Справа № 604/761/22
Провадження № 2/604/338/22
про залишення позовної заяви без руху
15 вересня 2022 року смт.Підволочиськ
Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сташків Н.Б. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 : адреса проживання: с. Криве Тернопільського району Тернопільської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
До Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшла заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 03 серпня 2020 року, актовий запис № 21, посилаючись на неможливість подальшого спільного проживання та збереження шлюбу та та визначення місця проживання дитини за місцем проживання батька.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу. Вивчивши подану позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, з наступних підстав.
Згідно ч. 1ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
У прохальній частині позовної заяви позивач ОСОБА_1 просить розірвати шлюб та залишити проживати з ним доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В порушення ч. 1ст. 188 ЦПК України, у позові не викладено обставин і не зазначено доказів, яким чином пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами основна та похідна позовні вимоги, оскільки вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і вирішення позовної вимоги про розірвання шлюбу не залежить від вирішення позовної вимоги про визначення місця проживання дитини відповідно до вимог ст. 161 СК України.
Спільний розгляд, різних не взаємопов'язаних між собою позовних вимог, може ускладнити вирішення справи.
При цьому, в справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв'язку з цим провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про визначення місця проживання дитини, і як наслідок, може призвести до безпідставного затягування розгляду позовної вимоги про визначення місця проживання дитини.
Згідно п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем заявлено вимогу про визначення місця проживання дитини. В порушення вимог ст.175 ЦПК України в позовній заяві не зазначені обставини щодо наявності спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини та докази, що їх підтверджують.
Так, в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду від 21.12.2007 року указано, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.
Згідно ч.1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Разом з тим, відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, - обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 передбачено, що для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності). Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт, а згодом складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення. Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Однак, позивач не виклав обставини про те, що місце проживання дитини не встановлено за згодою подружжя, тому що в позові тільки просить визначити місце проживання дитини з ним та вказує фактично, що спору відносно місця проживання дитини не має. Немає посилання на докази цього (спору між батьками), в тому числі: чому він не звертався до служби у справах дітей в порядку передбаченому п. 72 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року зі змінами "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини". Тому як надалі в суді для розгляду цих позовних вимог необхідно отримати висновок органу опіки і піклування з цього питання, який не буде зроблено без звернення до цієї служби. Не залучено як третю особу відповідний орган опіки та піклування.
Якщо спору відносно місця проживання дитини між сторонами немає, то чому позивач вимагає встановити його в судовому порядку. А в постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі N 200/952/18 (провадження N 61-14859св19) вказано, що "Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло".
Відповідно до ч. 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної зави позивачем додано квитанцію про сплату судового збору на суму 992,40 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 992,4 грн..
Як роз'яснено в п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону №3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 2 (дві) різних позовних вимог немайнового характеру.
Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір в сумі 1984,80 (992,40 грн. х 2) гривень. Враховуючи, що позивачем сплачено 992,40 грн. судового збору, йому слід доплатити 992,40 грн..
При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).
З огляду на вищенаведене, суддя приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим чинним цивільним процесуальним законодавством.
Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме:
- оплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн за іншу заявлену вимогу немайнового характеру і надати суду оригінал відповідного документа, що підтверджує сплату судового збору. Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: ГУК у Тернопільській області/смт.Підволочиськ/22030101, код ЄДРПОУ отримувача 37977599, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA988999980313191206000019677.
- викласти обставини і зазначити докази, яким чином пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами основна та похідна позовні вимоги,
- Викласти обставини та зазначити докази, які підтверджують незгоду відповідача на визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини;
- залучити до участі у справі орган опіки і піклування і надати для нього копію позовної заяви з додатками та надати письмовий доказ висновок органу опіки і піклування щодо вирішення спору.
- надати довідки та характеристики з місця роботи і місця проживання, інші документи, що характеризують батьків і їх відношення до дитини, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання, а також акти обстеження житлових умов батьків, на предмет визначення місця проживання дитини.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 : адреса проживання: с. Криве Тернопільського району Тернопільської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, - залишити без руху, надавши позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя