13 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 182/2340/22(2-а/0182/52/2022)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.06.2022 року (головуючий суддя Багрова А.Г.)
в адміністративній справі №182/2340/22(2-а/0182/52/2022) за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: поліцейського ВРПП Нікопольського РУП Головного Управління Національної поліції у Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Цифри Олександра Дмитровича, Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 19.06.2022 до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів: поліцейського ВРПП Нікопольського РУП Головного Управління Національної поліції у Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Цифри Олександра Дмитровича (відповідач-1), Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (відповідач-2), в якому просив:
- скасувати незаконну постанову від 04.06.2022 року серії БАВ №505161 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400грн. за порушення частини 3 ст. 121 КУпАП та частини 4 статті 126 КУпАП.
В обґрунтування позову вказав, що постановою від 04.06.2022 року серії БАВ №505161 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування. Позивач вказав, що про постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.04.2022 року, якою його було позбавлено право керування транспортними засобами строком на один рік він нічого не знав, у судовому засіданні участі не приймав, посвідчення водія у нього ніхто не вилучав. Посвідчення водія в нього було вилучено саме 04.06.2022 року, тобто до моменту його зупинення поліцейським та вилучення документів. Він керував транспортним засобом з документом, який надавав йому це право. Таким чином, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а постанова винесена з порушенням, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю. Щодо адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 121 КУпАП, то в оскаржуваній постанові відсутні відомості про те, що Позивач є власником транспортного засобу Мерседес Бенз 311 номерні знаки НОМЕР_1 та відомості, що саме він повинен нести відповідальність за відсутність технічного контролю. Він за договором про надання послуг по перегону транспортного засобу від 01.06.2022 року взяв на себе лише зобов'язання 04.06.2022 року за оплату перегнати належний ОСОБА_2 транспортний засіб, жодних зобов'язань, що саме позивач повинен проходити обов'язковий технічний контроль, або слідкувати за строками його проходження договір не містить, а відтак позивач не мав такого обов'язку нести відповідальність за відсутність проведеного обов'язкового технічного контролю.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.06.2022 року позовну заяву залишено без задоволення, а постанову від 04.06.2022 року БАВ № 505161 - без змін.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що доказів того, що факт правопорушення не мав місце з боку позивача, останній суду не надав. Факт скоєння правопорушення підтверджується складеною у відповідності до вимог КУпАП постановою про адміністративне правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами позову. Вказує, що відповідно до положень ст.312 КУпАП щодо обчислення строків позбавлення спеціального права, воді транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа. Зазначає, що посвідчення водія НОМЕР_2 було вилучено 04.06.2022 року, відтак строк позбавлення права повинен обчислюватись з дня вилучення такого документа - посвідчення водія НОМЕР_2 . Таким чином, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а постанова винесена з порушенням, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.
Щодо адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 121 КУпАП, то в оскаржуваній постанові відсутні відомості про те, що Позивач є власником транспортного засобу Мерседес Бенз 311 номерні знаки НОМЕР_1 та відомості, що саме він повинен нести відповідальність за відсутність технічного контролю. Він за договором про надання послуг по перегону транспортного засобу від 01.06.2022 року взяв на себе лише зобов'язання 04.06.2022 року за оплату перегнати належний ОСОБА_2 транспортний засіб, жодних зобов'язань, що саме позивач повинен проходити обов'язковий технічний контроль, або слідкувати за строками його проходження договір не містить, а відтак позивач не мав такого обов'язку нести відповідальність за відсутність проведеного обов'язкового технічного контролю.
До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Посилається на те, що правопорушення з боку позивача мало місце. Постанова про накладення адміністративного стягнення складена у відповідності до вимог КУпАП.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАВ №505161 від 04.06.2022 року застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. (а.с. 10).
Позивач вважає зазначену постанову протиправно.
Суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення позову.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосувати норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Матеріалами справи підтверджується, що в Постанові серії БАВ №505161 від 04.06.2022 року зазначено, що водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ 311, р/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16 год. 10 хв. на 64 км ад А-73, який підлягає ОТК та при цьому його не пройшов, та був позбавлений права керування 15.04.2022 року Бориспільським міськрайонним судом в Київській області за ст. 130 ч.1 КУпАП, чим порушив п. 31.3 б та 2.1 А ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 121 КУпАП та ч.4 ст. 126 КУпАП. (а.с.10).
Відповідно до ч.3 ст. 121 КУпАП передбачено, що
«Керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
Відповідно до ч.4 ст. 126 КУпАП передбачено, що
«Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян."
З матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, натомість своєчасно його не пройшов.
Водночас, керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно до постанови Бориспільського міськрайонного суду від 15.04.2022 року.
Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 , що він не є власником автомобіля, яким керував та не зобов'язаний проходити обов'язковий технічний контроль, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про спростування зазначених доводів, оскільки в силу ч.3 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність саме водія, який керує транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Щодо посилання позивача на те, що він не знав, що постановою Бориспільського міськрайонного суду від 15.04.2022 року він позбавлений права керування транспортними засобами і що посвідчення водія в нього вилучено лише 04.06.2022 року не спростовує того факту, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами за рішенням суду.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім того, на підставі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та іншими документами.
Слід зазначити, що для провадження у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу (постанови) про адміністративне правопорушення і на проведення адміністративного розслідування, які фіксуються.
Так, поліцейський виявив порушення правил дорожнього руху, на яке належним чином відреагував. Результатом чого стало винесення постанови у справі про адміністративні правопорушення.
Матеріали справи не містять доказів, що транспортний засіб є такий, що пройшов технічний контроль.
Водночас матеріалами справи не спростовано того, що постановою Бориспільського міськрайонного суду від 15.04.2022 року ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами (а.с. 44).
За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої про відсутність підстав для задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. 241-245, 250, 286, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.06.2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття 13.09.2022 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова