ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
27 вересня 2022 року м. Київ№ 640/25483/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доКиївського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
провизнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300, 03165, м. Київ, вул. Любомира Гуазара, 7), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300) щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , як учаснику бойових дій недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В подальшому до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
В позовній заяві позивач вказує, що 11.08.2021 він звернувся до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат з заявою про виплату йому щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком та листом від 18.08.2021 останнім відмовлено у виплаті разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Розглянувши клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Слід зауважити, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду виникли у квітні 2020 року, водночас з даним позовом до суду позивач звернувся 07.09.2021 тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
Отже, виплата допомоги до 05 травня є щорічним одноразовим платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого була здійснена виплата чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Таким чином, з дня отримання виплати (у меншому розмірі) особою, якій призначена така допомога, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй виплати звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від уповноваженого органу відповіді на подану нею заяву.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Відтак, суд зазначає, що не отримання позивачем допомоги до 05 травня 2020 року у повному обсязі у термін до 30 вересня 2020 року, позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних гарантій Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19, яка є обов'язковою для суду першої інстанції.
До того ж, як свідчать матеріали справи, звертаючись до відповідача із заявою про виплату йому щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, позивач вже знав, що у 2020 році йому була виплачена така допомога у розмірі меншому, ніж визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Суд звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду 07.09.2021, що свідчить про пропуск останнім строку звернення до суду, який завершився 30.03.2021 (включно).
Будь-яких доказів та/або обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду позивачем не надано.
У відповідності до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Аналізуючи викладені вище обставини та надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 122, 123, пункту 8 частини 1 статті 240, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про залишення позову без розгляду -задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Г. Вєкуа