Cправа № 127/21677/22
Провадження № 1-кс/127/8688/22
Іменем України
28 вересня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сороки республіки Молдова, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -
Старший слідчий відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковник поліції ОСОБА_6 27.09.2022 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що СУ ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020000000465 від 09.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що близько 06 години 40 хвилин 09.08.2022, ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним автомобілем «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку м. Умань, на 475 км автодороги М-30 «Стрий-Кропивницький-Знам'янка», неподалік м. Гайсин Вінницької області, не врахував дорожню обстановку, а саме заокруглення дороги ліворуч та мокрий стан проїзної частини дороги, не обрав безпечної швидкості, яка б дозволяла йому постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого він не впорався з керуванням та допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення із автомобілем «ЗАЗ TF69YO», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався по належній смузі руху у зустрічному напрямку.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Hyundai Elantra» ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці події, а пасажир зазначеного автомобіля ОСОБА_9 госпіталізований до медичної установи, де ІНФОРМАЦІЯ_2 помер під час лікування.
Також, внаслідок зіткнення водій автомобіля «ЗАЗ TF69YO» ОСОБА_7 з отриманими тілесними ушкодженнями госпіталізований до медичної установи.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 97 від 21.09.2022 на трупі ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді ран: в ділянці голови справа, в ділянці правого колінного суглобу; синця в ділянці правої вилиці з переходом на праву щоку, крововиливу в м'які тканини шийного відділу, перелому шийного відділу хребта на межі між 6-7 шийними хребцями, який супроводжувався пошкодженням спинного мозку. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупого-их твердого-их предмета-ів або співудару об нього-их, якими могли бути і виступаючі частини салону автотранспортного засобу в умовах дорожньо-транспортної пригоди.
Тілесні ушкодження описані в пункті 1 в вигляді саден мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Ушкодження у вигляді крововиливу в м'які тканини шийного відділу, перелому на межі 6,7-го шийних хребців, який супроводжувався пошкодженням спинного мозку, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння та стоять у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Між даними тілесними ушкодженнями та настанням смерті є прямий причинний зв'язок.
Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок травми: закритої тупої травми шийного відділу хребта.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 98 від 21.09.2022 на трупі ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася переломом кісток склепіння черепа з переходом на основу, травматичним субарахноїдальним крововиливом та забоєм речовини головного мозку.
Вище вказані тілесні ушкодження могли виникнути віл дії тупого-их твердого-их предмета-ів, якими могли бути виступаючі частини автотранспортного засобу в умовах дорожньо-транспортної пригоди та мають ознаки прижиттєвості і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. .
Смерть ОСОБА_9 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток склепіння черепа з переходом на основу, які супроводжувалися травматичним субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №102 від 14.09.2022 ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, закритого багато уламкового перелому вертлюкової западини правого кульшового суглобу з вивихом головки правої стегнової кістки та закритих переломів правої здухвинної, сідничної та лонної кісток.
Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета, можливо, 09.08.2022 під час дорожньо-транспортної пригоди.
Ушкодження в вигляді: струсу головного мозку відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п. 2.3.3; закритого багато уламкового перелому вертлюкової западини правого кульшового суглобу з вивихом головки правої стегнової кістки та закритих переломів правої здухвинної, сідничної та лонної кісток відносяться до середніх тілесних ушкоджень, за відсутністю небезпеки для життя та які спричинили тривалий (понад 21-н день) розлад здоров'я, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п. 2.2.2.
Відповідно до висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/102-22/12001-ІТ від 31.08.2022 в момент первинного контакту кут між повздовжньою віссю автомобіля «ЗАЗ TF69YO», державний номерний знак НОМЕР_2 та повздовжньою віссю автомобіля «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 складав близько 320-340°.
Зіткнення автомобіля «ЗАЗ TF69YO», державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 , сталося на проїзній частині дороги «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Ізварине» в межах лівої смуги руху у напрямку м. Гайсин в районі розташування подряпин асфальтного покриття позначеного на план-схемі ОМДТП під №2.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/102-22/13365-ІТ від 13.09.2022 в даній дорожній обстановці дії водія «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 з технічної точки зору регламентувалися вимогами п. 12.1 Правил дорожнього руху.
В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ЗАЗ TF69YO», державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_7 з технічної точки зору регламентувалися вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху.
В ситуації, яка склалася, водій автомобіля «ЗАЗ TF69YO», державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_7 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 .
В ситуації, яка склалася, з технічної точки зору можливість попередження виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди у водія автомобіля «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 забезпечувалася відповідністю його дій вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, для виконання яких у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру.
В даній дорожній обстановці, у діях водія автомобіля «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 , з технічної точки зору вбачається невідповідність вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, водій ОСОБА_4 за вищевикладених обставин порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами і доповненнями), згідно яких: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.»
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху перебуває у причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із настанням смерті ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та спричиненням ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили загибель кількох осіб та спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Сороки республіки Молдова, житель АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, раніше не судимий.
26.09.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними доказами, а саме:
-протоколом огляду місця події від 09.08.2022;
-висновком судово-медичної експертизи від 21.09.2022 № 97;
-висновком судово-медичної експертизи від 21.09.2022 №98;
-висновком судово-медичної експертизи від 14.09.2022 №102;
-висновком транспорно-трасологічної експертизи від 31.08.2022 №СЕ-19/102-22/12001-ІТ;
-висновком судової автотехнічної експертизи від 13.09.2022 №СЕ-19/102-22/13365-ІТ;
-сукупністю інших доказів зібраних в ході розслідування.
У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема:
1) переховування від органу досудового розслідування та суду, так як останній знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а саме позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, з метою уникнення відповідальності за вчинене ним кримінального правопорушення може переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
2) незаконного впливу на потерпілих кримінального провадження, оскільки згідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний не надав показів стосовно обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
1) особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, обставини вчинення злочину;
2) особиста порука, оскільки у ОСОБА_4 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування та в суд на першу вимогу;
3) домашній арешт, враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу, що не дасть можливість запобігти вказаним вище ризикам.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наслідки у вигляді смерті двох осіб, дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний перебуваючи на волі може ухилятися від органів досудового слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Окрім того, ОСОБА_4 за час досудового слідства не вжив заходів щодо відшкодування завданих збитків потерпілим.
Враховуючи сукупність характеризуючих даних, соціальних зв'язків та чинників, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вид передбаченого покарання, поведінку підозрюваного, орган досудового слідства вважає, що єдиним запобіжним заходом, який забезпечить належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, є запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
На підставі викладеного слідчий звернувся до суду з даним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечували щодо поданого клопотання, просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12022020000000465, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020000000465 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що близько 06 години 40 хвилин 09.08.2022, ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним автомобілем «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку м. Умань, на 475 км. автодороги М-30 «Стрий-Кропивницький-Знам'янка», неподалік м. Гайсин Вінницької області, не врахував дорожню обстановку, а саме заокруглення дороги ліворуч та мокрий стан проїзної частини дороги, не обрав безпечної швидкості, яка б дозволяла йому постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого він не впорався з керуванням та допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення із автомобілем «ЗАЗ TF69YO», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався по належній смузі руху у зустрічному напрямку.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Hyundai Elantra» ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці події, а пасажир зазначеного автомобіля ОСОБА_9 госпіталізований до медичної установи, де ІНФОРМАЦІЯ_2 помер під час лікування.
Також, внаслідок зіткнення водій автомобіля «ЗАЗ TF69YO» ОСОБА_7 з отриманими тілесними ушкодженнями госпіталізований до медичної установи.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 97 від 21.09.2022 на трупі ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді ран: в ділянці голови справа, в ділянці правого колінного суглобу; синця в ділянці правої вилиці з переходом на праву щоку, крововиливу в м'які тканини шийного відділу, перелому шийного відділу хребта на межі між 6-7 шийними хребцями, який супроводжувався пошкодженням спинного мозку. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупого-их твердого-их предмета-ів або співудару об нього-их, якими могли бути і виступаючі частини салону автотранспортного засобу в умовах дорожньо-транспортної пригоди.
Тілесні ушкодження описані в пункті 1 в вигляді саден мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Ушкодження у вигляді крововиливу в м'які тканини шийного відділу, перелому на межі 6,7-го шийних хребців, який супроводжувався пошкодженням спинного мозку, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння та стоять у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Між даними тілесними ушкодженнями та настанням смерті є прямий причинний зв'язок.
Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок травми: закритої тупої травми шийного відділу хребта.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 98 від 21.09.2022 на трупі ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася переломом кісток склепіння черепа з переходом на основу, травматичним субарахноїдальним крововиливом та забоєм речовини головного мозку.
Вище вказані тілесні ушкодження могли виникнути віл дії тупого-их твердого-их предмета-ів, якими могли бути виступаючі частини автотранспортного засобу в умовах дорожньо-транспортної пригоди та мають ознаки прижиттєвості і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. .
Смерть ОСОБА_9 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток склепіння черепа з переходом на основу, які супроводжувалися травматичним субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 102 від 14.09.2022 ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, закритого багато уламкового перелому вертлюкової западини правого кульшового суглобу з вивихом головки правої стегнової кістки та закритих переломів правої здухвинної, сідничної та лонної кісток.
Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета, можливо, 09.08.2022 під час дорожньо-транспортної пригоди.
Ушкодження в вигляді: струсу головного мозку відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п. 2.3.3; закритого багато уламкового перелому вертлюкової западини правого кульшового суглобу з вивихом головки правої стегнової кістки та закритих переломів правої здухвинної, сідничної та лонної кісток відносяться до середніх тілесних ушкоджень, за відсутністю небезпеки для життя та які спричинили тривалий (понад 21-н день) розлад здоров'я, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п. 2.2.2.
Відповідно до висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/102-22/12001-ІТ від 31.08.2022 в момент первинного контакту кут між повздовжньою віссю автомобіля «ЗАЗ TF69YO», державний номерний знак НОМЕР_2 та повздовжньою віссю автомобіля «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 складав близько 320-340°.
Зіткнення автомобіля «ЗАЗ TF69YO», державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 , сталося на проїзній частині дороги «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Ізварине» в межах лівої смуги руху у напрямку м. Гайсин в районі розташування подряпин асфальтного покриття позначеного на план-схемі ОМДТП під №2.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/102-22/13365-ІТ від 13.09.2022 в даній дорожній обстановці дії водія «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 з технічної точки зору регламентувалися вимогами п. 12.1 Правил дорожнього руху.
В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ЗАЗ TF69YO», державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_7 з технічної точки зору регламентувалися вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху.
В ситуації, яка склалася, водій автомобіля «ЗАЗ TF69YO», державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_7 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 .
В ситуації, яка склалася, з технічної точки зору можливість попередження виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди у водія автомобіля «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 забезпечувалася відповідністю його дій вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, для виконання яких у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру.
В даній дорожній обстановці, у діях водія автомобіля «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 , з технічної точки зору вбачається невідповідність вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, водій ОСОБА_4 за вищевикладених обставин порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами і доповненнями), згідно яких: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.»
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху перебуває у причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із настанням смерті ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та спричиненням ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
26.09.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили загибель кількох осіб та спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022020000000465 від 09.08.2022; повідомлення про підозру від 26.09.2022; протоколу допиту підозрюваного від 26.09.2022; протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події; протоколу допиту потерпілого; висновку експерта №98; висновку експерта №97; висновку експерта №102; висновку експерта №CЕ-19/102-22/12001- ІТ від 31.08.2022; висновку експерта №CЕ-19/102-22/13365 - ІТ від 13.09.2022; пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований та має постійне місце проживання, працюючий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий. В той же час, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за наслідками якого загинуло дві особи.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Посилання ж підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 на те, що ОСОБА_4 має місце реєстрації та постійне місце проживання, працюючий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, не спростовує наявності ризиків, зазначених слідчим у клопотанні та доведених прокурором в судовому засіданні.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В той же час, частиною четвертою статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Таким чином, оскільки наслідком вчиненого злочину є загибель двох людей, слідчий суддя вважає не доцільним визначати підозрюваному розмір застави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Затримати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали слідчого судді.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 26 листопада 2022 року (час рахувати відповідно до протоколу затримання).
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 26 листопада 2022 року.
Організацію затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та складання протоколу затримання покласти на старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя