іменем України
27 вересня 2022 року справа 280/6260/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2021 (суддя Конишева О.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про виплату індексації грошового забезпечення
ОСОБА_1 16.07.2021 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 26.04.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 26.04.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 39753,16 грн із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн;
- зобов'язати нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 01.03.2018 по 26.02.2019 включно в сумі 53233,87 грн із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2021, прийнятому в спрощеному провадженні, позов задоволений частково:
- визнано протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 26.04.2017 по 28.02.2018;
- зобов'язано нарахувати та виплатити індексацію його грошового забезпечення за період з 26.04.2017 по 28.02.2018 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- визнано протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 26.02.2019;
- зобов'язано нарахувати та виплатити індексацію його грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2019 з урахуванням вже виплачених сум індексації грошового забезпечення та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що індексація грошового забезпечення здійснюється виключно за наявності відповідного бюджетного фінансування, що підтверджується роз'ясненнями Міністерства оборони України. Оскільки військова частина не мала бюджетного фінансування для цих цілей, то, за позицією відповідача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправну бездіяльність військової частини у спірних відносинах. Зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з 01.03.2018 по 30.09.2018 у зв'язку із зміною базового місяця у березні 2018 року.
Позивач своїм процесуальним право на оскарження рішення суду, в частині незадоволених позовних вимог, не скористався, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду першої інстанції, на предмет його законності та обґрунтованості, в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
ОСОБА_1 з 26.04.2017 по 26.02.2019 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .
В період з квітня 2017 року по листопад 2018 року виплата індексації грошового забезпечення позивачу не здійснювалась, що не заперечується відповідачем.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому, в силу ст. 18, 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 4 Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відтак, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, правомірність своїх дій відповідач обґрунтовує відсутністю фінансування на виплату індексації.
Відповідно статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 825/874/17 та від 19.06.2019 року у справі № 825/1987/17.
При цьому, не може визнаватися правомірною відмова відповідача у нарахуванні та виплаті сум індексації з мотивів відсутності коштів на такі потреби.
У пункті 23 рішення в справі "Сук проти України" (№ 10972/05, від 10 червня 2011 року) Європейський суд з прав людини вказав, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.
Отже, відсутність у відповідача належного фінансового забезпечення у спірний період, в тому числі для покриття витрат з індексації грошового забезпечення військовослужбовців, не може впливати на наявність або відсутність у позивача права на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов'язком роботодавця.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи позивачу у період з квітня 2017 року по листопад 2018 року нарахування та виплата індексації відповідачем не здійснювалося.
Відмовляючи в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2008 року та у визначеній позивачем сумі, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі вимога є передчасними, зокрема, відповідачем у цій частині позовних вимог будь якого рішення не прийнято, а відтак - права позивача ще не порушені, більш того відповідних нарахувань та виплат індексації за вказаний період не вчинялось, а тому підстав стверджувати, що відповідачем буде порушено право позивача немає.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що визначення місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) та розрахунок суми індексації є дискреційними повноваженнями відповідача.
Таким чином, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про протиправність оскаржуваного рішення суду з посиланням на зміну базового місяця у березні 2018 року.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2021 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 27.09.2022 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко