1 Справа № 11- а - 1146 Категорія КК: ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 309
Головуючий у першій інстанції Бовкун Е.М.
Доповідач Лясковська В.І.
21 червня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Лагнюка М.М.,
суддів - Лясковської В.І., Ковальської В.В.,
за участю прокурора - Рибалко І.О.,
засудженої - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженої ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 березня 2010 року, -
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Києва, яка зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судиму
засуджено
- за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього рухомого майна, що належить ОСОБА_2 на праві власності;
- за 2 ст. 309 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з конфіскацією всього рухомого майна, що належить ОСОБА_2 на праві власності.
Постановлено стягнути 4 504 грн. 32 коп. судових витрат за проведення експертиз. По справі вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 у невстановлені досудовим слідством часі, місці та в особи неодноразово незаконно придбавала, перевозила та зберігала за місцем свого проживання за адресою: м. Київ, бульвар Верховної Ради опій ацетильований з метою його подальшого збуту та для власного вживання.
Засуджена ОСОБА_2 придбала приблизно 30 мл особливо небезпечного наркотичного засобу - опій ацетильований, громадським транспортом перевезла його по місцю свого проживання та зберігала з метою подальшого збуту.
19.05.2009 року приблизно о 16 год. 10 хв. вона в під'їзді будинку АДРЕСА_2, незаконно збула ОСОБА_3 (яка діяла під псевдонімом) небезпечний наркотичний засіб - опій (ацетильований), масою 0057 г, який містився в одноразовому шприці.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 за аналогічних обставин придбала небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований в кількості 30 мл та передала грошові кошти особі, в який придбала цей засіб, за отриману від неї попередню партію. Придбаний наркотичний засіб перевезла додому з метою подальшого збуту.
22.05.2009 року приблизно о 14 год. 30 хв. в квартирі по місцю свого проживання засуджена ОСОБА_2 під час оперативної закупки незаконно збула ОСОБА_3 0,020 г ацетильованого опію.
Крім того, ОСОБА_2 22.06.2009 року зустрілась з невстановленою досудовим слідством особою поблизу приміщення тиру, що розташований між будинками АДРЕСА_3, у якої засуджена раніше купувала наркотичний засіб, передала їй грошові кошти за отриману від неї попередню партію та знову взяла приблизно 30 мл опію ацетильованого, перевезла додому і незаконно зберігала з метою подальшого збуту та частково для власного вживання.
24.06.2009 року приблизно о 15 год. 00 хв. в квартирі за місцем проживання при проведенні оперативної закупки ОСОБА_2 незаконно збула ОСОБА_3 0,177 г ацетильованого опію.
В цей самий день приблизно о 15 год. 50 хв. під час обшуку в квартирі засудженої було виявлено та вилучено два медичних шприца з ацетильованим опієм масою 0,207 г та 0,111 г, який ОСОБА_2 незаконно придбала, перевозила та зберігала для власного вживання без мети збуту.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовий і прекурсорів», опій (ацетильований) віднесений до Списку № 1 як особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено.
Справа розглядалась районним судом в порядку ст. 299 КПК України.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженої ОСОБА_2, в апеляції просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. При цьому зазначає, що ОСОБА_2 вже неодноразово засуджувалася за незаконне зберігання наркотичних засобів, однак продовжувала їх вживати, а тому просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України - 5 років обмеження волі з конфіскацією майна, за ч. 2 ст. 309 КК України - 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточне покарання призначити - 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Засуджена ОСОБА_2 в апеляції також не оспорює фактичні обставини справи та кваліфікацію своїх дій. Вона просить вирок суду змінити, призначене покарання пом'якшити посилаючись на те, що суд недостатньо врахував, що вона повністю зізналася у вчиненому, за час перебування під вартою її стан здоров'я погіршився, на її утриманні перебуває її дочка, злочин вчинила внаслідок збігу тяжких обставин. Засуджена ОСОБА_2 просить також зменшити розмір стягнення судових витрат.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який не підтримав прокурора, котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та заперечував проти задоволення апеляції засудженої, засуджену ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляцію і заперечувала проти задоволення апеляції прокурора, вивчивши матеріали справи, доводи апеляції, провівши судові дебати, та надавши засудженій останнє слово, колегія суддів приходить до висновку, що жодна з апеляцій не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості засудженої за обставин, встановлених судом першої інстанції, підтверджуються доказами, перевіреними в порядку ст. 299 КПК України і учасниками процесу не оскаржуються.
Дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України кваліфіковані правильно і ніким не оспорюються.
Призначене засудженій покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої. При цьому судом враховані і ті обставини, на які засуджена ОСОБА_2 посилається як на підстави для пом'якшення покарання. Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 неодноразово притягалася до кримінальної відповідальності за ст. 309 КК України, проходила курс лікування від наркоманії, однак продовжувала вживати наркотичні засоби, збільшуючи дози.
Не відповідають матеріалам справи доводи засудженої про те, що на її утриманні перебуває дочка. Засуджена не працювала, а її дочка 1991 року народження, досягла повноліття.
Судом правильно, відповідно до вимог ст. 93 КПК України вирішено питання про стягнення судових витрат, підстав для зменшення суми стягнення немає.
За таких обставин, підстав для задоволення апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженої ОСОБА_2 колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну або скасування вироку, колегія суддів не знаходить.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 березня 2010 року щодо ОСОБА_2 - залишити без зміни , а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженої - без задоволення .
Лагнюк М.М. Лясковська В.І. Ковальська В.В.