27 вересня 2022 р. Справа № 554/9702/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 11.01.2022 року по справі № 554/9702/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
про скасування постанови,
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 11.01.2022 р. задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про скасування постанови.
08.02.2022 р. на зазначене рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2022 р. залишено без руху апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області та надано час для направлення апелянтом до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 11.01.2022 року та оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 681 гривня.
20.09.2022 р. апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 11.01.2022 р. по справі № 554/9702/21, в якому зазначив, що через велику завантаженість у роботі посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, а саме участь в інших судових засіданнях та підготовці матеріалів справ для участі в судових інстанціях м. Полтава та Полтавської області, а також в судах апеляційної інстанції, строк для підготовки всіх необхідних процесуальних документів та подачі їх до суду фактично становив 8 календарних днів, з яких 2 дня - вихідні, тобто 6 робочих днів було для подачі апеляційної скарги. За такий короткий проміжок часу було неможливо підготувати необхідні документи. Також апелянт заначив, що сплата судового збору вбачається неможливою у відведений судом строк з причин неналежного фінансування Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області з державного бюджету та відсутністю на рахунку грошових коштів необхідних для такої сплати, у зв'язку із чим просить продовжити строк на усунення недоліків апеляцйної скарги.
Дослідивши доводи клопотання апелянта та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).
Таким чином, вказані в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 р. по справі № 2а-10491/11/1270, від 23.04.2019 р. № 826/17676/17.
Із врахуванням вищевикладеного суд зазначає, що недоліки в організації роботи відповідача, відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином вимоги ухвали суду від 05.09.2022 р., яка є чинною, не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 11.01.2022 р. по справі № 554/9702/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили з моменту її подписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич