ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 вересня 2022 року м. Київ № 640/7419/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,
розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України
про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі по тексту - відповідач, ДСР Нацполіції України), у якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача у зарахуванні підполковнику поліції ОСОБА_1 першому заступнику начальника ДРС Нацполіції України, пільгової вислуги років до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та зарахувати позивачу відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 07 червня 2007 року по 26 липня 2011 року в загальній кількості 06 років 02 місяці 15 днів;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та зарахувати позивачу відповідно до статті 78 Закону України «Про національну поліцію» стаж служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років сформованої за період з 07 червня 2007 року по 26 липня 2011 року в загальній кількості 06 років 02 місяці 15 днів та встановити надбавку з урахуванням періоду пільгової вислуги років.
В обґрунтування заявлених вимог з урахуванням наданих пояснень позивач вказує на протиправне невключення до календарної вислуги років наявної у позивача пільгової вислуги 06 років 02 місяці 15 днів, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки з посиланням на практику Верховного Суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 17 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/7419/21 і призначено її до розглядяу за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження).
У додаткових письмових поясненнях та відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що заперечує проти позову, оскільки для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі і не передбачено зарахування до календарної вислуги років вислуги років у пільговому обчисленні. Поняття «стажу служби у поліції» та «вислуга років у поліції» є різними відповідно до Закону України «Про Національну поліцію»; до вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію». Зарахування до календарної вислуги стажу роботи у пільговому обчисленні, як і зарахування його до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, на Законом №2262, ні Законом України «Про Національну поліцію» не передбачено.
У відповіді на відзив позивачем зазначено, що право позивача на зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах часу проходження служби у спеціальних підрозділах по боротьбі з економічною злочинністю органів внутрішніх справ визначаються за такими правилами, які були чинними на момент виникнення відповідного права; посади, які обіймав позивач, включені до Переліку посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з економічною злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку один місяць служби за півтора місяці служби.
Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.
Позивач у період з 07 червня 2007 року по 15 жовтня 2012 року обіймав посади оперуповноваженого Державної служби боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ.
Листом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 01 березня 2021 року №1993/55/01-2021 на звернення позивача повідомлено, що відповідно до пункту 1 Порядку №722 від 20 липня 2006 року період служби позивача із 07 червня 2007 року по 23 вересня 2010 року на посаді оперуповноваженого відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області, з 23 вересня 2010 року по 22 липня 2011 року на посаді оперуповноваженого відділу протидії хабарництву управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС у Львівській області та з 22 липня 2011 року по 26 липня 2011 року на посаді оперуповноваженого відділу протидії злочинам в органах влади та управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС у Львівській області обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби та вказаний період зараховується до вислуги років в пільговому обчисленні в загальній кількості 06 років 02 місяці 15 днів. Проте, на даний час здійснити позивачу перерахунок відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 07 червня 2007 року по 26 липня 2011 року та встановити відповідно до пункту 5 постанови КМУ від 11 листопада 2015 року №988 надбавки за стаж служби в поліції із урахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 07 червня 2007 року по 26 липня 2011 року у загальній кількості 06 років 02 місяці 15 днів відповідач не має можливості.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001 та від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 висловив позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, зміст правовідносин, зокрема, прав та обов'язків особи, не може змінюватися зі зміною законодавчих норм.
З урахуванням наведеного, право позивача на зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах часу проходження служби в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ визначаються за тими правилами, які були чинними на момент виникнення відповідного права.
Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 розділу 4 Порядку № 393 стаж роботи працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби у вищезазначених підрозділах згідно з переліком посад, визначених Міністром внутрішніх справ України.
Пунктом 1 наказу Міністерства внутрішніх справи України № 722 від 20 липня 2006 року Про затвердження Переліку посад начальницького складу підрозділів боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця затверджено Перелік посад начальницького складу підрозділів боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.
Відповідно до пункту 1 Переліку №722 від 20 липня 2006 року період служби позивача із 07 червня 2007 року по 23 вересня 2010 року на посаді оперуповноваженого відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області, з 23 вересня 2010 року по 22 липня 2011 року на посаді оперуповноваженого відділу протидії хабарництву управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС у Львівській області та з 22 липня 2011 року по 26 липня 2011 року на посаді оперуповноваженого відділу протидії злочинам в органах влади та управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС у Львівській області обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби та вказаний період зараховується до вислуги років в пільговому обчисленні в загальній кількості 06 років 02 місяці 15 днів.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Порядку № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Згідно з абзацом 9 підпункту «в» пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця у підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ з охорони дипломатичних і консульських представництв іноземних держав, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
За встановлених обставин та враховуючи послужний список позивача, суд дійшов висновку, що період служби позивача із 07 червня 2007 року по 23 вересня 2010 року на посаді оперуповноваженого відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області, з 23 вересня 2010 року по 22 липня 2011 року на посаді оперуповноваженого відділу протидії хабарництву управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС у Львівській області та з 22 липня 2011 року по 26 липня 2011 року на посаді оперуповноваженого відділу протидії злочинам в органах влади та управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС у Львівській області обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби та вказаний період зараховується до вислуги років в пільговому обчисленні в загальній кількості 06 років 02 місяці 15 днів.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
- по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;
- з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;
- з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
- з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;
- з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
- з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;
- з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
- з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
- з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;
- з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відповідно до статті 171 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених правових норм у поєднанні з положеннями Порядку №393 дає передумови для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.
Відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. До стажу служби в поліції зараховуються, зокрема: служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду. Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення. Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
З огляду на зазначене, оскільки стаж служби позивача в період з 07 червня 2007 року по 26 липня 2011 року у загальній кількості 06 років 02 місяці 15 днів підлягає зарахуванню до вислуги років відповідно до пункту 3 Порядку №393, то він відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» мав бути врахований до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Враховуючи те, що відповідач мав врахувати до стажу служби позивача в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки період пільгової вислуги років, сформованої за період з 07 червня 2007 року по 26 липня 2011 року у загальній кількості 06 років 02 місяці 15 днів, водночас навіть після подання позивачем рапорту відповідного зарахування не здійснив, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та зарахувати позивачу відповідно до статті 78 Закону України «Про національну поліцію» стаж служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років сформованої з 07 червня 2007 року по 26 липня 2011 року у загальній кількості 06 років 02 місяці 15 днів та встановити надбавку з урахуванням періоду пільгової вислуги років.
Водночас, що стосується вимог позивача про визнання протиправною відмови відповідача у зарахуванні позивачу пільгової вислуги років до його календарної вислуги років та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та зарахувати позивачу до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за спірний період в загальній кількості 06 років 02 місяці 15 днів, суд погоджується з доводами відповідача в тій частині, що у своєму рапорті від 31 січня 2021 року не просив зарахувати йому пільгову вислугу років до календарної вислуги.
Натомість, суд зауважує, що матеріали справи, а саме з рапорту від 31 січня 2021 року вказують, що позивач просив лише здійснити перерахунок відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 07 червня 2007 року по 26 липня 2011 року у загальній кількості 06 років 02 місяці 15 днів та встановити відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» надбавку за стаж служби в поліції із урахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 07 червня 2007 року по 26 липня 2011 року у загальній кількості 06 років 02 місяці 15 днів.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
З практики Європейського суду слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29).
Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.
Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п'ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем частково доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у спірному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають частковому відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України у зарахуванні підполковнику поліції ОСОБА_1 , першому заступнику начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, пільгової вислуги років до стажу служби в поліції.
3. Зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (код ЄДРПОУ 43305056; адреса: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10) здійснити перерахунок та зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), першому заступнику начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відповідно до статті 78 Закону України «Про національну поліцію» стаж служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років сформованої за період з 07 червня 2007 року по 26 липня 2011 року в загальній кількості 06 років 02 місяців 15 дні та встановити надбавку з урахуванням періоду пільгової вислуги років.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (код ЄДРПОУ 43305056; адреса: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10).
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з моменту складення повного тексту
Суддя: Н.А. Добрівська