ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 вересня 2022 року м. Київ № 640/11488/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1
до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київської області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київської області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
В подальшому представником позивача надіслано до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про забезпечення позову шляхом: заборони Центральному міжрегіональному управлінню Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області вчиняти дії, направлені на примусове повернення та примусове видворення ОСОБА_1 - до вирішення цієї адміністративної справи та набрання законної сили судовим рішенням за результатами її розгляду.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що оскільки позивачу відмовлено у видачі посвідки на проживання є висока вірогідність видворення його або повернення до Республіки Білорусь, так як у позивача відсутні законні підстави перебування на території України. Вказує, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб заборони відповідачу вчиняти певні дії до вирішення судом цієї адміністративної справи, становитиме очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та зумовить ситуацію, при якій захист прав особи стане неможливим.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), клопотання про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Відповідно, розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.
Разом з тим, позивачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття рішення у справі, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, чи необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Слід зазначити, що наявність ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача (яких заява про забезпечення позову не містить) може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене та виходячи із змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 150, 151, 153 - 155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні заяви громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Відповідно до частини восьмої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Є.В. Аблов