Справа № 127/2021/22
Провадження № 2/127/249/22
21.09.2022 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Романюк Л.Ф.,
при секретарі Курутіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа - Банк» (03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська,100) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
АТ «Альфа - Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 22.08.2007 року АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 050/25-1131.
Згідно рішення № 5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року, було прийнято рішення щодо припинення АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа Банк» де в п. п. 1.2 визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у АТ «Альфа Банк» з 15.10.2019 року.
Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач зобов'язується надати позичальникові кредит у сумі 250 000,00 доларів США.
Відповідно до договору відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком №1 до нього - графіком погашення кредиту.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі надавши відповідачеві кредит.
Відповідно до рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 20.12.2017 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість - 2 079 433,06 грн. а саме: за кредитом - 1483076,27 грн., по відсотках - 483110,84 грн., розмір інфляційних втрат за кредитом - 60442,47 грн., розмір інфляційних втрат за відсотками - 52803,48 грн. та стягнуто судові витрати.
Вище зазначене рішення не виконано, в результаті чого, станом на 16.12.2021 року має заборгованість : сума заборгованості за кредитом 1 483 076,27 грн., сума заборгованості за відсотками 1 149 153, 74 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором від 22.08.2007 року між кредитором та іпотекодавцями ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 050/1 - 879, відповідно до якого останній передав кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: цілий житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка 0,1 га кадастровий номер 0510137000:03:031:0001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Ринкова вартість предмету іпотеки становить 1 451 800,00 грн.
Відповідно до інформаційної довідки № 282310218 від 01.11.2021 року предмет іпотеки перейшов у власність до ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі - продажу,серія та номер 719 виданий 03.09.2016 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Загороднюк О.С.
Просили суд, звернути стягнення на предмет іпотеки, саме на цілий житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка 0,1 га кадастровий номер 0510137000:03:031:0001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , в рахунок погашення заборгованості яка стягнута на підставі рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 20.12.2017 року по справі № 131/592/17, а саме: за кредитом - 1483076,27 грн., по відсотках - 483110,84 грн., розмір інфляційних втрат за кредитом - 60442,47 грн., розмір інфляційних втрат за відсотками - 52803,48 грн. на користь АТ «Альфа Банк» шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності, стягнути судові витрати.
В судове засідання представник АТ «Альфа Банк» не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
В судове засідання представник відповідача ОСОБА_4 не з'явився, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
В судове засідання третя особа ОСОБА_2 не з'явився, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, вважає за можливе провести судове засідання у відсутність сторін на підставі наявних в справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
22.08.2007 року АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 050/25-1131.
Згідно рішення № 5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року, було прийнято рішення щодо припинення АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа Банк» де в п. п. 1.2 визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у АТ «Альфа Банк» з 15.10.2019 року.
Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач зобов'язується надати позичальникові кредит у сумі 250 000,00 доларів США.
Відповідно до договору відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком №1 до нього - графіком погашення кредиту (а.с.5-21).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі надавши відповідачеві кредит.
Відповідно до рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 20.12.2017 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість - 2 079 433,06 грн. а саме: за кредитом - 1483076,27 грн., по відсотках - 483110,84 грн., розмір інфляційних втрат за кредитом - 60442,47 грн., розмір інфляційних втрат за відсотками - 52803,48 грн. та стягнуто судові витрати (а.с.87 зворот 88).
Вище зазначене рішення не виконано, в результаті чого, станом на 16.12.2021 року має заборгованість : сума заборгованості за кредитом 1 483 076,27 грн., сума заборгованості за відсотками 1 149 153, 74 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.30-32).
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором від 22.08.2007 року між кредитором та іпотекодавцями ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 050/1 - 879, відповідно до якого останній передав кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: цілий житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка 0,1 га кадастровий номер 0510137000:03:031:0001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.22-25).
Ринкова вартість предмету іпотеки становить 1 451 800,00 грн.(а.с. 37).
Відповідно до інформаційної довідки № 282310218 від 01.11.2021 року предмет іпотеки перейшов у власність до ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі - продажу,серія та номер 719 виданий 03.09.2016 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Загороднюк О.С. (а.с.26).
Відповідно до п.4.1 договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з п.4.5.1 іпотечного договору, іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів, у тому числі на підставі рішення суду.
Відповідно до п.4.6 іпотечного договору, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, а саме: шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Розрахунком вимог банку у зв'язку з неповерненням ОСОБА_2 кредитної заборгованості за кредитним договором № 050/25-1131 від 22.08.2007 року, встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 перед АТ «Альфа-Банк» станом на 16.12.2021 року становить 1 483 076,27 грн. - заборгованість за кредитом, 1 149 153,74 грн. - заборгованість за відсотками.
Протоколом № 4/2-19 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15 жовтня 2019 року оформлено рішення, згідно з п.2.3 якого, визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «альфа-Банк» з дати, визначеної у передавальному акті, а саме з 15 жовтня 2019 року (з дати затвердження передавального акту цими загальними зборами АТ «Альфа-Банк» за рішенням єдиного АТ «Укрсоцбанк».
Пунктом 1.2 рішення № 5/2019 АТ «Укрсоцбанк» визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк», з дати, визначеної у передавальному акті, а саме з 15 жовтня 2019 року (з дати затвердження передавального акту цим рішенням АТ «Укрсоцбанк» та рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк».
При вирішенні справи суд виходить з наступного:
Щодо позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За умовами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, іпотека, як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання, є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.
Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права і обов'язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов'язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов'язанням).
Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).
Відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку» (тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань (частина четверта статті 631 ЦК України).
Згідно зі статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Частина перша статті 12 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Положеннями частини другої статті 35 Закону України «Про іпотеку» визначено, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Положення Закону України «Про іпотеку» не передбачають та не вимагають від іпотекодержателя кожного разу перед зверненням до суду надсилати іпотекодавцю (та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця) письмову вимогу про усунення порушення.
Отже, за змістом частини першої статті 12, частини першої статті 33 та статті 35 Закону України «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов'язання. І лише тоді, якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до частини другої статті 35 Закону.
Крім того, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов'язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.
Відповідно до інформаційної довідки № 282310218 від 01.11.2021 року предмет іпотеки перейшов у власність до ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі - продажу,серія та номер 719 виданий 03.09.2016 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Загороднюк О.С. (а.с.26).
Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється ст. 23 ЗУ «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Отже, враховуючи вище зазначене, іпотекодавцем є ОСОБА_1 .
Відповідно всі права та обов'язки іпотекодавця за договором іпотеки у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки перейшли і до ОСОБА_1 .
За правилом статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Тобто, звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) дійшла висновку, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору.
На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.
Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.
Після закінчення строку дії кредитного договору кредитор має право на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, якщо зобов'язання залишається невиконаним, разом із тим таких вимог в контексті цього позову не заявлено.
Вказані висновки узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), підстав відступати від яких колегія суддів не вбачає.
Отже, заборгованість за процентами має залишитись на рівні, нарахованому Банком до закінчення строку кредитування.
З огляду на викладене та з урахуванням позовних вимог Банку у цій справі, загальний розмір боргу становить: 2 079 433,06 грн. а саме: за кредитом - 1483076,27 грн., по відсотках - 483110,84 грн., розмір інфляційних втрат за кредитом - 60442,47 грн., розмір інфляційних втрат за відсотками - 52803,48 грн.
Частиною першою статі 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів, які свідчать про законність його вимог, тому суд приходить до висновку про доцільність ухвалення рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Судовий збір, згідно з вимогами частин першої-другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає за доцільне стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати у справі, пов'язані за сплатою судового збору в розмірі 2 481,00 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 258-259, 263-265, 273, 282-284, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Альфа - Банк» (03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська,100) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на цілий житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка 0,1 га кадастровий номер 0510137000:03:031:0001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , в рахунок погашення заборгованості яка стягнута на підставі рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 20.12.2017 року по справі № 131/592/17, а саме: за кредитом - 1483076,27 грн., по відсотках - 483110,84 грн., розмір інфляційних втрат за кредитом - 60442,47 грн., розмір інфляційних втрат за відсотками - 52803,48 грн. на користь АТ «Альфа Банк» шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа - Банк» витрати на оплату судового збору в розмірі 2 481,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 28.09.2022 року.
Суддя: