею та перебувають на її утриманні. Відповідач не бажає добровільно брати на себе обов'язок з матеріального забезпечення й утримання своїх малолітніх дітей, систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо придбання дитячого одягу, продуктів харчування, ліків, не виділяє кошти на відпочинок та дитяче дозвілля. Зазначила, що відповідач є працездатним, але офіційно не працює, їздить на заробітки за кордон, інших неповнолітніх дітей на яких сплачує аліменти не має. . За таких обставин їй необхідна матеріальна допомога з боку відповідача, а тому вона змушена звернутись з даним позовом до суду.
Позивач у судове засідання не з'явилась, подала заяву в якій підтримала свої позовні вимоги, просила розглядати справу без її участі.
Відповідач 20 червня 2022 року через канцелярію суду подав відзив, в обґрунтування якого вказав, що позивач у позовній заяві ставить вимогу про стягнення з нього на утримання дітей аліментів по 3000 грн. на кожну дитину щомісячно. Зазначив, що з 01 липня 2022 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2201 грн., віком від 6 до 18 років - 2744 грн.. Вказав, що він не має постійного місця роботи та постійного джерела доходу, внаслідок неможливості у воєнний час вільно пересуватись територією України та за її межами, тому не має змоги сплачувати аліменти у розмірі, який перевищує розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Крім того він є опікуном ОСОБА_5 , який проживає разом із ним (на підтвердження чого надав ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 травня 2019 року якою ОСОБА_2 призначено опікуном над недієздатним ОСОБА_5 ), також він добровільно надає допомогу на утримання дітей. Зазначив, що розмір аліментів на дитину віком до 6 років та від 6 до 18 років не може бути меншим 50 % прожиткового мінімуму для дитини даного віку, тобто, 2201:2=1100 грн. 50 коп. та 2744:2=1372 грн. 00 коп. відповідно, а тому позовну заяву він визнає частково, вважає за можливе сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1372 грн. 00 коп. та аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 1101 грн. 00 коп. щомісячно.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. Від спільного життя мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких у свідоцтвах про народження зазначений відповідач (а.с.5;6). Довідка видана Крупським старостинським округом свідчить про те, що ОСОБА_6 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на її повному утриманні з 07 лютого 2022 року перебувають неповнолітні діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.8). Відповідач зареєстрований по АДРЕСА_2 (а.с.25).
Згідно інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру Іпотек, відомості щодо права власності, інші речові права, іпотеки відносно ОСОБА_2 , відсутні. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що відносно ОСОБА_2 встановлено обтяження, а саме накладено арешт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 .
З наданої на виконання ухвали суду довідки щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи встановлено, що в період за перший квартал з січня по лютий 2021 року ОСОБА_2 отримав дохід у вигляді соціальних виплат з відповідних бюджетів на загальну суму в 8514 грн. 10 коп., у період з другого квартала 2021 року по другий квартал 2022 року інформація про доходи відповідача відсутня.
Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Конвенція ООН про права дитини (прийнята й відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, набула чинності для України з 27 вересня 1991 року), визначає пріоритет у суспільстві інтересів дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 6 Конвенції містить принцип щодо необхідності забезпечення у максимально можливій мірі виживання та здорового розвитку дитини.
Відповдіно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно із ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомомго майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.
При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. ч. 1-3 зазначеної статті СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, нормою статті 184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Зазначена вимога покладається на суд лише в порядку наказного провадження (ч. 3 ст. 184 СК України).
Відповідно до висновку Верховного Суду, висловленого в постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 459/2181/17, який підлягає врахуванню судом першої інстанції відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку суперечить вимогам сімейного законодавства.
Отже, аналізуючи положення статті 182 та 184 СК України слід дійти висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов'язаний враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України. Разом з тим, нормою статті 184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності та враховуючи те, що позивач підтримує позовні вимоги, а відповідач визнає їх частково, погоджуючись сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1372 грн. 00 коп. та аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 1101 грн. 00 коп. щомісячно, те, що згідно рішення суду відповідач призначений опікуном недієздатного ОСОБА_5 , якого він зобов'язаний утримувати, а також те, що позивачем не надано доказів щодо доходу чи майна відповідача, відзив на позовну заяву, наданий відповідачем, також не містить відомостей про доходи відповідача, суд сам вчинив заходів, щодо встановлення суми отриманих доходів ОСОБА_2 , ненаданням останнім матеріальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей, які знаходиться на утриманні позивача, матеріальне становище сторін, суд приходить до висновку, що у зв'язку із об'єктивною потребою неповнолітніх дітей у забезпеченні належного матеріального утримання для дитини відповідного вікупозов необхідно задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1500 грн. на кожну дитину, щомісячно, враховуючи, що вказаний розмір аліментів не є меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, в силу ст.430 ЦПК України, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі ст.141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 2,4,12,13, 81,89, 141, 206, 223, 259, 263 -265, 354,430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1500 грн. на кожну дитину, щомісячно, розпочавши стягнення з 10 березня 2022 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути зі ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Роз'яснити сторонам, що у відповідності до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (ч.1 ст.196 СК України).
Крім цього, за заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (ст.186 СК України).
Статтею 185 СК України також визначено обов'язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_2 .
Суддя Г.В. Берднікова