Справа № 489/2713/22
Провадження №2-о/489/75/22
про відмову у відкритті провадження у справі
28 вересня 2022 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Микульшиної Г.А. вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування у особі Нересницької сільської ради Тічівського району Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
встановила:
Заявник ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просив суд встановити факт, що він самостійно виховує дитину віком до 18 років, а саме сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вивчивши заяву та додані до неї документи, вважаю, що у відкритті провадження слід відмовити за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як роз'яснено в пункті 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Приписами ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви (заяви у справах окремого провадження) без руху, повернення заяви чи відмови у відкритті провадження.
Зі змісту заяви вбачається, що встановлення вказаного факту необхідно ОСОБА_1 для того, щоб підтвердити статус особи, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто для отримання відстрочки від призову під час мобілізації, оскільки у випадку призову заявника, його син залишиться без догляду батька.
В обґрунтування заяви заявник зазначив, що шлюб між ним та матір'ю їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_4 розірвано рішення суду від 12.09.2022, а відповідно до нотаріально посвідченого Договору муж батьками про визначення місця проживання, утримання та виховання дитини від 14.06.2022 сторони договору домовились, що батько, який є заявником у справі, самостійно здійснює виховання їх сина та приймає відносно нього всі необхідні рішення, син проживає з батьком, матір проживає окремо.
Вивчивши обґрунтування заяви, слід зазначити, що окреме провадження - це провадження, в якому відсутній спір про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану.
При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне. Критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту, навіть за відсутності заперечень таких осіб.
У даній справі встановлення факту самостійного виховання заявником дитини до 18 років потребує встановлення факту проживання заявника із сином однією сім'єю, та перебування сина на утриманні заявника, яке пов'язане з існуванням спору про право, яке має вирішуватись в порядку позовного провадження щодо визначення місця проживання дитини з урахуванням приписів ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України з обов'язком наданням письмового висновку органу опіки та піклування щодо розв'язання спору.
Крім того, варто відзначити, що заявником не додано до заяви будь-яких доказів на підтвердження того, що вказаний факт заперечується та/або не визнається іншими особами.
Більш того, суд звертає увагу заявника на те, що згідно Роз'яснення державної прикордонної служби від 16.09.2022, громадяни України, які самостійно виховують хоча б одну дитину віком до 18 років, мають право виїжджати за межі України за наявності одного з таких документів:
1) свідоцтво про народження дитини (дітей);
2) свідоцтво про смерть матері дитини;
?або рішення суду про позбавлення матері батьківських прав;
?або рішення суду про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав;
?або рішення суду про визнання матері безвісти відсутньою;
?або рішення суду про оголошення матері померлою.
Зазначається, що разом з тим, громадянам необхідно врахувати, що у разі, якщо чоловік вдруге одружився, то у такому випадку він вже не вважається особою, яка самостійно виховує дитину віком до 18 років.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Враховуючи викладене, вважаю, що у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 слід відмовити, в зв'язку з тим, що із заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право.
Суд також звертає увагу заявника на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, сплачена сума судового збору може бути повернена за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 186, 260, 315, 353-355 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування у особі Нересницької сільської ради Тічівського району Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту самостійного виховання дитини віком до 18 років - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити заявнику, що він має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, про які він вказав у заяві, шляхом подання позовної заяви про визначення місця проживання дитини у порядку позовного провадження на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали суду складено 28.09.2022.
Суддя Г.А. Микульшина