79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.09.2022 Справа № 914/4064/21(305/1459/21)
Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,
за участю секретаря Кучинської О.Д.
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , с. Біла Церква Тячівського району Закарпатської області
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”, м. Львів
до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Пустовалової Віри Олегівни, м. Львів
про: захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення 556 578 грн. 12 коп. заборгованості, та по 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди з кожного відповідача
у межах справи № 914/4064/21
за заявою: Фізичної особи-підприємця Когута Олега Степановича, м. Львів
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”(79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код 38098866)
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
Історія розгляду справи.
ОСОБА_1 звернулась до Рахівського районного суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” та Фізичної особи-підприємця Пустовалової Віри Олегівни про захист прав споживачів, розірвання договору на туристичне обслуговування №МЗТ/21-KSD 10070BN від 29.01.2020 та стягнення 556 578 грн. 12 коп. заборгованості, та по 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди з кожного відповідача за невиконання договору на туристичне обслуговування №МЗТ/21-KSD 10070BN від 29.01.2020.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 26.08.2021 р. у справі №305/1459/21 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 23.09.2021 р. Розгляд справи в підготовчому провадженні неодноразово відкладався, про що відображено в протоколі судового засідання та довідках.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 12.01.2022 р. закрито підготовче засідання у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” та Фізичної особи-підприємця Пустовалової Віри Олегівни про захист прав споживачів, розірвання договору та стягнення матеріальної і моральної шкоди; призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 21.03.2022 р. цивільну справу №305/1459/21 провадження по справі №2/305/127/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”, Фізичної особи-підприємця Пустовалової Віри Олегівни про захист прав споживачів, розірвання договору та стягнення матеріальної і моральної шкоди надіслано Господарському суду Львівської області, для розгляду спору по суті в межах справи №914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу №305/1459/21 передано судді Морозюку А.Я., в провадженні якого перебуває справа №914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”(79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код 38098866).
Ухвалою суду від 27.04.2022 р. прийнято справу №305/1459/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” та Фізичної особи-підприємця Пустовалової Віри Олегівни про захист прав споживачів, розірвання договору на туристичне обслуговування №МЗТ/21-KSD 10070BN від 29.01.2020, стягнення 556 578 грн. 12 коп. заборгованості та по 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди з кожного відповідача за невиконання договору на туристичне обслуговування №МЗТ/21-KSD 10070BN від 29.01.2020, до розгляду за правилами загального позовного провадження в межах справи №914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”; підготовче засідання призначено на 24.05.2022 р.; встановлено учасникам справи строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення, пояснення.
Ухвалою суду від 24.05.2022 врахувавши неявку в судове засідання усіх учасників провадження у справі та те, що станом на дату підготовчого засідання в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача-2 про прийняття справи до розгляду та призначення підготовчого засідання, підготовче засідання відкладено на 21.06.2022 р.
Ухвалою суду від 21.06.2022, врахувавши неявку в судове засідання усіх учасників провадження у справі та клопотання відповідача-2 про перенесення судового засідання на іншу дату, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 19.07.2022 р.
Ухвалою суду від 19.07.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 20.09.2022 р.
В судове засідання 20.09.2022 р. ніхто з учасників справи не з'явився, причин неявки не повідомив (ухвалу суду від 19.07.2022 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 20.09.2022 р., була надіслана 21.07.2022 на електронні адреси сторін, які зазначені у позовній заяві, відзивах, заявах, клопотаннях, що підтверджується роздруківкою з офіційної електронної адреси суду).
Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши, що позивачам, відповідачу та третій особі у справі були створені необхідні можливості для подання доказів та пояснень на підтвердження своїх вимог та заперечень, взявши до уваги встановлені Господарським процесуальним кодексом України строки розгляду справи, дійшов висновку про прийняття рішення у справі.
Позиція позивача:
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 29.01.2020 р. між позивачем та відповідачем-2 (турагентом), яка діяла від імені відповідача-1(туроператора), укладено договір на туристичне обслуговування №МЗТ/21-KSD 10070BN. За умовами вказаного договору туроператор (відповідач-1) зобов'язався через турагента (відповідача-2) забезпечити родині позивача відпочинок у Греції в період з 10.07.2020 по 17.07.2020. Натомість за усною інформацією відповідачів щодо карантинних заходів тур було перенесена на іншу дату, а саме: з 22.06.2021 по 29.06.2021, проте туристичні послуги і в цей період родині позивача надані не були. На претензії позивача щодо надання підтверджуючих документів проведеної позивачем оплати за ненадані туристичні послуги відповідач-1 надав відповідні документи (зокрема «щоденний реєстр платежів за 31.01.2020»), якими підтверджується факт отримання відповідачем-1 від відповідача-2 грошових коштів в розмірі 46 732,40 грн., сплачених позивачем 31.01.2020 за договором на туристичне обслуговування №МЗТ/21-KSD 10070BN від 29.01.2020. Також у відповіді на претензію відповідач-1 зазначив що ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” здійснює посередницьку (представницьку) діяльність із надання туристичного продукту від імені та в інтересах Туристичної компанії Mouzenidis Travel А.Е. (Грецька Республіка), якій і були перераховані отримані кошти, тому обов'язок їх повернути виникає у нерезидента.
Відтак, у зв'язку з невиконанням відповідачами зобов'язань за договором на туристичне обслуговування №МЗТ/21-KSD 10070BN від 29.01.2020 р., позивач просить стягнути з відповідача-1 заборгованість за ненадані туристичні послуги у сумі 556 578,12 грн., в т.ч. 3% пені згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів”, та по 5 000,00 грн. моральної шкоди з кожного відповідача, договір розірвати.
Позиція відповідача-1:
Відповідач-1 у строк, визначений ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.04.2022 р., відзиву на позовну заяву суду не надав, в жодне із судових засідань, призначених господарським судом, не з'явився.
У відзиві на позовну заяву (який відповідач-1 подавав до Рахівського районного суду Закарпатської області, том-1, а.с. 38-44), заперечуючи проти позовних вимог, відповідач-1 зазначив, що ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” на підставі агентського договору № МZТ/GR-Lvo/16 з реалізації туристичного продукту та окремих туристичних послуг від 04.01.2016 р., укладеного з Грецькою компанією Mouzenidis Travel А.Е., здійснює посередницьку (представницьку) діяльність із надання туристичних продуктів від імені та в інтересах Туристичної компанії - нерезидента. На підставі Агентського договору на реалізацію туристичного продукту №АДТА/17-LVO.00699 від 10.11.2017 р., укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 - ФОП Пустоваловою В.О., останній було надано право реалізації на території України туристичних продуктів грецького туроператора нерезидента Mouzenidis Travel А.Е. За заявкою на бронювання № KSD 10070BN відповідачем-2 укладено з позивачем договір на туристичне обслуговування №МЗТ/21-KSD 10070BN від 29.01.2020р., в преамбулі якого турагентом в супереч вимогами агентського договору не прописано, що туроператор діє не в своїх інтересах, а здійснює туристичне обслуговування від імені та в інтересах туристичної компанії Mouzenidis Travel А.Е., яка безпосередньо надає туристичний продукт. Також відповідач зазначив, що вартість туристичного продукту за заявкою № KSD 10070BN оплачена 31.01.2020 в сумі 43 763,48 грн., і отримані кошти були своєчасно перераховані туроператору-нерезиденту. Таким чином, оскільки ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” є посередником, та отримані кошти від позивача перерахувало на користь Mouzenidis Travel А.Е., а туристичні послуги не були надані позивачу у зв'язку з тим, що 11.03.2020 р. було оголошено пандемію СОVID-19 і туристичне обслуговування у зазначеному у договорі напрямку було неможливим, тобто у зв'язку із обставинами, які не залежать від відповідача-1, тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача-1 грошових коштів за ненадані турпослуги, та як наслідок для стягнення пені.
Щодо моральної шкоди то відповідач-1 зазначив, що в позовній заяві позивач не вказав на характер страждань, які він поніс, не зазначив негативних наслідків, яких він зазнав. Відтак відповідач-1 просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позиція відповідача-2:
Відповідач-2 у строк, визначений ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.04.2022 р., відзиву на позовну заяву суду не надав, в жодне із судових засідань, призначених господарським судом, не з'явився.
У відзиві на позовну заяву (який відповідач-2 подавав до Рахівського районного суду Закарпатської області, том-1, а.с. 194-201) зазначено, що ФОП Пустовалова В.О. діяла на підставі агентського договору від імені та за дорученням ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” та що свої зобов'язання за договором на туристичне обслуговування, укладеним з позивачем, виконала повністю. Звернула увагу, що інакше ваучер на бронювання готелю, страховка без повної оплати послуг туроператором, не був би наданий, та що туристична поїздка, яку мав надавати саме туроператор ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів”, не відбулася через запровадження карантинних заходів. Відповідач-2, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 28.03.2018 р. у справі №643/6064/15-ц, від 13.03.2019 у справі №750/9028/15-ц, вважає, що оскільки стороною договору про надання туристичних послуг є ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” , тому воно і є належним відповідачем у справі, а не ФОП Пустовалова В.О., та просить у задоволенні позову що стосується відповідача-2 відмовити за безпідставністю.
Позиція суду щодо підсудності даного спору господарському суду:
Правовою підставою для розгляду вказаного спору в межах справи № 914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” є положення ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, Господарським судом Львівської області розглядається справа № 914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”.
Ухвалою суду від 01.02.2022 р. відкрито провадження у справі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гаврилюка Олександра Романовича.
Ухвалою суду від 05.04.2022 р. визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів на загальну суму 1 057 107 грн. 87 коп., що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”.
На даний час у справі № 914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” триває процедура розпорядження майном.
Приймаючи рішення у даній справі, суд встановив наступні обставини та виходив з наступних мотивів.
29.01.2020 року між Попшою Мариною Юріївною (замовником) та ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” (туроператором), від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі агентського договору діяла ФОП Пустовалова В.О.. (турагент), було укладено договір №МЗТ/21-KSD10070BN на туристичне обслуговування. (Слід зазначити, що в даному договорі туроператором зазначено ТзОВ “Музенідіс Тревел Україна”, проте суд приймає це як описку, оскільки згідно наявних у справі документів всі операції по оформленню турпродукту, зокрема, підтвердження заявки на бронювання туристичних послуг, оплата коштів, видача ваучера, здійснювались за погодженням ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів”).
Умовами вказаного договору №МЗТ/21-KSD10070BN від 29.01.2020 року визначено, зокрема: (п. 1.1) туроператор (відповідач-1) через турагента (відповідача-2) зобов'язався забезпечити надання комплексу туристичних та інших, пов'язаних з ним послуг (турпородукт) замовнику (позивачу), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послугт; (п.1.2.) споживчі властивості турпродукту вказані в підтвердженні заявки та рахунку на оплату послуг, які є невід'ємною частиною договору; (п. 1.6) замовник при посередництві турагента доручає туроператору представляти інтереси його та/або туристів, при подачі документів до Консульської установи країни-подорожі (візового центру) та оплаті послуг для оформлення та отримання в'їзних віз для замовника та/або туристів; (п.5.1.) туроператор зобов'язується забронювати та надати замовнику турпродукт (пакет туристичних послуг та пов'язаних послуг) замовлених замовником у повному обсязі, в кількості, якості та у визначені цим договором терміни, про які сторони попередньо домовилися, за умови, повної сплати вартості турпродукту замовником безпосередньо або через тур агента у строки встановлені договором та додатками до нього; (п.5.3.) туроператор зобов'язується у випадку виникнення обставин, що роблять неможливим надання замовнику послуг з вини туроператора (за винятком форс-мажорних обставин та відмов консульських установ у видачі віз замовнику та/або особам, які з ним подорожують), у разі невжиття заходів для заміни замовлених послуг на альтернативні, повернути кошти, оплачені замовником за винятком фактично понесених туроператором або турагентом витрат після отримання заяви на повернення коштів встановленого зразка; (10.2.) у випадку ненадання чи неналежного надання замовнику належно оплачених туристичних послуг, туроператор зобов'язується відшкодувати йому вартість ненаданих чи неналежно наданих послуг, за винятком випадків коли ненадання послуг відбулося з вини замовника та/або турагента, вини третіх осіб та в інших, передбачених цим договором випадках.
Як зазначено у позовній заяві та не заперечується відповідачами, на виконання умов договору на туристичне обслуговування №МЗТ/21-KSD 10070BN від 29.01.2020 з Попшою М.Ю. було обумовлено тур до Греції у період з 10.07.2020 по 17.07.2020.
На виконання умов договору №МЗТ/21-KSD10070BN від 29.01.2020 позивачем 31.01.2020 було сплачено турагенту ФОП Пустоваловій В.О. вартість туристичних послуг в розмірі 46 732,40 грн., що підтверджується Щоденним реєстром платежів за 31.01.2020 (скріплений печаткою відповідача-1 (ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів”)), та доданими до відзиву відповідача-2 ( ФОП Пустоваловій В.О.) платіжними дорученнями від 31.01.2020 №Р24А725270570А20826, Р24А725268423А02503, №Р24А725264444А18221, №Р24А725266162А07589.
Слід зазначити, що Щоденним реєстром платежів за 31.01.2020 (який скріплений печаткою відповідача-1) підтверджується, що відповідачем-2 31.01.2020 сплачено відповідачу-1 грошові кошти в розмірі 46 732,40 грн. за туристичні послуги, згідно договору на туристичне обслуговування №МЗТ/21-KSD 10070BN, що також підтверджено відповідачем-1 у листі від 14.07.2021 №220 (доданий до позовної заяви).
Також до позовної заяви додано Додаток №1 “Підтвердження заявки замовника” до договору на туристичне обслуговування №МЗТ/21-KSD10070BN від 29.01.2020, яким було обумовлено тур до Греції, у період з 22.06.2021 року по 29.06.2021 року, загальною вартістю 1695 євро та 15 євро (з відміткою, що оплата згідно курсу туроператора).
Проте, як зазначено у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, замовлена позивачем туристична послуга з організації подорожі (поїздки) до Греції з у період з 22.06.2021 року по 29.06.2021 року, також не відбулася. В матеріалах позовної заяви наявний Ваучер №KSD10070BN, в якому відображено, що тур до Греції Попши Марини відбудеться з 22.06.2021 року по 29.06.2021.
До позовної заяви додано претензію Попши М.Ю. від 03.07.2021, адресовану відповідачам, в якій позивач просила, надати матеріали листування на сайті туроператора ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” або в особистому кабінеті, що пов'язані з договором №МЗТ/21-KSD10070BN від 29.01.2020, та документи, що підтверджують факт сплати позивачем коштів за тур на рахунки відповідачів, або сплати на її рахунок 1 710 євро, що відповідає сплаченій позивачем сумі за згаданим договором.
Натомість відповідач-1 листом №220 від 14.07.2021 р., повідомив, що ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” здійснює посередницьку (представницьку) діяльність із надання туристичного продукту від імені та в інтересах Туристичної компанії Mouzenidis Travel А.Е. (Грецька Республіка), якому і були перераховані отримані кошти, тому обов'язок повернути кошти виникає у нерезидента.
Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву зазначив, що свої зобов'язання за договором на туристичне обслуговування №МЗТ/21-KSD10070BN від 29.01.2020 виконала повністю, та оскільки стороною договору про надання туристичних послуг є ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” , тому воно і є належним відповідачем у справі, а не ФОП Пустовалова В.О.
Згідно зі ст. 5 Закону України “Про туризм”, суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність є:
туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;
туристичні агенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.
Частинами 1 ,2 ст. 20 Закону України “Про туризм” встановлено, що за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону України “Про туризм”, туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо:невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов'язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь;невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб'єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 32 Закону України “Про туризм” за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.
Отже, майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків.
Верховний Суд України у постанові від 03 липня 2013 року у справі №6-42цс13 зробив правовий висновок про те, що “за частинами першою, другою, десятою статті 20, частиною другою статті 30, частинами першою, другою статті 32, частиною першою статті 33 Закону України “Про туризм” від 15 вересня 1995 року №324/95-ВР (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), частиною четвертою статті 10 Закону України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 року №1023-XII, статей 610, 611, частиною п'ятою статті 653, частиною першою статті 901 ЦК України майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків. У разі встановлення судом фактів видачі туроператором ваучера, який є формою письмового договору на туристичне обслуговування, зміни туроператором в односторонньому порядку істотних умов договору на туристичне обслуговування та невжиття ним необхідних заходів про попередження туриста щодо такої зміни відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб'єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор”.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ТОВ "Музенідіс Тревел Львів" здійснює свою діяльність як туристичний оператор (79.12).
Спірний договір на туристичне обслуговування №МЗТ/21-KSD10070BN від 29.01.2020 року укладено позивачем з відповідачем-2, який діяв на підставі Агентського договору на реалізацію туристичного продукту №АДТА/17LVO.00699 від 10.11.2017, який був підписаний між ТОВ "Музенідіс Тревел Львів" з однієї сторони, як принципалом, та ФОП Пустоваловою В.О. з іншої сторони, як агентом, тобто від імені та за дорученням відповідача-1.
За умовами договору №МЗТ/21-KSD10070BN від 29.01.2020 саме туроператора зобов'язано, у випадку виникнення обставин, що роблять неможливим надання замовнику послуг з вини туроператора, повернути оплачені замовником кошти (п. 5.3), та нести відповідальність за ненадання чи неналежне надання замовнику належно оплачених туристичних послуг (п. 10.2).
Таким чином, виходячи з матеріалів справи, туристичні послуги відповідно до умов договору №МЗТ/21-KSD10070BN від 29.01.2020 року мав надавати саме туроператор, в даному випадку ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів”, з яким позивач укладав договір на туристичне обслуговування через турагента, згідно агентського договору. За таких обставин, саме ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” повинен нести відповідальність за порушення умов договору №МЗТ/21-KSD10070BN від 29.01.2020 (подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові №559/1604/18 від 30 серпня 2021 року).
Отже, з наведеного слідує, що Фізична особа-підприємець Пустовалова Віра Олегівна не являється належним відповідачем у даному спорі, оскільки, як турагент, не може нести відповідальність за ненадання туроператором позивачу туристичних послуг за договором №МЗТ/21-KSD10070BN від 29.01.2020.
Пунктом 6.7 договору №МЗТ/21-KSD10070BN від 29.01.2020 року передбачено, що замовник має право на відшкодування вартості ненаданих (наданих не в повному обсязі) туроператором туристичних послуг у випадках, передбачених ч. 11 ст. 20 Закону України “Про туризм”, і виплату компенсації в розмірі ненаданих послуг, якщо ненадання послуг відбулося не з вини туриста.
Згідно з ч. 11 ст. 20 Закону України “Про туризм” туроператор зобов'язаний, у разі неможливості надати туристичного продукту, відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.
Частиною 9 ст. 20 Закону України “Про туризм” визначено, що туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів” споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів” якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” порушило умови договору на туристичне обслуговування №МЗТ/21-KSD10070BN від 29.01.2020, оскільки матеріалами справи підтверджується і сторонами не заперечується той факт, що туристичні послуги за згаданим договором позивачу надані не були, а сплачені кошти в розмірі 46 732,40 грн. позивачу не повернуті.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України “Про туризм” туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 32 Закону України “Про туризм” за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.
Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів” у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
Верховний Суд у постанові від 30.08.2021 р. у справі №559/1604/18, дійшов висновку, що до правовідносин про надання туристичних послуг слід застосовувати розмір пені, передбачений в частині п'ятій статті 10 Закону України “Про захист прав споживачів”.
Водночас розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина друга статті 551 ЦК України).
Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності однієї з умов: (а) якщо він значно перевищує розмір збитків; (б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи, що розмір нарахованої кредитором неустойки значно перевищує розмір збитків, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення її розміру на підставі частини третьої статті 551 ЦК України, до 46 732,40 грн. - вартості туристичного продукту, оскільки сума нарахованої пені значно перевищує розмір завданих позивачу збитків та вартість туру. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд, про що ним зазначено у постанові від 27.01.2021 р. у справі № 569/16256/19.
Таким чином позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені підлягає задоволенню частково в розмірі 46 732,40 грн. В стягненні решти частини пені суд відмовляє.
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 25 Закону України “Про туризм” встановлено, що туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 9 постанови Пленуму ВСУ “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 р. роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Судом встановлено, що з вини відповідача позивач разом з родиною була позбавлена відпочинку, що був запланований ними спочатку на липень 2020 рік, а в подальшому був перенесений на червень 2021 рік, який при цьому було замовлено ще в січні 2020 р., тобто відпочинок планувався задовго до дати туру, тому суд вважає доведеним факт спричинення позивачу неправомірними діями відповідача моральної шкоди, а визначену позивачем суму моральної шкоди в розмірі 5 000, 00 грн. співмірною глибині душевних переживань, їх тривалості, можливості відновлення. Відтак в цій частині позовна вимога підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача-2 моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., то як встановлено судом та вже вище зазначено Фізична особа-підприємець Пустовалова Віра Олегівна не являється належним відповідачем у даному спорі, оскільки, як турагент, не може нести відповідальність за невиконання договору про надання туристичних послуг туроператором, відтак, як наслідок не може нести відповідальність і в частині заявленої моральної шкоди.
Таким чином в частині позовних вимог заявлених до відповідача-2 про стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. 00 коп. суд відмовляє.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів” споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів” якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.
За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Суд відзначає, що відповідач-1 порушив зобов'язання, погоджені договором на туристичне обслуговування №МЗТ/21-KSD10070BN від 29.01.2020 року, оскільки не надав позивачу обумовлених договором туристичних послуги, а також не повернув позивачу кошти, сплачені за ненаданий туристичний продукт. За таких обставин позовна вимога про розірвання договору на туристичне обслуговування є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З врахуванням всього вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в частині розірвання договору на туристичне обслуговування №МЗТ/21-KSD10070BN від 29.01.2020 року та стягнення з відповідача-1 на користь позивача 46 732 грн. 40 коп. заборгованості за ненадані туристичні послуги, 46 732 грн. 40 коп. 3% пені та 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди позов підлягає задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке:
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відповідно до ч.2 ст.129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Оскільки позивач від сплати судового збору у розглядуваній справі звільний, судовий збір в розмірі 4 540,00 грн. (2 270,00 грн. - за майнову вимогу та 2 270,00 грн. за немайнову вимогу про розірвання договору) покладається на відповідача-1 та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.
Докази про сплату учасниками справи інших судових витрат чи докази судових витрат, які сторона має сплатити у зв'язку з розглядом даної справи, суду не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.
Виходячи із усього вищенаведеного, керуючись ст.ст. 13,74,76-79,86,123,129, п. 3 ч. 1 ст. 231, 236-241, 327 ГПК України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Розірвати договір на туристичне обслуговування №МЗТ/21-KSD 10070BN від 29.01.2020, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” в особі Фізичної особи-підприємця Пустовалової Віри Олегівни.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”(79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38098866) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) 46 732 грн. 40 коп. - заборгованості за ненадані туристичні послуги, 46 732 грн. 40 коп. - 3% пені та 5 000 грн. 00 коп. - моральної шкоди.
4. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” - відмовити.
5. В частині позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця Пустовалової Віри Олегівни на користь ОСОБА_1 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди - відмовити.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”(79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38098866) в дохід Державного бюджету України 4 540 грн. 00 коп. - судового збору.
7. Накази, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 28.09.2022 р.
Суддя Морозюк А.Я.