У Х В А Л А Справа № 11-а-1549 Категорія: ст.ст. 185 ч.3, 185 ч.3, 15 ч.2, 358 КК України
Головуючий у першій інстанції: Смик С.І. Доповідач: Шальнєва Т.П.
3 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді : Скавроніка В.М.,
суддів: Шальнєвої Т.П., Оніщука М.І.,
за участю прокурора: Мінакової Г.О.,
засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, ОСОБА_5; апеляцією та доповненням до неї засудженого ОСОБА_3 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 6 травня 2010 року, яким:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Бабанка Уманського району Черкаської області, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого:
- 27.03.2009 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 185, ст. 75 КК України на 1рік позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік, -
засуджено:
- за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 358 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного ОСОБА_2 за даним вироком частково приєднано невідбуте ним покарання за попереднім вироком, і остаточно за сукупністю вироків визначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Лубни Полтавської області, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого, -
засуджено:
- за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 358 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 остаточно призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженку м. Полтави, громадянку України, непрацюючу, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_6, раніше не судиму:
засуджено:
- за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 358 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві:
з ОСОБА_2 - 323 грн. 61 коп. за проведення техніко-криміналістичної експертизи;
з ОСОБА_6 - 1096 грн. 25 коп. за проведення техніко-криміналістичної експертизи;
з ОСОБА_3 - 1095 грн. 25 коп. за проведення техніко-криміналістичної експертизи та 706 грн. 15 коп. за проведення судово-криміналістичної експертизи.
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та згідно відведеної йому ролі, 07.11.2009 року приблизно о 15 год. 00 хв., знаходячись у офісі № 2 СПД ФО ОСОБА_7 по АДРЕСА_7, під виглядом оренди квартири АДРЕСА_1, надав завідомо підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_8, отримавши ключі від вказаної квартири.
Після цього, цього ж дня, ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа, приблизно о 18 год. 00 хв., скориставшись вказаним ключем, проникли до даної квартири, де дочекавшись 19 год. 00 хв. ОСОБА_2, таємно викрали майно, належне потерпілій ОСОБА_9, на загальну суму 9004,8 грн., та з місця вчинення злочину зникли.
Крім того, ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які діяли повторно, згідно відведеної їй ролі, 06.12.2009 року приблизно о 13 год. 00 хв., за попередньою домовленістю з потерпілим ОСОБА_10 знаходилась у квартирі АДРЕСА_8 де використовуючи завідомо підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_11, пред'явила його покоївці ОСОБА_12, яка є довіреною особою фізичної особи - підприємця ОСОБА_13, від якої отримала ключ від даної квартири.
Цього ж дня ОСОБА_2 та ОСОБА_6, приблизно о 22 год. 30 хв., використовуючи отриманий ключ, проникли до вказаної квартири, а ОСОБА_3 та невстановлена досудовим слідством особа, згідно відведеної їм ролі, залишались біля будинку АДРЕСА_8, щоб в разі не виникнення небезпеки, в подальшому, також, проникнути в дану квартиру для надання допомоги у транспортуванні викраденого майна, що належить ОСОБА_13, але не довели свій злочин до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як ОСОБА_6 та ОСОБА_2 були затримані у квартирі працівниками міліції.
Крім того, ОСОБА_6 06.12.2009 року приблизно о 15 год. 30 хв., діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, згідно відведеної їй ролі, знаходячись в будинку АДРЕСА_9, під виглядом оренди квартири, пред'явила завідомо підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_11 консьєржу даного будинку ОСОБА_14, яка є довіреною особою фізичної особи-підприємця ОСОБА_15, та отримала ключ від квартири АДРЕСА_2. Після цього ОСОБА_6, разом з ОСОБА_3 та невстановленою досудовим слідством особою, діючи спільно та узгоджено, прибули до вказаного будинку, після чого ОСОБА_6, проникла до квартири, використовуючи наданий ключ, звідки таємно викрала майно, належне ОСОБА_16 на загальну суму 1220 грн., а ОСОБА_3 та невстановлена досудовим слідством особа залишились неподалік від будинку АДРЕСА_10 спостерігати за оточуючою обстановкою, щоб в разі небезпеки попередити ОСОБА_6 В подальшому ОСОБА_6, ОСОБА_3 та невстановлена досудовим слідством особа зникли з місця вчинення злочину.
Крім того, ОСОБА_2 в жовтні 2009 року, діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, надавши свої фотокартки, отримав посвідчення водія на ім'я ОСОБА_17, з метою подальшого його використання.
06.12.2009 року, під час замаху на вчинення злочину, знаходячись в квартирі АДРЕСА_8, під час затримання надав працівникам міліції вказане посвідчення, завідомо знаючи, що даний документ підроблений.
Крім цього, ОСОБА_3 на початку лютого 2009 року на Майдані незалежності в м. Києві знайшов молодіжну картку міжнародно-інформаційного центру «EURO 26» на ім'я ОСОБА_18, не маючи при собі документів, які б засвідчували його особу, зняв захисну плівку та наклеїв свою фотокартку, тим самим виготовив документ, який видається організацією та надає права.
24.12.2009 року під час затримання ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_3 пред'явив працівникам міліції вказану молодіжну картку, як документ, що засвідчує його особу, завідомо знаючи, що даний документ підроблений.
Крім того, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, та діючи повторно, надавши свої фотокартки, отримав паспорт на ім'я ОСОБА_19, з метою подальшого його використання.
Крім цього, ОСОБА_6 30.11.2009 року, діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, знаходячись біля станції метро «Петрівка» в м. Києві, надала свої фотокартки, достовірно знаючи, що вони будуть використані при підробці документу, а 05.12.2009 року приблизно о 15 год. 00 хв. вже отримала паспорт на ім'я ОСОБА_11, з метою подальшого його використання.
В поданій апеляції прокурор , який затверджував обвинувальний висновок, ОСОБА_5 не оспорюючи фактичні обставини справи, кваліфікацію дій засуджених просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати в частині призначеного засудженим покарання, оскільки, на його думку, дане покарання не відповідає тяжкості вчиненого та особам засуджених, внаслідок м'якості. Постановити по справі новий вирок, яким визнати винними та призначити покарання:
ОСОБА_2:
- за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 358 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 остаточно призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного ОСОБА_2 за даним вироком частково приєднати невідбуте ним покарання за попереднім вироком, і остаточно за сукупністю вироків визначити покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі,
ОСОБА_20:
- за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 358 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 остаточно призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.
В решті вирок залишити без зміни.
На апеляцію прокурора засуджений ОСОБА_3 подав заперечення, в яких просить не погіршувати йому становище, та не задовольняти апеляційну скаргу прокурора.
Засуджений ОСОБА_3 в поданій апеляції та доповненнях до неї просить вирок суду першої інстанції в частині призначення йому покарання змінити, пом'якшити покарання, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості та його особі.
Крім того, ОСОБА_3 вказує, що злочин, передбачений ст. 358 ч.2 він вчиняв під примусом хлопця на ім'я Тимур, про що вказував під час судового засідання.
Засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вирок в апеляційному порядку не оскаржувався.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляцію та не вбачав підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_3, пояснення засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_4, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких, відповідно до вимог ч.1 ст. 299 і 301-1 цього ж Кодексу, докази не досліджувались, не перевіряються.
Як убачається з протоколу судового засідання, засуджений ОСОБА_3 не оспорював встановлені органами досудового слідства фактичні обставини скоєного злочину.
У зв'язку з чим, судом першої інстанції, у відповідності до вимог ч.3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, докази, що містяться у справі, не досліджувалися.
За поясненнями засудженого, зміст ст. 299 КПК України про неможливість у такому випадку оспорювати ці фактичні обставини справи, їй був роз'яснений і зрозумілий (т.3 а.с. 130).
Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає порушень кримінально-процесуального закону при встановленні дослідження доказів в порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України.
Тому, відповідно до ст. 365 КПК України, висновок суду першої інстанції щодо фактичних обставин вчиненого злочину не перевіряється.
Кваліфікація дій ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за ст.ст. 185 ч.3; 15 ч.2, ст. 185 ч.3; 358 ч.2 КК України є правильною.
Міра покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, за своїм видом і розміром є справедливою, відповідає тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених, є необхідною та достатньою для їх виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, конкретні обставини справи та дані про їх особу, відсутність обставин, які обтяжують покарання, наявність обставин, які пом'якшують покарання: у ОСОБА_2 - щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди, у ОСОБА_3 - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину будучи неповнолітнім
З урахуванням всіх цих обставин суд обґрунтовано визначив вид і розмір покарання засудженим.
Підстав вважати, що це покарання за розміром є м'яким, як на це вказує прокурор, або суворим, як про це стверджує засуджений ОСОБА_3, не має.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
апеляції прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_3, залишити без задоволення.
Вирок Печерського районного суду м. Києва від 6 травня 2010 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3, залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: