Справа № 308/13639/16-ц
про відмову у задоволенні клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
26 вересня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
головуючої - судді : Бенца К.К.,
при секретарі - Майор Ю.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості Ѕ частки у спільній сумісній власності на будинок ,-
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості Ѕ частки у спільній сумісній власності на будинок в розмірі 985123,50 грн .
19.09.2022 року та 23.09.2022 року представник заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до суду заяву про вступ у справу як третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 , яка не заявляє самостійних вимог. Заяву обґрунтовує тим, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.09.2022 року у справі № 308/13639/16-ц прийнято заяву про зміну предмета позову, виключено з числа учасників справи відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н.М. та Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, вирішено у подальшому продовжувати розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення грошової компенсації з урахуванням заяви зі зміненим предметом позову. Вважає, що рішення суду у цій справі буде мати прямий влив на права та законні інтереси ОСОБА_3 , яка є власником майна за яке Позивач прагне отримати компенсацію, зокрема в частині встановлення обставин (фактів) того, що Позивач приймала участь у будівництві вказаного майна та воно відносилося до спільної власності подружжя. Вказує на те, що майно яке позивач намагається видати за спільне майно подружжя ніколи таким не було і не могло бути. Вказує на те, що встановлення судом факту про віднесення майна придбаного ОСОБА_3 у ОСОБА_5 за відплатним договором до спільного майна подружжя ОСОБА_6 , може мати прямий вплив на виникнення , зміну та припинення прав ОСОБА_3 .
Сторони в судове засідання не з'явились.
Позивач в судове засідання не з'явилася будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Подала до суду заяву відповідно до якої просить провести розгляд справи без її участі.
Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Згідно ч. 3 ст. 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
З аналізу вказаних норм встановлено, що необхідною умовою залучення третіх осіб є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
Тобто, норми інституту третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору покликані захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах і які можуть змінитись у результаті винесеного рішення.
Згідно ч. 5 ст. 53 ЦПК України з питання залучення до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.
При розгляді заяви про вступ у справу як третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог суд має першочергово з'ясувати, чи може зачіпати судове рішення у даній справі безпосередньо права та обов'язки заявника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи.
Судове рішення, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов'язків цієї особи. Тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є заявник, або в рішенні має міститись судження про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення наведено висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки такої особи.
Представник заявника ОСОБА_4 повинен довести наявність у ОСОБА_3 правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.
В обґрунтування заяви представник заявника ОСОБА_4 зазначив, що рішення суду у цій справі прямо впливає на права та інтереси ОСОБА_3 , оскільки вона є власником майна, за яке позивач прагне отримати компенсацію.
Суд зазначає, що предметом спору у справі, що розглядається, є вимога про стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації вартості Ѕ частки у спільній сумісній власності на будинок.
Правовідносини між позивачем і відповідачем у даній справі регулюються насамперед Цивільним кодексом України, Сімейним Кодексом України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Згідно ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ набута, за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 63 Сімейного Кодексу України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що на підставі рішення у даній справі жодних прав ОСОБА_3 , яка не є учасником даної справи, не набуває, а також в неї не виникає будь-яких нових обов'язків.
Рішення суду у справі про стягнення грошової компенсації вартості Ѕ частки у спільній сумісній власності на будинокне може містити жодних висновків або посилань на права та обов'язки ОСОБА_3 .
Таким чином, суд дійшов висновку, що судовим рішенням у даній справі не можуть бути порушені права та інтереси ОСОБА_3 , питання про її права та обов'язки стосовно сторін у справі №308/13639/16-ц судом не вирішується, а також судом не надається правова оцінка її правам, обов'язкам та правовідносинам зі сторонами у справі при розгляді даної справи.
З огляду на вищенаведені вимоги законодавства, за суттю правовідносин, що виникли, враховуючи предмет спору і зміст заявлених вимог, зважаючи на те, що зі змісту поданого клопотання судом не встановлено обставин, з якими процесуальний закон пов'язує залучення третіх осіб, в зв'язку з чим, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та відсутність правових підстав для залучення до участі в справі ОСОБА_3 , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 53, 56, 258-260, 353 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про вступ у справу як третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 , яка не заявляє самостійних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості Ѕ частки у спільній сумісній власності на будинок ? відмовити.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Дата складання повного тексту ухвали - 26.09.2022 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Бенца К.К.