79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.09.06 Справа№ 4/1074-10/164
За позовом : СП у формі ТзОВ «Ан Ком», м. Львів
До відповідача АТЗТ «Сервіс-Авто», м. Львів
Про : стягнення 96347,10 грн. боргу
Суддя : Довга О.І
При секретарі : Скремета О.О.
Представники:
від позивача : Сапуга О. - представник
від відповідача: Солтис Т.П. - предтавник
Суть спору:
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом СП у формі ТзОВ «Ан Ком», м. Львів до АТЗТ «Сервіс-Авто», м. Львів про стягнення 96347,10 грн. боргу.
Строк розгляду спору продовжено згідно вимог ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, подав суду додаткові пояснення у справі, просить відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні 31.08.2006 року оголошувалась перерва до 01.09.2006 року.
В ході судового розгляду справи судом встановлено:
10.03.1998 року між позивачем - Спільним українсько-польським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «АнКом» та Акціонерним товариством закритого типу «Сервіс-авто» було укладено договір оренди обладнання АЗС. За умовами договору орендодавець здає, а орендар приймає по акту в оренду для реалізації нафтопродуктів в технічно справному стані та комплектності обладнання АЗС згідно з актом прийому, який є невід'ємною частиною цього договору в кількості двох одиниць.
На виконання умов договору між сторонами у справі підписано акт прийому-передачі обладнання АЗС від 10.03.1998 року, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв технічно справне та комплектне обладнання для АЗС в кількості 2 пересувних паливно-заправних станцій на загальну суму 62000,00 грн.
Відповідно до п. 5.4 договору орендар зобов'язується по закінченні дії договору або дострокового припинення, протягом трьох днів передати орендодавцю обладнання по акту в повній комплектності та справності, або оплатити його вартість.
На думку позивача відповідач недобросовісно виконував умови договору, тому він звернувся до відповідача з позовом про стягнення з останнього 96347,10 грн. Як вважає позивач, відповідач зобов'язаний сплатити йому та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вартість орендованого обладнання АЗС на суму 62000,00 грн., орендну плату за останні три роки, в сумі -9000,00 грн., пеню у розмірі 25347, 10 грн. та покласти на відповідача всі судові витрати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд визнав позовні вимоги необґрунтованими, документально недоведеними, та вважає. що в позові слід відмовити з наступних підстав:
Дійсно ,між сторонами 10.03.1998 року було укладено договір оренди обладнання АЗС і в той же день було оформлено акт прийому-передачі обладнання.
Даним договором сторони визначили термін його дії -до 31.12.1998 року, який вважається продовженим на наступний період лише у випадку, якщо ні одна із сторін не заявить своєї незгоди з ним за місяць до його закінчення ( п.п. 8.1, 8.2 договору).
Листом від 25.09.1998 року за № 176 відповідач просив зупинити дію вказаного договору у зв'язку із нестабільною ситуацією на валютному ринку та тимчасовим призупиненням реалізації паливно-мастильних матеріалів, на що, позивач погодився. оскільки рахунки на оплату орендної плати почав виставляти з липня 1999 року і до липня 2001 року. Дані рахунки оплачені відповідачем повністю, що і не заперечується позивачем.
19.07.2001 року ТзОВ «Сервіс-Авто» направило на адресу позивача лист № 14 про розірвання договору оренди від 10.03.1998 року, що підтверджено поштовою квитанцією № 137/56993.
20.07.2001 року , згідно акту приймання-передачі , відповідач повернув, а позивач прийняв орендоване обладнання у технічно справному та комплектному стані, що підтверджено засвідченою копією акту приймання-передачі.
В період з 20.07.2001 року до моменту подання позову СУПЧП ТзОВ «АнКом» »рахунків щодо оплати орендної плати за орендоване майно, чи вимог щодо повернення орендованого майна до ТзОВ «Сервіс-Авто» не виставляло.
З дня виставлення позивачем останнього рахунку за оренду обладнання -17.07.2001 року, та дня коли орендар провів останній платіж -19.07.2001 року пройшов тривалий час -більше трьох років, чим позивачем було порушено термін позовної давності на право звернення за захистом своїх прав та інтересів.
Окрім наведеного, СУПЧП ТзОВ «АнКом» 30.08.2006 року ( вхід. № 20587) надано суду довідку, підписану директором СП «АнКом» та головним бухгалтером підприємства, підписи скріплені мокрою печаткою підприємства, де вказано , що « Згідно Акту приймання-передачі обладнання АЗС від 10 березня 1998 року представником СП «АнКом» Портах Б.І. передав представнику АТЗТ «Сервіс-авто2 Зуєнко Б.Д. дві пересувні паливо-заправочні станції. З 10.03.1998 року по 30.08.2006 року дані пересувні паливо-заправочні станції не знаходяться на балансі СП «АнКом».
Враховуючи ту обставину, що згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» ( затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 року № 181, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 року за № 487/4708 ) вартість і нарахування амортизації об'єкта операційної оренди відображається орендодавцем на рахунках бухгалтерського обліку класу 1 «Необоротні активи» , суд вважає, що у позивача відсутні правові підстави для звернення до відповідача з вимогою про стягнення грошових коштів.
Відповідно дол. ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 4-7, ст.ст. 12,43,49,82-84 ГПК України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суддя Довга О.І.