ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/334 26.07.10
За позовом Комунального підприємства «Дирекції з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення 5 861,59 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
від позивача: Митченко Н.М.. -предст. за довір. № 115 від 22.03.2010р.;
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 26.07.2010р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 5 861,59 грн. та стягнення судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушенні умов Договору свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів за користування нежилим приміщенням належним чином не виконував.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2010р. було порушено провадження у справі № 35/334, розгляд справи призначено на 12.07.2010р.
В судовому засіданні 12.07.2010р. представником позивача були надані документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/334 від 21.06.2010р.
Відповідач в судове засідання 12 .0 7 .2010р. не з ' явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/334 від 21.06.2010р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/ 334 від 12 .0 7 .2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 26 .0 7 .2010р.
В судовому засіданні 26 .0 7 .2010р. представником позивача були надані документи на виконання вимог ухвали суду № 35/ 334 від 21 .06.2010р.
В судовому засіданні 26 .0 7 .2010р. представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 26 .0 7 .2010р. не з ' явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/ 334 від 21 .0 6 .2010р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 0 2.0 7 .2010 р. , а саме: 02068 , АДРЕСА_1.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
1 березня 2008 року між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району міста Києва (далі -Позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (далі -Відповідач) було укладено договір № 266 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва (далі -Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору Орендодавець на підставі Розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 17.03.2008 р. № 274 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади Дарницької у місті Києві району, далі -«об'єкт оренди», за адресою вул.. А.Ахматової, буд №11 під продовольчий магазин.
Згідно з п.2.1. Договору, об'єктом оренди є нежиле приміщення, загального площею 88,2 кв.м.
Договір укладений на строк 11 місяців до 01.02.2009 р.
Відповідно до розділу 3 Договору, Орендар зобов'язаний щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця незалежно від наслідків господарської діяльності сплачувати на рахунок орендодавця орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Дарницького району м. Києва, затвердженої рішенням Дарницької районної ради від 19.12.2007 р. На день підписання орендна плата становила 3 934,63грн. на місяць.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.10.2009 р. (справа № 11/335) задоволено позов КП «ДУОНФ»Дарницького району м. Києва про стягнення з СПД-ФО ОСОБА_3 заборгованість по Договору за період з листопада 2008 р. по березень 2009 р. в розмірі 25 876,02грн.
Відповідач не виконав вчасно зобов'язання, що передбачено п.4.15. Договору стосовно передачі майна по акту приймання-передачі орендодавцю після припинення дії договору оренди.
Позивач листом № 40 від 03.02.2009 р. повідомив Відповідача про закінчення дії Договору № 266 від 01.03.2008 р. та про відсутність наміру продовжувати його дію, у зв'язку з чим заявив вимогу про звільнення і передачу займаного приміщення протягом 10-ти календарних днів.
Відповідач продовжував фактично використовувати об'єкт оренди після закінчення строку дії Договору оренди без плати протягом квітня 2009 року.
Таким чином утворилась заборгованість у розмірі 5 861,59 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно -правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Пунктом 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання щодо сплати заборгованості в розмірі 5 861,59 грн. не виконав.
Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 5 861,59 грн . є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Дирекції з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва (02121, м. Київ, вул., Вербицького, 32, п/р 26003179145900 в АТ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35660296) а у випадку відсутності коштів -з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 5 861,59 грн. (п'ять тисяч вісімсот шістдесят одну грн., 59 коп.) -заборгованості по орендній платі за користування нежилим приміщенням по Договору № 266 від 01.03.2008 р., 58,62 грн. (п'ятдесят вісім грн., 62 коп.) -державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до державного бюджету 43,38 (сорок три грн.., тридцять вісім коп..) -державного мита.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення:30.07.2010