ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16 березня 2010 р. Справа № 15/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.
при секретарі судового засідання Червак Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного підприємства фірми "Явсон", вул. Ватутіна, 4, м. Одеса, Одеської області, 65000,
до відповідача Косівської районної державної адміністрації, вул. Незалежності, 11, м. Косів, Косівського району, Івано-Франківської області, 78600,
про спонукання до виконання мирової угоди від 26.07.2004 року та стягнення коштів в сумі 147540 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача Палашовський І.П. - представник, довіреність № 26 від 02.03. 2010 року,
від відповідача Сусак М.Ю. - головний спеціаліст відділу правового забезпечення, довіреність № 641/01-24/09 від 02.12.2009 року,
встановив:
приватного підприємства фірми "Явсон" звернулося в суд із позовною заявою до Косівської районної державної адміністрації про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення коштів в сумі 147540 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконано умови мирової угоди від 26.07.2004 року, яка затверджена ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2009 року, а саме не оплачено кошти в сумі 147540 грн.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.02.2010 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 16.03.2010 року.
В судовому засіданні 16.03.2010 року представник позивача позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на невиконання відповідачем вимог ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2004 року, якою затверджено мирову угоду від 26.07.2004 року, в частині оплати коштів в сумі 147540 грн. до 30.03.2005 року, у зв"язку з чим просить спонукати Косівську районну державну адміністрацію до виконання мирової угоди від 26.07.2004 року шляхом стягнення коштів в сумі 147540 грн. та покласти на відповідача судові витрати.
Представник відповідача, в судовому засіданні 16.03.2010 року, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2004 року по справі № 12/163 затверджено мирову угоду від 26.07.2004 року, укладену між приватним підприємством фірмою "Явсон" та Косівською районною державною адміністрацією, згідно якої відповідач зобов"язався виплатити 147540 грн. за виконані роботи до 30.03.2005 року та виплачувати по 25000 щомісяця.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання згідно умов мирової угоди не виконав, що призвело до виникнення заборгованості перед приватним підприємством фірмою "Явсон" в сумі 147540 грн.
За приписами ст. ст. 11 та 202 Цивільного кодексу України, а також ст. 174 Господарського кодексу України затверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є двостороннім правочином, а тому зобов'язання сторін, які виникають з цієї угоди, повинні виконуватися сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні вимоги встановлені статтею 526 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 604 ЦК України зобов"язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов"язання новим зобов"язанням між тими ж сторонами (новація), а тому мирова угода, як правочин який припинив зобов"язання за договором підряду на виконання робіт по капітальному ремонту та виникнення у відповідача нових зобов"язань за мировою угодою, яка повинна виконуватись належним чином.
У разі її не виконання інша сторона вправі звернутися в суд за захистом своїх інтересів.
Відповідно роз"яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу" із змінами і доповненнями Вищого господарського суду України від 25.04.2008 року № 04-5/141 "Про внесення змін і доповнень до деяких роз"яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України", якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів сплати заборгованості, яка становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.
Наявними матеріалами справи, що є в розпорядженні суду, підтверджена правомірність заявлених позовних вимог.
За наведених обставин, вимоги позивача щодо виконання мирової угоди від 26.07.2004 року та стягнення коштів в сумі 147540 грн., є доведеними, обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 525, 526, 604 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити.
Косівську районну державну адміністрацію, вул. Незалежності, 11, м. Косів, Косівського району, Івано-Франківської області, 78600, (ідентифікаційний код 24686114), виконати мирову угоду від від 26.07.2004 року, укладену між Косівською районною державною адміністрацією, вул. Незалежності, 11, м. Косів, Косівського району, Івано-Франківської області, 78600, (ідентифікаційний код 24686114), і приватним підприємством фірмою "Явсон", вул. Ватутіна, 4, м. Одеса, Одеської області, 65000, (ідентифікаційний код 21032352), яка затверджена ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2004 року по справі № 12/163. На виконання зазначеної Угоди видати наказ про стягнення з Косівської районної державної адміністрації, вул. Незалежності, 11, м. Косів, Косівського району, Івано-Франківської області, 78600, (ідентифікаційний код 24686114), на користь приватного підприємства фірми "Явсон", вул. Ватутіна, 4, м. Одеса, Одеської області, 65000, (ідентифікаційний код 21032352), 147540 грн. (сто сорок сім тисяч п"ятсот сорок грн.) заборгованості, 1475 грн. 40 коп. (тисячу чотириста сімдесят п"ять грн. 40 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Деделюк Б. В.
Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 22.03.2010 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ 22.03.10