ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/30602.08.10
За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі
Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-Солом»янка
Про стягнення 121 746,95 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
Від позивача:
Від відповідача: Гаркавенко С.В. -предст. за довір.;
не з'явились.
Рішення прийняте 02.08.2010, у зв»язку з оголошено в судовому засідання 26.07.2010, на підстав ст.77 Господарського процесуального кодексу України, перервою до 02.08.2010.
В судовому засіданні 02.08.2010р., за згодою представника позивача, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс - Солом»янка»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №311181 від 18.11.2007 у розмірі 121 746,95 грн.,, та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2010 порушено провадження у справі №35/306 та призначено розгляд справи на 23.06.2010.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/196 від 17.05.2010 розгляд відкладений на 14.07.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи №35/306 відкладений до 26.07.2010.
В судовому засіданні 26.07.2010 представник позивач подав суду про припинення провадження у справі №35/306 в частині стягнення з відповідача 21 089,58 грн. -основного боргу. В іншій частині позовні вимоги залишити без змін.
В судовому засіданні 26.07.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 02.08.2010.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 30.06.2010, а саме: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -
18 листопада 2007 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-Солом»янка»(споживач) було укладено Договір №3111821 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі Договір).
Відповідно до умов Договору (п.1.1) постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію «Споживачу»для потреб опалення та гарячого водопостачання, а «Споживач»зобов»язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.
Згідно п. 2.2.1. Договору, постачальник зобов»язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.ї за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в
Дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 (п.2.3.1 Договору).
Відповідно до п.2.3 пп.2.3.1 Договору споживач зобов»ячався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в термін та а тарифами, зазначеними у додатку 2.
Згідно Додатку №2 до Договору (п.9) споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ-1 за адресою: вул. Жилянська, 63 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактично споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник Постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.
Споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що заборгованість відповідача за період з 01.11.2009 по 01.05.2010 становить 115 550,42 грн.
На суму боргу позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 5 254,16 грн. та 3% річних в розмірі 942,37 грн.
В процесі розгляду справи позивачем була надана заява про припинення провадження у справі в частині 21 089,58 грн. -суми основного боргу у в»язку з погашенням відповідачем в цій частині суми боргу.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не були надані суду належних та допустимих доказів на спростування викладеного в позові.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 94 460,84 грн. - основного боргу, 5 254,16 грн. -інфляційних, 942,37 грн. - 3% річних є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
В частині стягнення 21 089,58 грн. -основного боргу припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та те, що частина боргу відповідачем сплачена після порушення провадження у справі, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 77, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-Солом»янка»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрія, 5, р/р №26004301004027 АКБ «Трансбанк», МФО 300089, код ЄДРПОУ 35431134) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (01001, м. Київ, пр.. І.Франка, 5, р/р №260070130718 у АТ «СВЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627, код ЄДРПОУ 00131305), а у випадку відсутності коштів -з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 94 460,84 грн. (дев»яносто чотири тисячі чотириста шістдесят гривень 84 коп.) -боргу, 5 254,16 грн. (п»ять тисяч двісті п»ятдесят чотири гривні 16 коп.) -інфляційних втрат, 942,37 грн. (дев»ятьсоот сорок дві гривні 37 коп.) -3% річних; 1 217,47 грн. (одна тисяча двісті сімнадцять гривень 47 коп.) -державного мита, 236, 00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 21 089,58 грн. провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення:03.08.2010