22 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 280/1007/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції м. Дніпро
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»
на Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року
у справі №280/1007/21
за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,-
04 лютого 2021 р. Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в якому просило:
- визнати протиправною і скасувати постанову відповідача від 25.11.2020 №2168 «Про накладення штрафу на ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання»;
- зобов'язати відповідача вжити вичерпних дій для повернення з бюджету на користь позивача штрафу у розмірі 255000,00 грн. (двісті п'ятдесят п'ять тисяч гривень), сплаченого згідно платіжного доручення №30012 від 28.12.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.11.2020 №2168 накладено на ПАТ «Запоріжжяобленерго» штраф за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання у розмірі 255000,00 грн., який сплачено підприємством з огляду на імперативність приписів частини п'ятої статті 20 Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Позивач вважає, що висновки про порушення, викладені у постанові НКРЕКП №2168 не відповідають обставинам перевірки, а саме постанову прийнято з численними порушенням Конституції України, Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Порядку контролю за дотримання ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428, та іншого законодавства України, внаслідок чого вказана спірна постанова підлягає скасуванню.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 280/1007/21 в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Судом зазначено, що доводи позивача про призначення перевірки і проведення останньої з численними порушеннями є безпідставними. Разом з тим, суд встановив, що спірна постанова №2168 про накладення на ПАТ «Запоріжжяобленерго» штрафу у розмірі 255000,00 грн. є такою, що прийнята правомірно, а тому скасуванню не підлягає. З огляду на це, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вжити вичерпних дій для повернення з бюджету на користь позивача штрафу у розмірі 255000,00 грн. (двісті п'ятдесят п'ять тисяч гривень), сплаченого згідно платіжного доручення №30012 від 28.12.2020.
Не погодившись з рішенням суду, Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 280/1007/21, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що суд не надав оцінку висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, а відповідач допустив численні порушення щодо призначення і проведення перевірки. Зазначає, що суд першої інстанції застосував нормативний акт НКРЕКП, щодо якого не здійснено державну реєстрацію, а ч. 6 ст. 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» не відповідає Конституції України. Вказує, що суд першої інстанції не надав оцінку обставинам, на які посилався відповідач, стосовно порушень, зафіксованих у актах відповідача від 27.10.2020 №422 та №423. Вважає, що суд помилково допустив припущення про опрацювання відповідачем пояснень позивача. Вказує, що суду першої інстанції було відомо про розгляд у суді спору з питання щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу за недовраховану електричну енергію. Зазначає, що відповідач не дотримався при застосуванні санкцій принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стимулюючий вплив.
У судовому засіданні представниками сторін підтримано визначені по справі правові позиції сторін, надано пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі постанов НКРЕКП від 26.08.2020 №1617 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», від 07.10.2020 №1856 «Про збільшення строку проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та посвідчень на перевірку від 09.09.2020 №438 та №439, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку дотримання ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 25.07.2017 №932, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 13.04.2017 №504, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1470, за період діяльності з 25.11.2015 по 28.09. 2020, за результатами якої складено Акт складений за результатами проведення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії від 27.10.2020 №422 та Акт складений за результатами проведення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії від 27.10.2020 №423.
03.11.2020 ПАТ «Запоріжжяобленерго» направило на адресу НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування (заперечення) до актів перевірки №422 і №423, до яких на підтвердження заперечень додано 74 аркуші документів. Також, в ході проведення перевірки ПАТ «Запоріжжяобленерго» надано пояснення і документальні підтвердження на користь відсутності порушень.
В мотивувальній частині спірної постанови зазначено, що в результаті розгляду 25.11.2020 на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, Актів позапланової виїзної перевірки від 27.10.2020 №422 та №423, проведеної відповідно до постанов НКРЕКП від 26.08.2020 №1617 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та від 07.10.2020 №1856 «Про збільшення строку проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» на підставі посвідчень на перевірку від 09.09.2020 №438 та №439, установлено, що ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00130926) недотримано вимоги нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушено Ліцензійні умови про провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 25.07.2017 року №932, Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 13.04.2017 №504, та Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1470.
Позивач, не погодившись з правомірністю спірної постанови відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, приписами ч.1 ст. 1 Закону України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі Закон № 1540-VIII) визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі Регулятор або НКРЕКП), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Положеннями ч.1 ст. 19 Закону № 1540-VIII визначено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю
Положеннями ч.4 ст. 19 Закону № 1540-VIII встановлено, що під час здійснення державного контролю Регулятор має право:
1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов;
2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу;
3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб'єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю;
5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень;
6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом;
7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.
Положеннями ч.5 ст. 19 Закону № 1540-VIII встановлено, що за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.
Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.
Згідно приписів ч. 7 ст. 19 Закону № 1540-VIII підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:
1) подання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;
2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав;
3) обґрунтоване звернення суб'єктів господарювання та споживачів про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;
4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;
5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.
Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - трьох робочих днів.
У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - до п'яти робочих днів з внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.
Під час проведення позапланової виїзної перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.
У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб'єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.
Відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг у вигляді, зокрема, санкцій та адміністративних стягнень передбачені статтею 22 Закону № 1540-VIII.
Так, за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
2) накладення штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
Додатково слід зазначити, що НКРЕКП постановою від 14.06.2018 № 428 затвердила Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (далі Порядок №428, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.2. Порядку № 428 цей порядок застосовується НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок.
Пунктом 7.4 Порядку №428 визначено, що у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій НКРЕКП має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Письмові пояснення та обґрунтування є невід'ємною частиною акта перевірки.
Строк внесення на засідання НКРЕКП та/або строк розгляду акта перевірки може бути продовжений за обґрунтованим клопотанням ліцензіата з метою дотримання принципів справедливості, об'єктивності та неупередженості під час прийняття рішення за результатами перевірки.
За результатами розгляду приймається рішення про застосування до ліцензіата санкцій, заходів державного регулювання, передбачених законами України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про ринок природного газу» та «Про теплопостачання».
Пунктом 10.1 Порядку №428 передбачено, що у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій.
Пунктом 10.2 Порядку №428 встановлено, що при застосуванні санкцій НКРЕКП має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Стосовно доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції не надав оцінку висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18.
Так, колегія суддів не приймає доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, щодо висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, оскільки висновки у цій справі зроблені за результатами перевірки податковими органами платників податків та оскарження в подальшому наслідків проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, що врегульовується нормами Податкового кодексу України. Вказане не дозволяє аналогічно застосувати положення законодавства та, відповідно, правові позиції у справі № 826/17123/18 до вибору і застосування норм права у справі, яка переглядається.
Стосовно доводів апеляційної скарги, що відповідач допустив численні порушення щодо призначення і проведення перевірки, а суд помилково допустив припущення про опрацювання відповідачем пояснень позивача.
Відповідно до пункту 2.1. Порядку № 428 рішення про проведення перевірки приймається НКРЕКП на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, та оформлюється постановою.
Згідно пункту 2.2. Порядку №428 для проведення перевірки оформляється посвідчення за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, яке підписується Головою НКРЕКП або виконуючим обов'язки Голови НКРЕКП і засвідчується печаткою та долучається разом з актом перевірки після її закінчення до ліцензійної справи.
Згідно пункту 4.3. Порядку №428 строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - трьох робочих днів.
У разі великих обсягів перевірки строк проведення позапланової виїзної перевірки за рішенням НКРЕКП може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - до п'яти робочих днів з внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.
Пунктом 7.1 Порядку №428 передбачено, що за результатами проведених планових та позапланових перевірок складається акт перевірки за формою, наведеною в додатку 21 до цього Порядку.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови НКРЕКП від 26.08.2020 №1617 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та посвідчень на перевірку від 09.09.2020 №438 та №439, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 25.07.2017 №932, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 13.04.2017 №504, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1470, за період діяльності з 25.11.2015 по 28.09.2020, за результатами якої відповідачем складено Акт складений за результатами проведення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії від 27.10.2020 №422 та Акт складений за результатами проведення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії від 27.10.2020 №423.
В свою чергу, зважаючи на той факт, що в обґрунтуванні Департаменту ліцензійного контролю до проекту постанови НКРЕКП «Про проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» передбачено проведення позапланового заходу державного контролю відповідно до питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, а саме дотримання позивачем, зокрема Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 25.07.2017 №932 (які діяли на момент виникнення відповідних спірних правовідносин між позивачем та особами, звернення яких стали підставою для здійснення позапланової виїзної перевірки позивача), Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1470 та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії затверджених постановою НКРЕКП від 13.04.2017 №504, відповідачем було оформлено саме два окремих посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та ліцензійних умов з постачання електричної енергії.
Разом з тим, відповідно до постанови НКРЕКП від 07.10.2020 №1856 «Про збільшення строку проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» строк проведення позапланового заходу державного контролю збільшено до 27.10.2020 (включно).
Колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо змісту постанови НКРЕКП від 26.08.2020 №1617 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО».
Так, постанова НКРЕКП від 26.08.2020 №1617 прийнята в силу приписів пункту 2.1. Порядку № 428, які в свою чергу не встановлюють вимоги до змісту цієї постанови.
Також, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, подані позивачем пояснення та обґрунтування (заперечення) до Актів від 27.10.2020 №422, №423 опрацьовані та розміщенні на офіційному веб-сайті НКРЕКП, а врахування або не врахування пояснень викладених у запереченнях позивача, відноситься до внутрішньої компетенції державного органу.
З огляду на це, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що відповідач допустив численні порушення щодо призначення і проведення перевірки, а суд помилково допустив припущення про опрацювання відповідачем пояснень позивача.
Відносно доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції не надав оцінку обставинам, на які посилався позивач, стосовно порушень, зафіксованих у актах відповідача від 27.10.2020 №422 та №423, апеляційний суд зазначає наступне.
Стосовно виявлених порушень за зверненнями TOB «Українська промислово-будівельна компанія» та ФОП ОСОБА_2 .
Згідно п.п. 14 п. 2.3 глави 2 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, який затверджено постановою НКРЕКП від 12.06.2018 №375, до гарантованих стандартів якості надання послуг ОСР належать: розгляд звернень/скарг/претензій споживачів з дня отримання звернення/скарги/претензії споживача: у строк 30 днів; у строк 45 днів, якщо під час розгляду звернення необхідно здійснити технічну перевірку або провести експертизу засобу обліку електричної енергії.
Зі змісту акту №422 вбачається, що відповідачем встановлено та зафіксовано, що позивач не надав TOB «Українська промислово-будівельна компанія» відповідь на звернення, яке надійшло до позивача 22.01.2020.
Також, Актом №422 встановлено та зафіксовано, що позивач не надав ФОП ОСОБА_2 відповідь на звернення, яке надійшло до позивача 27.08.2019 вх.№21365/007-067.
В свою чергу, доводи позивача про сплату коштів TOB «Українська промислово-будівельна компанія» та ФОП ОСОБА_2 не спростовують відсутність належного розгляду позивачем звернень від TOB «Українська промислово-будівельна компанія» та ФОП ОСОБА_2 шляхом надання відповідей. Тобто, позивач не дотримав стандарт якості надання послуг.
Таким чином, суд обґрунтовано дійшов висновку про порушення позивачем п.п. 14 пункту 2.3 глави 2 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, який затверджено Постановою НКРЕКП від 12.06.2018 №375.
Стосовно виявлених порушень за зверненням ФОП ОСОБА_3 .
Згідно Додатку 1 до постанови НКРЕКП від 22.11.2019 №2460 ставка плати за стандартне приєднання електроустановок до електричних мереж І ступеня (до 16 кВт включно) на 2020 рік для міської та сільської місцевостей III категорії надійності електропостачання (приєднання електроустановок замовника до діючих мереж оператора системи розподілу на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання) для ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» зі ступенем напруги в точці приєднання 0,4 кВт складає 0,994 тис. грн. за 1 кВт без ПДВ.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що при підготовці проекту Договору №2010-0160 фахівцем ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» допущено арифметичну помилку в частині розрахунку вартості плати за приєднання електроустановок замовника. Помилка обумовлена тим, що при визначенні величини потужності, замовленої до приєднання (у точці приєднання), враховано існуючу величину потужності у точці приєднання об'єкта замовника зазначену у Додатку №1 до Договору №2010-0160 25 кВт. Тобто, розрахунок вартості плати за приєднання було виконано наступним чином: 25 кВт х 994,00 грн = 24 850,00 грн (без ПДВ) + 4 970,00 грн ПДВ = 29 820,00 грн. В свою чергу, після розгляду НКРЕКП звернення ФОП ОСОБА_3 від 28.02.2020, на підставі листа Регулятора від 09.04.2020 №5109/17/9-20, позивачем здійснено розрахунок вартості плати за приєднання з урахуванням потужності 15 кВт, тобто 15 кВт х 994,00 грн = 14 910,00 грн (без ПДВ) + 2 982,00 грн ПДВ = 17 892,00 грн.
Згідно п.п. 26 п. 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії №1470 позивач зобов'язаний розраховувати плату за приєднання до електричних мереж оператора системи розподілу на підставі методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу, затвердженої НКРЕКП.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушенням позивачем вимоги підпункту 26 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії №1470 в частині обов'язку позивача розраховувати плату за приєднання до електричних мереж оператора системи розподілу на підставі методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу, затвердженої НКРЕКП. Натомість, доводи позивача про допущення ним арифметичної помилки не спростовують порушення вищевказаних вимог Ліцензійних умов.
Стосовно виявлених порушень за зверненням ТОВ «САНЛАЙТ-ВЕСЕЛЕ».
Згідно вимог пункту 4.4.4 Кодексу глави 4.4 розділу IV Кодексу систем розподілу, у разі відсутності повного комплекту документів або неналежного оформлення документів, що додаються до заяви, поданих особисто Замовником, ОСР приймає належним чином оформлені документи, надає Замовнику зауваження щодо повноти та належного оформлення документів та вносить відповідну інформацію до реєстру заяв. Процедура надання послуги з приєднання розпочинається після отримання ОСР всіх документів, вичерпний перелік яких передбачений пунктом 4.4.2 цієї глави. При отриманні неповного комплекту документів або неналежно оформлених документів, направлених поштовим відправленням (або в електронному вигляді), ОСР приймає всі отримані документи, вносить відповідну інформацію до реєстру заяв та протягом 2 робочих днів від дня отримання заяви інформує Замовника у спосіб, указаний ним у заяві, про зауваження щодо повноти та належного оформлення документів з обґрунтуванням причин наведених зауважень.
Зі змісту Акту №422 вбачається, що TOB «САНЛАЙТ-ВЕСЕЛЕ» звернулось до ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» із заявою (дата реєстрації 07.08.2018) про нестандартне приєднання електроустановок сонячної електростанції потужністю 4,94 МВт по напрузі 35 kB III категорії надійності електропостачання та надало до ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» усі необхідні документи, передбачені вимогами пункту 4.4.2 Кодексу глави 4.4 розділу IV Кодексу.
Однак, вищевказана заява на нестандартне приєднання електроустановок сонячної електростанції потужністю 4,94 МВт по напрузі 35 kB III категорії надійності електропостачання (дата реєстрації 07.08.2018) позивачем так і не була розглянута до вирішення питання щодо сплати компенсації за понесені витрати по Договору від 07.05.2018 №1810-1476, який за ініціативою замовника не укладався. Позивач не надавав Замовнику зауваження щодо повноти та належного оформлення документів та не вносило відповідну інформацію до реєстру заяв. Крім того, позивач не надавав на адресу TOB «САНЛАЙТ-ВЕСЕЛЕ» повідомлення щодо не розгляду заяви про нестандартне приєднання електроустановок сонячної електростанції потужністю 4,94 МВт по напрузі 35 kB III категорії надійності електропостачання (дата реєстрації 07.08.2018).
Також, зі змісту матеріалів справи колегією суддів встановлено, що TOB «САНЛАЙТ-ВЕСЕЛЕ» звернулось до позивача із заявою (дата реєстрації 25.04.2019) про нестандартне приєднання електроустановок CEC потужністю 9 МВт по напрузі 35 kB III категорії надійності електропостачання, проте технічні умови на нестандартне приєднання, підписані ОСР, які є невід'ємним додатком до договору про приєднання, разом з проектом договору були надані TOB «САНЛАЙТ-ВЕСЕЛЕ» тільки 03.07.2019, у зв'язку з чим, термін затримки надання замовнику технічних умов на нестандартне приєднання склав 36 календарних днів.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем порушено вимоги підпункту 26 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії №1470, а саме надавати послуги з приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії з урахуванням положень статті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» за умови дотримання замовником вимог Кодексу систем розподілу, зокрема пункту 4.1.2. глави 4.1. розділу IV Кодексу систем розподілу, відповідно до якого ОСР не має права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи розподілу за умови дотримання замовником вимог цього розділу та пункту 4.5.6 глави 4.5 розділу IV Кодексу систем розподілу, якими визначено, що технічні умови на нестандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проектом договору про нестандартне приєднання надаються замовнику не пізніше 10 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання, та 20 робочих днів у разі необхідності погодження технічних умом з ОСП. Натомість, доводи позивача щодо укладення договору з TOB «САНЛАЙТ-ВЕСЕЛЕ» та стосовно листа TOB «САНЛАЙТ-ВЕСЕЛЕ» про відсутність претензій до відповідача жодним чином не спростовують допущення позивачем порушень під час надання послуг з приєднання.
Стосовно виявлених порушень за зверненням ОСОБА_4 .
Згідно до положень пункту 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу, ОСР не має права відмовити в приєднанні електроустановок Замовника до системи розподілу за умови дотримання Замовником вимог цього розділу.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 звернувся до позивача із заявою (дата реєстрації 12.06.2019) про стандартне приєднання. Позивач листом від 13.06.2019 №1765/1 повідомив Замовника, що територія в районі АДРЕСА_1 розподілена на земельні ділянки, що передані у власність фізичним особам для будівництва та обслуговування житлових будинків, а в межах зони забудови відсутні електричні мережі ПАТ «Запоріжжяобленерго». Отже, вказана територія має ознаки комплексної забудови. Листом від 23.08.2019 позивач повідомив представника ОСОБА_4 про неможливість надання послуги з приєднання оскільки територія, на якій розміщується земельна ділянка ОСОБА_4 підлягає комплексній забудові.
Проте, перевіркою встановлено, що відповідно до листа Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №58-02/02-487, територія земельної ділянки ОСОБА_4 не вважається територією, яка підлягає комплексній забудові, оскільки територія сформована в період з 1994 по 2010 рік земельними ділянками переданими у власність або користування, функціональне використання земельних ділянок, що формують територію, визначене та відповідає наявній затвердженій у 2009 та 2013 роках містобудівній документації міста Бердянська, частина цих земельних ділянок на сьогодення має сформовану забудову, що забезпечена інженерними межами, в тому числі електропостачанням: станом з 2010 року відсутня потреба у формуванні нових земельних ділянок на території.
В свою чергу, позивач не надав відповідачу підтвердження щодо недотримання Замовником розділу IV Кодексу систем розподілу, таким чином позивач безпідставно відмовив Замовнику в приєднанні електроустановок.
Також, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_4 вдруге звернувся до позивача із заявою від 27.05.2020 (дата реєстрації 28.05.2020) про стандартне приєднання.
За результатами розгляду заяви позивачем засобами поштового зв'язку, супровідним листом від 08.07.2020 №006-071/10458, Замовнику направлено проект Договору про стандартне приєднання №2010-1036 для підписання.
Відповідно до положень пункту 4.5.5 глави 4.5 розділу IV Кодексу систем розподілу, технічні умови на стандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проектом договору про стандартне приєднання надаються замовнику ОСР протягом 10 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією). Заява Замовника зареєстрована 28.05.2020, таким чином термін надання технічних умов до 11.06.2020.
Відтак, позивачем недотримано термін видачі проекту договору про приєднання, невід'ємним додатком до якого є відповідні технічні умови, на 27 календарних днів.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем вимоги підпункту 26 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії №1470, а саме надавати послуги з приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії з урахуванням положень статті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» за умови дотримання замовником вимог кодексу систем розподілу, а саме вимог пункту 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу, яким визначено, що ОСР не має права відмовити в приєднанні електроустановок Замовника до системи розподілу за умови дотримання Замовником вимог цього розділу та вимог пункту 4.5.5 глави 4.5 розділу IV Кодексу систем розподілу (у редакції, що діяла на момент звернення замовника до ОСР), якими визначено, що технічні умови на стандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проектом договору про стандартне приєднання надаються замовнику ОСР протягом 10 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією). В свою чергу, доводи позивача порушення вищевказаних вимог не спростовують.
Стосовно виявлених порушень за зверненням ОСОБА_5 .
Так, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_5 звернулася до позивача із заявою про стандартне приєднання до електричних мереж (зміна технічних параметрів - величина замовленої до приєднання (у точці приєднання) потужності становить 20,0 кВт (II ступінь приєднання), вищезазначена заява була зареєстрована 11.09.2018 вх№24317/006-37.
Позивачем листом від 13.09.2018 №006-37/14060 повідомлено Замовника про необхідність обґрунтування величини заявленої потужності та надання розрахунку дозволеної потужності струмоприймачів, які планується приєднати до електричних мереж ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» у відповідності з вимогами розрахунку потужності згідно з ДБН В 2.5.-23- 2010 «Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення» у зв'язку з інтенсивним розвитком курортної сфери у м. Бердянськ Запорізької області та великим навантаженням електричних мереж.
Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, зазначена вимога позивача до споживача ОСОБА_5 не встановлена вимогами пункту 4.4.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу, при цьому надана ОСОБА_5 заява з додатками до неї відповідає вимогам пункту 4.4.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу та містить усі необхідні документи, які додаються до заяви про приєднання (копія документа, який підтверджує право власності чи користування цим об'єктом; ситуаційний план та викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:2000 із зазначенням місця розташування об'єкта (об'єктів) Замовника; належним чином оформлена довіреність чи інший документ на право укладати та підписувати договір про приєднання; реєстраційний номер облікової картки платника податків).
Відповідно до вимог пункту 4.5.5 глави 4.5 розділу IV Кодексу систем розподілу, технічні умови на стандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проектом договору про стандартне приєднання надаються Замовнику ОСР протягом 10 робочих днів від дня реєстрації заяви про приєднання.
ОСОБА_5 надала позивачу лист (зареєстровано 10.10.2018) з відповіддю на лист позивача від 13.09.2018 №006-37/14060 у якому обґрунтувала величину заявленої потужності та надало розрахунок дозволеної потужності струмоприймачів, які планується приєднати до електричних мереж позивача, а отже повинна була одержати договір про приєднання, невід'ємним додатком до якого є відповідні технічні умови, до 25.09.2018. В свою чергу, технічні умови від 19.10.2018 №1810-2326 та проект договору про приєднання до електричних мереж №1810-2326 були надані замовнику на підпис 29.10.2018. Відтак, позивачем не дотримано термін видачі проекту договору про приєднання, невід'ємним додатком до якого є відповідні технічні умови на 34 календарні дні.
З огляду на це, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на порушення позивачем вимог пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії №932, у частині здійснення ліцензованої діяльності відповідно до законів України «Про електроенергетику», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а саме вимог пункту 4.5.5 глави 4.5 розділу IV Кодексу систем розподілу, якими визначено, що технічні умови на стандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проектом договору про стандартне приєднання надаються замовнику ОСР протягом 10 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією).
Стосовно виявлених порушень за зверненням ОСОБА_6 .
Так, Актом №422 встановлено та зафіксовано, що ОСОБА_6 11.04.2018 звернулася до ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» із заявою про приєднання до електричних мереж.
Між ОСОБА_6 та ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» взаємовідносини щодо приєднання житлового будинку замовника до електричних мереж за адресою АДРЕСА_2 врегульовані Договором від 12.04.2018 №1853-0782.
Згідно пункту 4.2 Договору №1853-0782, Виконавець послуг зобов'язаний надати Замовнику рахунок на сплату плати за приєднання не пізніше 3 (трьох) робочих днів від дати укладення цього Договору.
Перевіркою встановлено, що позивачем надано рахунок замовнику від 08.01.2019 на суму 5 250,00 грн з порушенням терміну зазначеного у Договорі №1853-0782 на 180 робочих днів.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що позивачем порушено вимоги пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії №932, у частині здійснення ліцензованої діяльності відповідно до законів України «Про електроенергетику», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема вимог пункту 4.2 Договору про приєднання до електричних мереж (типова форма), що є додатком 1 до ППЕЕМ.
Колегія суддів відхиляє доводи позивача про укладення додаткової угоди до договору №1853-0782 щодо змін в частині перенесення терміну виконання умов договору, оскільки ці зміни внесені 24.12.2018, тобто вже після допущення порушення.
Стосовно виявлених порушень за зверненням ОСОБА_7 .
Актом №422 встановлено та зафіксовано, що ОСОБА_7 12.11.2019 звернулася до ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» із заявою про приєднання до електричних мереж.
Між ОСОБА_7 та ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» взаємовідносини щодо приєднання житлового будинку замовника до електричних мереж врегульовані Договором від 26.11.2019 №1951-2262.
Перевіркою встановлено, що Договір №1951-2262, відповідає Типовій формі Договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, що є Додатком 1 до Кодексу, який був чинний на момент надання заяви від ОСОБА_7 (редакція до 07.12.2019).
Зі змісту Акту №422 вбачається, що у Договорі №1951-2262, термін надання виконавцем послуг Замовнику рахунку на сплату плати за приєднання викладено у пункті 4.3 розділу 4 та передбачає обов'язок Виконавця послуг надати Замовнику рахунок на сплату плати за приєднання не пізніше 3 робочих днів від дати укладення цього Договору у встановленому законодавством порядку.
Перевіркою встановлено, що зміни до Договору №1951-2262 в частині встановлення іншого порядку оплати вартості послуги з приєднання сторонами не вносились, додаткові угоди не укладались. На виконання рекомендацій НКРЕКП викладених у листі від 11.08.2020 №2711/17.1.1/8-20 позивачу необхідно було надати ОСОБА_7 рахунок на оплату послуги з приєднання до електричних мереж протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання листа. ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» 20.08.2020 було надано рахунок №1951-2262/51 на суму 12660,00 грн, який був оплачений ОСОБА_7 26.08.2020.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позивачем порушено вимоги пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії №1470, якими встановлено, що ліцензіат повинен надавати послуги з приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії з урахуванням положень статті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» за умови дотримання замовником вимог Кодексу, а саме порушення умов пункту 4.2 розділу 4 Договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу (типова форма), який є додатком 1 до Кодексу, згідно з якими, Виконавець послуг зобов'язаний надати замовнику рахунок на плату плати за приєднання не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту укладення Договору у встановленому законодавством порядку. Натомість, доводи позивача щодо встановлення сторонами договору №1951-2262 іншого порядку оплати є безпідставними, адже докази такого встановлення в матеріалах справи відсутні.
Стосовно виявлених порушень за зверненням ОСОБА_8 .
Так, зі змісту акту №422 вбачається, що 13.01.2020 представниками ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», за адресою м. Запоріжжя, вул. Фінансова, 18, за участі ОСОБА_9 складено акт про порушення №1000130. В цьому Акті зазначено: «Здійснив самовільне підключення електричної проводки до електричної мережі ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» з порушенням схеми обліку - підключення двох електричних розеток поза приладу обліку. Точка самовільного підключення Ґ та N проводів знаходиться на дообліковому проводі. Контролер під час контрольного огляду не мав можливості виявити дане порушення. Порушення продемонстроване споживачу».
Згідно з пунктом 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правив, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлова-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Згідно до положень пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, зокрема, у разі виявлення порушення зазначеного у підпункті 6 цього пункту, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
Відповідно до пункту 8.4.6 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктам 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави застосовуються за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі (крім випадків, передбачених цим пунктом).
Зі змісту акту відповідача №422 вбачається, що Акт №1000130 підписано чотирма представниками оператора системи, є відмітка про відмову від підпису Сюляєва Д.С, при цьому, Акт №1000130 не містить підписів свідків та інформації про здійснення відеозйомки, в акті на схемі електроживлення споживача, оформленої додатком №1 до Акта, чітко не зазначено місце самовільного підключення електропроводки до електричної мережі.
Разом з тим, приписами ч. 4 та 5 ст. 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Колегією суддів за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень досліджено постанову Запорізького апеляційного суду від 05.07.2021 у справі № 332/1157/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98090612), в якій судом встановлено, що Акт №1000130 підписаний чотирма представниками оператора, що не суперечить положення п.8.2.5 ПРРЕЕ, в додатку №1 до Акту чітко вказано точку самовільного підключення, яка знаходиться на ввідному проводі між опорою та засобом обліку, самовільне підключення електропроводки виконано за допомогою автоматичного вимикача номіналом 32 А на горищі будинку, про що вказано у п.3 Акту та в додатку №1.
Однак, постанова Запорізького апеляційного суду від 05.07.2021 у справі № 332/1157/20 не містить відомості про встановлення судом обставин того, чи містить Акт №1000130 підписи свідків та інформацію про здійснення відео зйомки.
В свою чергу, позивачем не подано доказів того, що Акт №1000130 містить підписи свідків та інформацію про здійснення відео зйомки.
Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії №932, у частині здійснення ліцензованої діяльності відповідно до законів України «Про електроенергетику», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а саме вимог пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ (у редакції, що діяла на момент складення акту про порушення №10001304), яким визначено що у разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлова-експлуатаційної організації, баланс утримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відео зйомкою.
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив допущення позивачем порушень, зафіксованих відповідачем у актах від 27.10.2020 №422 та №423, а доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.
Відносно доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції застосував нормативний акт НКРЕКП, державну реєстрацію якого не здійснено, а ч.6 ст. 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» не відповідає Конституції України, апеляційний суд зазначає наступне.
Колегією суддів встановлено, що зазначені в спірній постанові нормативні акти набрали законної сили, а позивачем не надано до матеріалів справи доказів їх скасування.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, позивачем не подано до матеріалів справи обгрунтувань того, що ч.6 ст. 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» не відповідає Конституції України.
З огляду на це, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції застосував нормативний акт НКРЕКП, відносно якого не здійснено державну реєстрацію, а ч.6 ст. 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» не відповідає Конституції України.
Відносно доводів, що відповідач не дотримався при застосуванні санкцій принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стимулюючий вплив, апеляційний суд зазначає наступне.
У пункті 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 квітня 2017 року № 1395/5, дискреційні повноваження визначаються як сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Визначаючи наявність та межі у НКРЕКП у спірних правовідносинах дискреційних повноважень, апеляційний суд враховує, що частинами першою та другою статті 277 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони передбачено, що регуляторний орган повинен бути законодавчо відокремленим і функціонально незалежним від будь-якого державного чи приватного суб'єкта господарювання та достатньо вповноважений, щоб гарантувати ефективну конкуренцію і ефективне функціонування ринку. Рішення та процедури, що використовуються регуляторним органом, повинні бути об'єктивними стосовно всіх учасників ринку.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» НКРЕКП, є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Таким чином, якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб'єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п'ятої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», є дискреційним повноваженням НКРЕКП.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №480/2675/20.
В свою чергу, враховуючи допущення позивачем порушень, які встановлено та зафіксовано відповідачем у Актах №422 та №423, з урахуванням серйозності допущених порушень, у межах санкції, визначеної пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідач виважено визначив розмір штрафу, що не є максимальним, а отже ним дотримано при застосуванні санкцій принципи пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стимулюючий вплив.
Зважаючи на доводи апеляційної скарги, колегія суддів розділяє думку представниці відповідача, що доводи апеляційної скарги та пояснення представника позивача зводяться до переоцінки вчинених та підтверджених порушень позивача, а не спростування їх як таких, що не допущені взагалі.
Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що відповідач не дотримався при застосуванні санкцій принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стимулюючий вплив.
З огляду на межі доводів апеляційної скарги, за результатами перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, з урахуванням матеріалів справи та отриманих в процесі розгляду справи пояснень представників сторін, колегія суддів не знайшла підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 280/1007/21 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 280/1007/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко