Головуючий І інстанції: Клочко К.І.
28 вересня 2022 р. Справа № 440/5957/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ніколенко Станіслава на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській, Управління служби безпеки України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
13.12.2021 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ніколенко С.В. (далі - заявник, старший державний виконавець Ніколенко С.В.) звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.20920 року у справі № 440/5957/20, для примусового виконання якого судом 05.01.2021 року видано виконавчий лист № 440/5957/20.
В заяві старший державний виконавець Ніколенко С.В. просив замінити спосіб виконання судового рішення, а саме, - визначити про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, пенсійний орган) на користь стягувача ОСОБА_1 заборгованість по виплаті пенсії в розмірі 82.658,80 грн.
В обґрунтування означених вимог заявник вказує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року у справі № 440/5957/20 частково задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 та судовим рішенням ГУ ПФ в Полтавській області зобов'язане здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 05.10.2020 року № 66/21/4/203фв про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, із врахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду боржником проведено перерахунок пенсії стягувачу, проте не здійснено її виплату, відтак, рішення суду в повному обсязі не виконано, незважаючи на всі заходи, що вживалися ним з метою належного виконання рішення суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 року заяву старшого державного виконавця Ніколенко С.В. про встановлення порядку та способу виконання судового рішення залишено без задоволення.
Судове рішення вмотивовано тим, що судове рішення по справі № 440/5957/20 на користь позивача має зобов'язальний характер, а зміна його способу виконання, запропонована заявником щодо стягнення конкретної суми коштів, потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі старший державний виконавець Ніколенко С.В., посилаючись на доводи, викладені в своїй заяві про зміну способу і порядку виконання рішення суду, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 року по справі № 440/5957/20 та винести постанову, якою задовольнити його заяву, замінити спосіб і порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі № 440/5957/20, а саме: стягнути з ГУ ПФУ в Полтавської області на користь стягувача ОСОБА_1 заборгованість по виплаті пенсії в розмірі 82.658,80 грн.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року у справі № 440/5957/20, що набрало законної сили 31.12.2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській, Управління служби безпеки України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Так. судовим рішенням визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Полтавській області щодо непроведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 року, що враховується для перерахунку пенсій за формою згідно з додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (в редакції до внесення до неї змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб») із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії для здійснення з 01.04.2019 року перерахунку довічної пенсії ОСОБА_1 за вислугу років; зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 05.10.2020 року № 66/21/4/203фв про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, із врахуванням раніше виплачених сум; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
05.01.2021 року Полтавським окружним адміністративним судом для примусового виконання означеного судового рішення видано виконавчий лист № 440/5957/20 про зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 05.10.2020 року № 66/21/4/203фв про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, із врахуванням раніше виплачених сум.
12.01.2021 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гизилою Д.А., відкрито виконавче провадження № 64102895 з виконання виконавчого листа № 440/5957/20, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 05.01.2021 року, про зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 05.10.2020 року № 66/21/4/203фв про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, із врахуванням раніше виплачених сум. Боржнику у виконавчому провадженні наданий строк - протягом 10 робочих днів, для виконання судового рішення (а.с. 103).
Листом від 09.04.2021 року № 1600-0308-5/26915 пенсійний орган повідомив Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року у справі № 440/5957/20 , ГУ ПФУ в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки Управління служби безпеки України в Полтавській області від 05.10.2020 року № 66/21/4/203фв про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року в розмірі 82% основного розміру пенсії та з урахуванням 100% суми підвищення пенсії. В результаті перерахунку пенсії, сума до виплати ОСОБА_1 склала 82.653,80 грн. Виплата пенсії, перерахованої на виконання рішення суду у розмірі 17.690 грн розпочата з лютого 2021 року. Доплата за період з 01.04.2019 року по 31.01.2021 року включена до Реєстру судових рішень для виплати за окремою бюджетною програмою (а.с. 104-111).
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 10 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3. ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановлених ст.ст. 5, 245 КАС України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з наявністю обставин, передбачених ч. 3 ст. 378 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
У взаємозв'язку з наведеним, суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Звертаючись до суду із заявою про заміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 440/5957/20, заявник послався на наявність постанов від 12.03.2021 року та від 07.10.2021 року про накладення у порядку, встановленому ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», штрафу на боржника у виконавчому провадженні та ненадання відомостей щодо виплати нарахованої суми.
Колегія суддів зауважує, що матеріали справи посвідчують ту обставину, що боржник у виконавчому провадженні частково виконав судове рішення у справі № 440/5957/20 - обчислив розмір пенсії позивача, виходячи з розміру грошового забезпечення, визначеного в довідці Управління служби безпеки України в Полтавській області від 05.10.2020 року № 66/21/4/203фв, виплачує ОСОБА_1 пенсію, визначився з розміром заборгованості за період з січня 2019 року по січень 2021 року. Даних, які посвідчують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, в сенсі інформації, що мається в листі ГУ ПФУ в Полтавській області від 09.04.2021 року № 1600-0308-5/26915 в заяві не наведено.
З огляду на наведене, встановлені судом обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 263 КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що, змінивши спосіб виконання рішення суду із зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію на стягнення конкретної суми такої виплати, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті. Отже, виконання рішення суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 року у справах №№21-394а14, 21-475а14, та в постанові Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі №759/1928/13-а.
Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 313, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ніколенко Станіслава залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова