м. Вінниця
16 вересня 2022 р. Справа № 120/650/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної установи «Вінницька установа виконання кримінальних покарань (№1)» (далі - відповідач, ДУ «Вінницька УВКП (№1)») про визнання протиправним та скасування рішення.
Обґрунтовуючи позов, позивач вказав, що він відбуває покарання у ДУ «Вінницька УВКП (№1)». Відповідно до витягу з протоколу №14 засідання комісії по постановці та зняттю з профілактичного обліку ув'язнених та засуджених, які утримуються у державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№1)" від 14.08.2020 року, було прийнято рішення про постановку ОСОБА_1 на профілактичний облік установи, в категорію осіб, схильних до нападу на персонал УВП. Підставою для прийняття оскаржуваного рішення, стала доповідь інспектора ВРіО лейтенанта внутрішньої служби Мизко О.В. про те, що позивач 03.08.2020 вчинив агресивні дії по відношенню до персоналу установи та представників ЦЗМУ. Також зазначено, що в результаті проведення службового розслідування по даному факту було прийнято рішення про постановку позивача на профілактичний облік в категорії осіб схильних до нападу.
Позивач зазначає, що вказана вище доповідь та висновок службового розслідування не відповідає дійсності, оскільки він не вчиняв ніяких правопорушень. Також зазначає, що він постійно позитивно характеризується , не проти працевлаштуватися, в 2017 році його було переведено в багатомісну камеру.
Таким чином, позивач вважає протиправним оскаржуване рішення комісії по постановці та зняттю з профілактичного обліку ув'язнених та засуджених, які утримуються у державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№1)" від 14.08.2020 року, викладене в протоколі №14, яким його поставлено на профілактичний облік установи в категорію осіб, які можуть здійснювати напад на персонал установи.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зокрема зазначає, що починаючи з 02.06.2010 року та по теперішній час позивач відбуває покарання в ДУ « Вінницька УВП ( №1 )». 03.08.2020 року близько 14:00 год. з засудженим до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 проводилася бесіда стосовно раніше поданої ним скарги. Близько 14:05 до кабінету де проводилася бесіда зайшов ст. о/у ВОРР ЦЗМУ к-н вн. служби ОСОБА_2 , побачивши якого засуджений почав виражати в його сторону нецензурною лайкою, при цьому проявляв буйство. Вийшовши з кабінету засуджений до ДПВ почав виражати заміри щодо фізичної розправи над персоналом установи, що підтверджується висновком службового розслідування за фактом порушення режиму тримання від 12.08.2020 року.
Частиною 1 ст. 106 КВК України регламентовано, що до осіб позбавлених волі, якщо вони чинять фізичний опір персоналу колонії, злісно не виконують його законні вямоги, проявляють буйство, беруть участь у масових заворушеннях, захваті заручників або чинять інші насильницькі дії, а також у разі втечі з-під варти з метою припинення вказаних протиправних дій, а також запобігання заподіянню цими особами шкоди оточеню або самим собі застосовуються фізична сила, спеціальні засоби, гамівна сорочка та зброя.
Згідно з ч. 3 ст.107 КВК України засуджені зобов'язані дотримуватися нори, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами.
Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі регулюють Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5 (далі - Правила).
Згідно з приписами пункту 1 розділу XXIII Правил нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних показань у виді обмеження та позбавлення, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх проживання та праці, попередження та припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.
З метою підтримання належного правопорядку в установах виконання покарань, попередження злочинів та правопорушень серед засуджених здійснюється комплекс спеціальних профілактичних заходів щодо виявлення, постановки на облік та організації нагляду за особами, схильними до вчинення правопорушень.
Виявлення та постановка на профілактичний облік засуджених, які вчинили правопорушення або мають намір їх вчинити, здійснюються працівниками оператівного підрозділу шляхом досконалого вивчення матеріалів особових справ засуджених, перевірки відомостей щодо їх поведінки в ізоляторах тимчасового тримання, слідчих ізоляторах, лікарняних закладах, закладах охорони здоров'я тощо, документації, у якій фіксуються порушення режиму, перегляду кореспонденції, а також інформації працівників підрозділів соціально-виховної та психологічної роботи та нагляду і безпеки.
Індивідуальна профілактична робота із засудженими, які перебувають на профілактичних обліках, здійснюється цілеспрямовано, планомірно, диференційовано з урахуванням особистості правопорушника, характеру і ступеня його соціальної занедбаності, небезпеки вчиненого злочину та інших особливостей, що мають значення для правильного вибору методів і заходів впливу.
Постановка на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку здійснюється комісійно на підставі достатніх даних про зміну поведінки засудженого. Підготовку матеріалів на постановку на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку здійснює працівник оперативного підрозділу з урахуванням пропозицій працівників підрозділів соціально-виховної та психологічної роботи та нагляду і безпеки.
З огляду на викладене відповідач зазначив, що в спірній ситуації він діяв у спосіб та в межах чинного законодавства, права позивача адміністрацією установи не було порушено, а прийняте рішення про постановлення позивача на облік установи, в категорію осіб, схильних до нападу на персонал установи виконання покарань є правомірним та необхідним.
Ухвалою суду від 29.03.2021 зобов'язано відповідача надати суду докази направлення (надання) ОСОБА_1 копії відзиву на позовну заяву, разом із доданими до нього документами.
07.05.2021 від Державної установи « Одеський слідчий ізолятор» надійшов лист, в якому повідомляється про тимчасове перебування ОСОБА_1 в зазначеній установі на підставі ухвали Одеського апеляційного суду від 09.02.2021 року для апеляційного розгляду справи. Також зазначено про вручення ОСОБА_1 19.04.2021 року копії ухвали від 29.03.2021 року.
12.08.2021 року від позивача надійшли доповнення до позовної заяви та заява про долучення документів до позову. Крім того, в поданій заяві позивач звертає увагу суду, що він так і не отримав відзив відповідача на свою позовну заяву.
Ухвалою суду від 16 вересня 2021 року зобов'язано Державну установу "Вінницька установа виконання покарань (№1)" надати суду докази направлення (надання) ОСОБА_1 копії відзиву на позовну заяву, разом із доданими до нього документами, а в разі відсутності відповідних доказів - подати письмові пояснення з приводу причин не виконання вимог ухвали та направити (надати) копію відзиву ОСОБА_1 , надавши на адресу суду відповідні докази.
Зазначена ухвала суду була отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить наявна в матеріалах адміністративної справи розписка ( а.с. 106 ), проте, вимоги ухвали суду не виконані відповідачем.
Суд зазначає, що станом на дату прийняття рішення в даній справі відповідачем так і не надано суду докази направлення (надання) ОСОБА_1 копії відзиву та доданих до нього матеріалів.
При цьому суд зауважує, що позивач наголошує на неотриманні ним відзиву.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Нормами ч. 1 ст. 9 КАС України врегульовано, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Положеннями ч. 3 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 5 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Беручи до уваги вищенаведені процесуальні норми, суд констатує, що невиконання відповідачем процесуального обов'язку щодо надання позивачу копії відзиву та доданих до нього документів ставить сторони в нерівне положення щодо можливості захисту своїх прав та інтересів, спростування доводів іншої сторони, надання відповідних доказів. Так, позивач, який не отримав копію відзиву, фактично позбавлений можливості подати відповідь на відзив оскільки йому невідомий його зміст, спростувати доводи відповідача та надати інші докази, які вважає за необхідне в обгрунтування заявлених вимог, виходячи з тверджень відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в даній справі відповідач користується своїми процесуальними правами недобросовісно та ним не виконано процесуального обов'язку щодо надання суду доказів надіслання (надання) позивачу копії відзиву і доданих до нього документів.
На підставі викладеного, суд вважає, що відзив відповідача слід залишити без розгляду та не приймати до уваги під час розгляду та вирішення справи, оскільки в іншому випадку не буде дотримано принципів змагальності та рівності сторін.
Суд, з'ясувавши доводи позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
Відповідно до вироку Піщанського районного суду Вінницької області №1-4/11 від 21.12.2011 року, позивач засуджений до покарання у вигляді довічного позбавленню волі. Починаючи з 02.06.2010 року та по теперішній час позивач відбуває покарання в ДУ «Вінницька УВКП (№1)».
Відповідно до висновку службового розслідування за фактом порушення режиму тримання від 03.08.2020 року, затвердженого начальником ДУ «Вінницька УВКП (№1)» 12.08.2020 року, встановлено, що 03.08.2020 близько 14:00 год. о/у ОВ лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_3 , в його службовому кабінеті проводилася бесіда з засудженим до ДПВ ОСОБА_1 , 1990 року народження, стосовно раніше поданої скарги. Близько 14:05 до даного кабінету зайшов ст. о/у ВОРР ЦЗМУ капітан внутрішньої служби ОСОБА_4 , побачивши якого засуджений ОСОБА_1 почав виражатися в його сторону нецензурною лайкою, поводив себе визиваючи, нетактовно, звертався на «ти», на зроблене йому зауваження даний засуджений підхопився з місця та намагався відштовхнути капітана внутрішньої служби ОСОБА_4 , щоб вийти з кабінету, при цьому проявляв буйство. Вийшовши з кабінету засуджений до ДПВ ОСОБА_5 почав викрикувати, що йому нанесли тілесні ушкодження, при цьому виражав наміри вчинити фізичну розправу над будь-ким з персоналу установи.
Вищевикладений факт підтверджується матеріалами перевірки, про що свідчать рапорти о/y ОВ лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_6 , рапорт мол. інспектора. ВР і О старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_7 та рапот ст. о/y ВОРР ЦЗМУ капітана внутрішньої служби ОСОБА_4 , які зареєстровані у встановленій формі за № 209 від 04.08.2020 року.
В ході проведення розслідування було відібрано письмове пояснення у засудженого до ДПВ ОСОБА_1 , в якому він заперечує факт порушення ним режиму тримання та факт погроз фізичною розправою в бік працівників установи. Вищевикладений факт свідчить про те, що засуджений до ДПВ ОСОБА_1 намагається уникнути дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до висновків службового розслідування вважалось необхідним за порушення вимог ст. 107 КВК України та п. 4 розділу 2 наказу Міністерства юстиції України №2823/5 - 2018 засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності ( а.с. 79 ).
За результатами проведення службового розслідування, постановою начальника державної установи « Вінницька установа виконання покарань (№1)» від 19 серпня 2020 року, засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 , 1990 року народження, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення суворої догани ( а.с. 96 ).
Крім того, 14.08.2020 відбулося засідання комісії по постановці та зняттю з профілактичного обліку ув'язнених та засуджених, які утримуються у державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)» з порядком денним: постановка та зняття з профілактичного обліку ув'язнених та засуджених, які утримуються у державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)».
Згідно з витягом з протоколу № 14 від 14.08.2020 на засіданні комісії виступув інспектор ВРіО лейтенант внутрішньої служби Мизко О.В., який доповів, що засуджений до ДПВ ОСОБА_1 , 1990 року народження, 03.08.2020 року вчинив агресивні дії по відношенню до персоналу установи та представників ЦЗМУ.
В результаті проведення службового розслідування по даному факту прийнято рішення про постановку даного засудженого на профілактичний облік в категорію осіб схильних до нападу. Враховуючи викладене вважав за доцільне постановити засудженого до ДПВ ОСОБА_1 на профілактичний облік установи, в категорію осіб, схильних до нападу на персонал УВП.
Згідно з рішенням комісії вирішено засудженого до ДПВ ОСОБА_1 постановити на профілактичний облік установи, в категорію осіб, схильних до нападу на персонал УВП (а.с. 80 - 81 ).
Вважаючи протиправними дії адміністрації виправної колонії щодо постановки на профілактичний облік, позивач звернувся з позовом до суду про скасування рішення відповідача від 14.08.2020, яким позивача поставлено на профілактичний облік установи в категорії осіб, схильних до нападу на персонал УВП.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Згідно зі статтею 1 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.
Статтею 2 КВК України визначено, що кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 3 КВК України встановлено, що до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.
Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.
Кримінально-виконавче законодавство, виконання і відбування покарань ґрунтуються на принципах невідворотності виконання і відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму, демократизму, рівності засуджених перед законом, поваги до прав і свобод людини, взаємної відповідальності держави і засудженого, диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості в передбачених законом випадках у діяльності органів і установ виконання покарань (стаття 5 КВК України).
Відповідно до статті 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених застосовуються з урахуванням виду покарання, особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки і мотивів вчиненого кримінального правопорушення та поведінки засудженого під час відбування покарання.
Основи правового статусу засуджених визначає стаття 7 КВК України, відповідно до якої держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.
Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.
Правовий статус засуджених іноземців і осіб без громадянства визначається законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.
Дискримінація засуджених за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками забороняється.
Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі регулюють Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 28 серпня 2018 року № 2823/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2018 р. за № 1010/32462 (далі - Правила), які обов'язкові для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.
Пунктом 1 розділу XXIII Правил встановлено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у виді обмеження та позбавлення, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх проживання та праці, попередження та припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.
Для забезпечення нагляду за поведінкою засуджених у відділеннях соціально-психологічної служби, локальних секторах, камерах, прогулянкових двориках, у місцях їх праці, їдальнях, клубах, медичних частинах та лікарняних закладах адміністрацією установ виконання покарань встановлюються відеокамери, про що засуджений інформується під підпис.
Кут огляду відеокамер, які встановлені у жилих приміщеннях та камерах, не має охоплювати санітарні вузли.
Забороняється встановлювати відеокамери у приміщеннях (камерах), в яких проводяться медичні обстеження (огляди) засуджених, особистий обшук з роздяганням, жилих кімнатах тривалих побачень, а також у лазнях, роздягальнях, душових та туалетних кімнатах.
З метою підтримання належного правопорядку в установах виконання покарань, попередження злочинів та правопорушень серед засуджених здійснюється комплекс спеціальних профілактичних заходів щодо виявлення, постановки на облік та організації нагляду за особами, схильними до вчинення правопорушень.
Виявлення та постановка на профілактичний облік засуджених, які вчинили правопорушення або мають намір їх вчинити, здійснюються працівниками оперативного підрозділу шляхом досконалого вивчення матеріалів особових справ засуджених, перевірки відомостей щодо їх поведінки в ізоляторах тимчасового тримання, слідчих ізоляторах, лікарняних закладах, закладах охорони здоров'я тощо, документації, у якій фіксуються порушення режиму, перегляду кореспонденції, а також інформації працівників підрозділів соціально-виховної та психологічної роботи та нагляду і безпеки.
Індивідуальна профілактична робота із засудженими, які перебувають на профілактичних обліках, здійснюється цілеспрямовано, планомірно, диференційовано з урахуванням особистості правопорушника, характеру і ступеня його соціальної занедбаності, небезпеки вчиненого злочину та інших особливостей, що мають значення для правильного вибору методів і заходів впливу.
У разі переведення засудженого, який перебуває на профілактичному обліку, до іншої установи виконання покарань працівник оперативного підрозділу долучає до його особової справи відповідні довідки-орієнтування із зазначенням підстави та строку перебування на обліку.
Постановка на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку здійснюються комісійно на підставі достатніх даних про зміну поведінки засудженого. Підготовку матеріалів на постановку на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку здійснює працівник оперативного підрозділу з урахуванням пропозицій працівників підрозділів соціально-виховної та психологічної роботи та нагляду і безпеки.
Як встановлено судом, згідно з витягом з протоколу № 14 від 14.08.2020 засідання комісії по постановці та зняттю з профілактичного обліку ув'язнених та засуджених, оскаржуване позивачем рішення грунтується на доповіді інспектора ВРіО лейтенанта внутрішньої служби Мизко О.В., який зазначив, що засуджений до ДПВ ОСОБА_1 03.08.2020 року вчинив агресивні дії по відношенню до персоналу установи та представників ЦЗМУ, та на результатах проведення службового розслідування по даному факту, згідно з якими прийнято рішення про постановку даного засудженого на профілактичний облік в категорію осіб схильних до нападу.
В той же час суд зауважує, що долучений відповідачем до відзиву висновок службового розслідування за фактом порушення режиму тримання від 03.08.2020 року, затверджений начальником ДУ «Вінницька УВКП (№1)» 12.08.2020 року, не містить жодних висновків щодо необхідності постановки засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 на профілактичний облік в категорію осіб схильних до нападу на персонал УВП.
Відповідно до резолютивної частини висновку службового розслідування зазначено, що вважати закінченою перевірку по даному факту; за порушення вимог ст. 107 КВК України та п. 4 розділу 2 наказу Міністерства юстиції України №2823/5 - 2018 засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності; начальнику відділення СПС ст. лейтенанту внутрішньої служби ОСОБА_8 підготувати матеріали для покарання ( а.с. 79 ).
Відтак, зазначення в протоколі № 14 від 14.08.2020 засідання комісії, що рішення комісії грунтується на результатах проведення службового розслідування по даному факту є голослівним, безпідставним та не відповідає дійсним обставинам справи, встановленим судом на підставі наявних доказів.
Будь - якого іншого висновку службового розслідування за фактом порушення режиму тримання 03.08.2020 року відповідачем суду не надано.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що висновку службового розслідування за фактом порушення режиму тримання від 03.08.2020 року, затвердженому начальником ДУ «Вінницька УВКП (№1)» 12.08.2020 року, а також прийнятій на його підставі постанові начальника державної установи « Вінницька установа виконання покарань (№1)» від 19 серпня 2020 року, якою засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення суворої догани, надано оцінку судом в іншому рішенні від 12 травня 2021 року в адміністративній справі № 120/1431/21-а.
Так, згідно з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову начальника Державної установи "Вінницька установа виконання покарань №1" Григоренка І.В. від 19.08.2020 "Про накладення дисциплінарного стягнення на засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 ".
При цьому, відповідно до встановлених судом фактичних обставин справи № 120/1431/21-а, позивач ОСОБА_1 заперечував висновки службового розслідування та вказував про обставини відмінні від тих, що у ньому наведені. Згідно з власноручними письмовими поясненнями ОСОБА_1 за фактом події 03.08.2020, що відібрані у засудженого 11.08.2020, вбачається, що 03.08.2020 о 13:15 год. позивача викликали до оперативного підрозділу для надання письмових пояснень з приводу раніше поданої заяви від 17.06.2020. Від надання пояснень засуджений відмовився, а капітан внутрішньої служби ОСОБА_4 почав задавати питання та штовхати ОСОБА_1 в живіт. Після чого позивач попросив лейтенанта ОСОБА_3 вивести його з кабінету, в чому йому було відмовлено. Позивач вказав, що намагався сам вийти з кабінету, щоб покликати на допомогу, а ОСОБА_4 тримав його та перешкоджав виходу, проте засуджений все таки вирвався, вибіг на коридор та почав кликати на допомогу. Перед тим як позивач вийшов ОСОБА_4 наніс йому два удача по правій руці.
Матеріали справи №120/1431/21-а містять медичну довідку медичної частини №1 філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Вінницькій області від 04.08.2020, відповідно до якої 04.08.2020 засудженого було оглянуто та виявлено садно розмірами 1*0, 8 см. На зовнішній поверхні лівого передпліччя (середня третина) та синець хаотично розташований на задньо-зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині розмірами приблизно 6,0*4 см рожевого кольору в центральній частині з зелено-жовтим відтінком по периферії. Зі слів засудженого ушкодження отримав 03.07.2020 близько 13:30 год.
Матеріали справи №120/1431/21-а містять рапорти оперуповноваженого ОВ лейтенанта внутрішньої служби М. Лутченка, старшого по корпусу старшого прапорщика внутрішньої служби Г.Шмигельського, старшого оперуповноваженого відділу оперативно-розшукової роботи ЦЗМУ капітана внутрішньої служби А. Міськова стосовно дій засудженого до ДПВ ОСОБА_1 в порушення вимог наказу Міністерства юстиції України №2823/5, з проханням про прийняття міри дисциплінарного стягнення до останнього.
Аналогічні рапорти містяться і в матеріалах цієї адміністративної справи ( а. с. 17, 19, 20, 21), в яких міститься прохання прийняти міри дисциплінарного реагування до ув'язненого ОСОБА_1 .
Суд зауважує, що заходи стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі, визначені в ст. 132 КВК України, і постановка на профілактичний облік установи, в категорію осіб, схильних до нападу на персонал УВП, до таких не відноситься.
При цьому питання постановки на профілактичний облік регулюється пунктом 1 розділу XXIII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України 28 серпня 2018 року № 2823/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2018 р. за № 1010/32462 (далі - Правила), згідно з яким постановка на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку здійснюються комісійно на підставі достатніх даних про зміну поведінки засудженого. Підготовку матеріалів на постановку на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку здійснює працівник оперативного підрозділу з урахуванням пропозицій працівників підрозділів соціально-виховної та психологічної роботи та нагляду і безпеки.
Суд наголошує, що відповідачем не надано відповідних доказів, які б свідчили про достатність даних про зміну поведінки засудженого, зокрема і обгрунтованих пропозицій працівників підрозділів соціально-виховної та психологічної роботи та нагляду і безпеки.
Як вже зазначено судом вище, у поданих рапортах уповноважених працівників Державної установи "Вінницька установа виконання покарань №1" ставилося лише питання про прийняти мір дисциплінарного реагування до ув'язненого ОСОБА_1 , що не є аналогічним постановці на профілактичний облік.
При цьому в позовній заяві позивачем зазначено, що він постійно позитивно характеризується, не проти працевлаштуватись та в 2017 році він був переведений в багатомісну камеру.
В ході розгляду справи судом встановлено, що згідно з довідкою про наявність заохочень та стягнень у засудженого ОСОБА_1 за час відбування покарання в ДУ «Вінницька УВКП (№1)» від 13.08.2020 року, заходи заохочення до позивача не застосовувались. Заходи стягнення дисциплінарною комісією застосовувались один раз 06.10.2017 року за порушення розпорядку дня оголошено догану ( а.с. 25 ).
Відповідно до постанови начальника ДУ «Вінницька УВКП (№1)» від 08.06.2017 року засудженого ОСОБА_1 переведено з приміщення камерного типу для тримання двох осіб до багатомісних приміщень камерного типу в межах установи, як такого, що тривалий час не допускав порушень режиму тримання та внутрішнього розпорядку ( а.с. 26 ).
Відповідно до відомостей характеристики на засудженого ОСОБА_1 від 08.06.2017 року, останній у взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом (а.с. 28 ).
Відомості щодо наявності інших характеристик на засудженого ОСОБА_1 матеріали адміністративної справи не містять, інших доказів відповідачем не надано.
Відтак, наявні докази не свідчать про систематичність притягнення позивача до відповідальності, а одноразове застосування заходу стягнення за порушення розпорядку дня не може слугувати самостійною підставою для постановки на облік, оскільки не може характеризувати позивача саме як засудженого, схильного до нападу на працівників колонії.
Крім того, суд зауважує, що матеріали справи містять результати діагностики стану агресії за методикою Басса - Дарки засудженого ОСОБА_1 , проведеної психологом ДУ «Вінницька УВКП (№1)» .
Відповідно до результатів проведеної діагностики індекс агресивності ( фізична агресія, непряма агресія та вербальна агресія разом утворюють сумарний індекс агресії ) становить 34 з 100 балів, що є середнім рівнем ( а.с. 38 - 39 ).
При цьому суд вважає за необхідне наголосити, що така діагностика була проведена лише 11.09.2020 року, тобто вже після прийняття комісією по постановці та зняттю з профілактичного обліку ув'язнених та засуджених, які утримуються у Державній установі "Вінницька установа виконання покарань №1", рішення, що викладене в протоколі №14 від 14.08.2020. Відтак, такі висновки не могли бути враховані при вирішенні питання щодо постановки ОСОБА_1 на відповідний профілактичний облік.
Наведене в сукупності дає підстави суду стверджувати, що відповідачем не в повній мірі та недосконало вивчено матеріали особової справи засудженого, не перевірено відомості щодо його поведінки, тощо, документацію, у якій фіксуються порушення режиму відбування покарання, що можуть бути підставами для прийняття рішення про постановку позивача на профілактичний облік саме як особи, схильної до нападу на представників адміністрації установи.
Так, з системного аналізу норм чинного законодавства що регулює перебування засуджених в місцях відбування покарання та процедури постановки на профілактичний облік засуджених, суд дійшов висновку, що відповідачем було прийнято оскаржуване рішення без дотримання положень Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5.
Зокрема, відповідачем не було доведено факту вчинення позивачем правопорушення, пов'язаного з нападом на працівників установи чи наміру його вчинення. Також відсутні докази досконалого вивчення матеріалів особової справи засудженого працівниками оперативного підрозділу, перевірки відомостей щодо документації, у якій фіксуються порушення режиму, а також інформації працівників підрозділів соціально-виховної та психологічної роботи та нагляду і безпеки.
Відповідно до пункту 1 розділу XXIII Правил для забезпечення нагляду за поведінкою засуджених у відділеннях соціально-психологічної служби, локальних секторах, камерах, прогулянкових двориках, у місцях їх праці, їдальнях, клубах, медичних частинах та лікарняних закладах адміністрацією установ виконання покарань встановлюються відеокамери, про що засуджений інформується під підпис.
Проте, відповідачем не надано суду відеозапису з таких камер, який би засвідчував факт вчинення позивачем правопорушення, пов'язаного з нападом на працівників установи.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В ході розгляду справи судом встановлено, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без дотримання зазначених принципів, оскільки воно є необгрунтованим, прийняте без урахування усіх обставин справи, не є безстороннім, добросовісним та розсудливим.
Таким чином, за встановлених фактичних обставин справи та наведеного правового регулювання, суд приходить до висновку про протиправність рішення комісії щодо постановки ОСОБА_1 на відповідний профілактичний облік, оскільки таке рішення прийнято відповідачем без урахування фактичної поведінки засудженого та за відсутності достовірних та беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 порушення, пов'язаного з нападом на працівників установ виконання покарань чи наміру його вчинення.
Отже, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення комісії по постановці та зняттю з профілактичного обліку ув'язнених та засуджених, які утримуються у Державній установі "Вінницька установа виконання покарань №1", викладеного в протоколі №14 від 14.08.2020, яким засудженого до ДПВ ОСОБА_1 постановлено на профілактичний облік установи, в категорію осіб, схильних до нападу на персонал установи виконання покарань.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій, а також докази надані позивачем в обгрунтування заявлених вимог, суд доходить висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, суд зауважує, що згідно з ухвалою суду про відкриття провадження в справі було задоволено клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, таким чином позивач відповідних витрат не поніс.
Керуючись ст.ст. 9, 72, 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії по постановці та зняттю з профілактичного обліку ув'язнених та засуджених, які утримуються у Державній установі "Вінницька установа виконання покарань №1", викладене в протоколі №14 від 14.08.2020, яким засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 постановлено на профілактичний облік установи, в категорію осіб, схильних до нападу на персонал установи виконання покарань.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ; відбуває покарання в Державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№1), вул. Брацлавська, 2, м. Вінниця, 21100 )
Відповідач: Державна установа "Вінницька установа виконання покарань (№1) ( вул. Брацлавська, 2 м. Вінниці, 21100, код ЄДРПОУ 08562602).
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна