27.09.2022
Справа № 497/1101/22
Провадження № 2/497/414/22
27 вересня 2022 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Висоцького С.О.,
секретаря судового засідання - Войтової С.І.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди,
27.06.2022 року позивач звернувся з даним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь завдану матеріальну шкоду в сумі 2314.30 гривень та 10 000.00 гривень - у відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги мотивує тим, що згідно вироку Болградського районного суду Одеської області від 21.04.2022 року, ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні крадіжки майна, яке належить йому, позивачу ОСОБА_1 , на загальну суму 2314.30 гривень. Ця шкода досі йому не відшкодована відповідачем у добровільному порядку, тому він змушений звернутися до суду. Крім цього, він вважає, що цім злочином йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює на суму 10 000.00 гривень.
Ухвалою суду від 04.07.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання, після відкладань, призначено на 27.09.2022 року.
Позивач до суду не прибув, надав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.
Відповідач до суду не прибув, однак надіслав до суду заяву про визнання позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди, не визнання позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в зв'язку з їх недоведеністю та розгляд справи у його відсутність.
Оскільки сторонами по справі було подано заяви про розгляд справи за їх відсутності, судом у відповідності до ч.3 ст.211 ЦПК України було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні за відсутності сторін по справі на підставі наявних документів в матеріалах справи.
Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, заяви позивачки, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Судом встановлено, що 16 листопада 2021 року, ОСОБА_2 , перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що його дії ніхто зі сторонніх осіб не бачить, таємно через незаперту хвіртку незаконно проник на огороджене подвір'я зазначеного домоволодіння.
В подальшому, ОСОБА_2 підійшов до господарського приміщення, де відкрив двері, які не були зачинені на замок, та через дверний отвір незаконно проник до господарського приміщення домоволодіння.
Знаходячись у господарському приміщенні, ОСОБА_2 таємно викрав металеві вироби, а саме три залізних регістра, вагою 40 кг та вартістю 290.40 гривень кожний та одну чавунну батарею опалювальної системи вагою 70 кг вартістю 508.20 гривень, загальною вартістю 1379.40 гривень.
Викрадене майно ОСОБА_2 почергово, за чотири рази, переніс через хвіртку у двір свого будинку по АДРЕСА_1 , де розпорядився ним на власний розсуд.
Крім того, 18 листопада 2021 року, ОСОБА_2 , знову проник на огороджену територію зазначеного домоволодіння по АДРЕСА_1 та шляхом зламу навісного замка на дверях, проник до того ж самого господарського приміщення, звідки таємно викрав металеві вироби, а саме: три залізних регістри системи опалювання вагою 35 кг та вартістю 254.10 гривень кожний, всього на загальну суму 834.90 гривень.
Викрадене майно ОСОБА_2 також почергово, за чотири рази, через вищевказану хвіртку переніс у двір свого будинку, де розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши таким чином потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 2214.30 гривень.
Вироком Болградського районного суду Одеської області від 21.04.2022 року, який набрав законної сили, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України.
Як вбачається з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В силу ч.1 ст.1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно ст. 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Постановою Верховного Суду України по справі 6-954цс16, зроблено правовий висновок, про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно ч.ч. 3, 4 ст. 82 ЦПК України Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вироком Болградського районного суду Одеської області від 21.04.2022 року по справі №497/563/2022 встановлено суму завданого матеріального збитку - 2214,30 гривень.
Відтак, суд приходить до висновку про обґрунтованість за доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2214,30 гривень. Заявлений позивачем розмір матеріальної шкоди 2314,30 гривень недоведений належними та допустимими доказами в порядку ст.ст. 81, 83 ЦПК України.
Крім того, в позовній заяві позивач зазначає, що неправомірними діями відповідача йому була завдана моральна шкода. Позивач постійно знаходився в стресовому стані, було порушено його звичайне життя, погіршилось здоров'я, а тому заподіяну моральну шкоду позивач оцінує у розмірі 10 000,00 гривень.
В зв'язку із погіршенням здоров'я позивач звертався до лікаря, о встановлено з Довідки лікаря від 02.12.2021 року.
Згідно зі ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 2-4 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї, и близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибин фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльності, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно п.3 Постанови Пленуму ВСУ „Про судову практику у справах про відшко-дування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушко-дженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
На підставі вищезазначеного, суд вважає що відповідачем було завдану позивачу моральну шкоду, яка проявилась у порушенні його звичайного життя, стану здоров'я й вважає належним та обґрунтованим розмір завданої моральної шкоди в розмірі 2500,00 гривень.
У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Суд під час розгляду справи безпосередньо дослідив докази у справі та вважає, що предмет доказування частково доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1177 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 12, 13, 18, 81-83, 89, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 25.10.2021 року органом 5129, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 30.10.2012 року Болградським РС ГУДМС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_3 - у відшкодування шкоди, завданої злочином, всього 4714.30 гривень (чотири тисячі сімсот чотирнадцять гривень 30 копійок) в тому числі матеріальної шкоди у сумі 2214.30 (дві тисячі двісті чотирнадцять гривень 30 копійок), моральної шкоди у розмірі 2500.00 (дві тисячі п'ятсот гривень).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя С.О.Висоцький