Справа № 604/814/22
Провадження № 2/604/356/22
про залишення позовної заяви без руху
22 вересня 2022 року смт.Підволочиськ
Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сташків Н. Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_2 , зареєстрований 16 червня 2016 року Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у місті Києві, актовий запис № 1156.
У відповідності до вимог ч.6 ст.187 Цивільного процесуального кодексу України, судом витребувана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Суд, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, дійшов висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху з метою усунення недоліків.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.2 ст.28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також уразі,якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Згідно позовної заяви позивач зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , місцем проживання відповідача є АДРЕСА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Згідно з відомостями, отриманими судом на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 19 вересня 2022 від Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та інформацією з Реєстру територіальної громади м.Києва, ОСОБА_2 з 23.11.2006р. по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд звертає увагу позивача на те, що процесуальний закон не містить положень, згідно з якими підсудність справи визначається за місцем роботи чи за фактичним місцем проживання фізичної особи.
Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто від місця де вона тимчасово не проживає, а знаходиться.
Відповідно до ч. 1ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Наведене визначення є місцем проживання в приватноправовому розумінні.
Натомість відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Згідно із ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» під місцем перебування розуміється житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги. Під місцем проживання цей Закон визначає житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», житло-житловий будинок, квартира,інше жиле приміщення, в якому особа постійно або тимчасово проживає; декларування місця проживання особи-повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) регулюється Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 (надалі - Порядок).
У відповідності до ч. 1 ст. 4 і ч. 1 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та п. 4 і п. 5 вищевказаного Порядку, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.
Відповідно до п. 2 і п. 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до:
1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки;
2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон;
3) витягу з реєстру територіальної громади.
З дня запровадження доступу до відомчої інформаційної системи, але не пізніше 1 березня 2022 року, інформація про місце проживання (перебування) особи підтверджується також із зазначеної відомчої інформаційної системи.
Отже, чинним законодавством чітко передбачено вимоги до декларування/ реєстрації особою місця свого проживання чи перебування, та передбачено документи, які це підтверджують.
Таким чином, пред'явлення позову можливе в суд за зареєстрованим/задекларованим у встановленому законом порядку місцем проживання або місцем перебування, в даному випадку, враховуючи положення ч. 1 ст. 27 та ч. 2 ст. 28, як позивача, так і відповідача.
Разом з тим, з матеріалів позовної заяви вбачається, що сторони мають неповнолітню дитину, однак позивач не вказує, що дитина перебуває на його утриманні, як і не зазначає, що він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача, чи про існування домовленості між подружжям, тобто в позові не зазначені підстави передбачені ч. 2 ст. 28 ЦПК України , які б надавали право позивачу для звернення з позовною заявою до суду за його зареєстрованим місцем проживання чи перебування.
Доказів того, що відповідач офіційно зареєструвала своє місце проживання чи перебування в АДРЕСА_3 суду не надано, а фактичне місце проживання не має значення, оскільки статтями 27, 28 ЦПК України передбачено право звернення до суду саме за зареєстрованим місцем проживання або перебування.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 607/3903/18.
Таким чином, суду незрозуміло чи відноситься позов ОСОБА_1 до юрисдикції (підсудності) Підволочиського районного суду Тернопільської області, а відтак, позивач повинен надати суду докази, з визначеної законом альтернативної підсудності, що саме цим судом має бути розглянута справа (надати докази підтвердження реєстрації місця проживання/перебування відповідача, наявної домовленості між позивачем та відповідачем щодо підсудності справи, доказів, що за станом здоров'я чи з інших поважних причин не має змоги виїхати до місця проживання відповідача або ж доказів, що на утриманні позивача перебуває малолітня дитина).
Суд звертає увагу позивача на те, що в силу ч.1 ст.378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Таким чином, зазначене є недоліком позовної заяви, який має бути усунений позивачем.
Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175,177,185,260,261 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк - десять днів для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, з дня отримання ним даної ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у встановлений строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу, що не перешкоджатиме повторному пред'явленню позову.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя