ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 вересня 2022 року м. Київ № 640/17460/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірій Р.О. розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368), в якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні пільгової пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції від 02 квітня 1994 року);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пільгову пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції від 02 квітня 1994 року) з урахуванням пільгової вислуги, здобутої останнім до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668 (01.10.2011).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) задовольно.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні пільгової пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції від 02 квітня 1994 року).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пільгову пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції від 02 квітня 1994 року).
Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пільгову пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції від 02 квітня 1994 року)» з дня його звільнення з Департаменту захисту економіки Національної поліції України 17.08.2018 року».
Перевіривши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Наведений перелік підстав, за яких може бути ухвалене додаткове рішення, є вичерпним.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 по справі № 818/1783/17 зазначив, що процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов'язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем вимоги. Отже, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази. При цьому додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Водночас, додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом. Додаткове рішення не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 1540/4122/18.
Аналіз предмету позову у цій справі та змісту рішення суду дає підстави для висновку, що судом вирішено усі позовні вимоги, заявлені позивачем. При ухваленні рішення судом вирішено питання щодо всіх заявлених позовних вимог, а також встановлено спосіб його виконання шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Разом з тим, суд зазначає, що встановлення нових обставин, надання їм оцінки та вирішення питань, які не входили до предмету спору у справі, не допускається шляхом ухвалення додаткового судового рішення. Вимога позивача через процедуру ухвалення додаткового судового рішення фактично змінити відповідача та спосіб виконання рішення по справі спрямована на зміну ухваленого судового рішення у справі, що суперечить вимогам статті 252 КАС України.
Відтак, проаналізувавши доводи заяви та норму ст. 252 КАС України суд дійшов висновку про відсутність передбачених процесуальним законом підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення суду. Тому у задоволенні такої заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Суддя Р.О. Арсірій