28 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 340/6603/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Чепурнова Д.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року у справі № 340/6603/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу,-
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області подано апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що вперше відповідачем апеляційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року подано в межах строку на апеляційне оскарження, проте ухвалою суду апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Наголошує на тому, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення..
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.06.2022 року апеляційну скаргу повернуто заявнику, у зв'язку з неусуненням недоліків, а саме сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
28.07.2022 Головне управління ДПС у Кіровоградській області повторно звернулось апеляційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 в адміністративній справі №340/6603/21.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року у справі № 340/6603/21 залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску та документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.
Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року про залишення без руху апеляційної скарги Головного управління ДПС у Кіровоградській області отримано 31 серпня 2022 року уповноваженим представником відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
У строк визначений судом відповідачем на адресу суду направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки відповідач не має можливості сплатити судовий збір та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання відповідача в частині продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч.2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, що за змістом вказаної норми є правом, а не обов'язком суду.
Разом з тим, слід зазначити, що умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Однак, відповідачем не надано суду доказів того, що після продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відпадуть обставини, які позбавляють заявника апеляційної скарги можливості сплатити судовий збір одночасно з поданням апеляційної скарги та відповідач зможе сплатити судовий збір після продовження строку усунення недоліків.
При цьому, суд зауважує, що обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується - є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб'єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.
Крім того, у відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд зазначає, що тривале невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та звернення до суду з клопотаннями про продовження строку для усунення недоліків призводить до затягування строків розгляду справи.
Згідно з частинами 1, 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Розглянувши клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки скаржнику було надано достатньо часу для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Апеляційний суд звертає увагу, що станом на день постановлення даної ухвали у суду апеляційної інстанції відсутня інформація про можливість або неможливість виконання скаржником вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у зв'язку з дією в Україні воєнного стану.
Апеляційний суд звертає увагу, що Укази Президента України стосуються лише введення /продовження воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить.
На теперішній час Третій апеляційний адміністративний суд працює у штатному режимі.
Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що до Кодексу адміністративного судочинства України не вносилось змін щодо перебігу процесуальних строків під час дії воєнного стану на території України, тому з урахуванням вищенаведеного є необхідність визначення розумного строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Щодо клопотання про поновлення строку, суд вважає за необхідне зазначити таке.
В обґрунтування клопотання відповідачем зазначено, що вже звертався (вперше у межах цього строку) до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яка, однак була повернута особі, яка її подала, у зв'язку з невиконання вимог процесуального закону щодо надання доказів сплати судового збору. На думку заявника, це не перешкоджає реалізації ним права на повторне звернення до суду апеляційної інстанції, оскільки наведені обставини свідчать про наявність поважних підстав пропуску строку, встановленого процесуальним законом для подання апеляційної скарги.
Проте, суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Статтею 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги.
В свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо форми і змісту апеляційної скарги, належним чином оформлених документів на підтвердження повноважень представника, який підписав апеляційну скаргу.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
Відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, як і наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно та у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.
Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 820/2921/17.
Зважаючи на викладене, зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.
Колегія суддів вважає, що в цьому випадку саме по собі швидке подання ДПС апеляційної скарги повторно не може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки протягом цього часу поведінку відповідача не можна визнати такою, що демонструє сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов'язків, а також вжиття усіх залежних від нього заходів для виконання свої процесуальних обов'язків. Бездіяльність посадових осіб в частині виконання вимог ухвали про залишення без руху вперше поданої апеляційної скарги, а також ненадання доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій для виконання обов'язку по сплаті судового збору протягом більше 9 місяців з дня отримання копії рішення суду першої інстанції свідчить саме на користь висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №540/493/19, від 10.06.2021 у справі № 320/2061/20.
Твердження ГУ ДПС у Кіровоградській області про гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин з огляду на таке.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду від 07.02.2022 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеєр проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Указана позиція узгоджується й з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.12.2021 у справі № 620/4510/20.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.
Керуючись ст. ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Кіровоградській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Кіровоградській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року у справі № 340/6603/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Т.І. Ясенова
суддя Д.В. Чепурнов