Справа № 686/21850/16-к
Провадження № 1-кс/686/8636/22
23 вересня 2022 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Севастополь, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, на утриманні двоє малолітніх дітей, учасника бойових дій, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 42016240000000175,
встановив:
22.09.2022 року старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, посилаючись на те, що існують, передбачені ст.177 КПК України, ризики переховування від органів досудового розслідування та суду ; незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що « Першим слідчим відділом (з дислокацією у м.Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016240000000175 від 06.11.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Згідно з п.п. 1.5, 2.3(б), 3.1, 12.3 Правил дорожнього руху: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Однак, ОСОБА_6 , керуючи транспортним засобом, порушив вимоги зазначеного законодавства та вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.11.2016 близько «02» год. «00» хв. інспектор роти №4 батальйону УПП в м.Хмельницькому ДПП ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при виконанні невідкладного службового завдання, керуючи службовим автомобілем марки «Toyota» моделі «Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в складі екіпажу «ЗЕВС-0120», прямуючи на виклик із ввімкненими синіми проблисковими маячками та звуковим сигналом «Сирена», рухаючись по вул.Проспект Миру в напрямку від вул.Свободи до вул.Старокостянтинівське шосе в м.Хмельницькому, зі швидкістю близько 135 км/год., поблизу будинку №65 по вул.Проспект Миру, в порушення вимог пп. 1.5, 2.3(б), 3.1, 12.3 Правил дорожнього руху, під час руху не переконався, що це не створить небезпеки для інших учасників дорожнього руху, помітивши автомобіль марки «Daewoo» моделі «Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який виконував маневр розвороту ліворуч з крайньої лівої смуги руху, у попутному для водія ОСОБА_6 напрямку, поблизу розриву суцільних смуг та перебував в положенні близькому до перпендикулярного відносно проїзної частини, не переконавшись у безпечності проїзду, не вжив заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху та його учасників, не зменшив швидкість транспортного засобу, аж до його повної зупинки, з метою безпечного об'їзду перешкоди, виїхав на смугу зустрічного руху та своїми діями створив умови аварійної обстановки, позбавивши водія ОСОБА_7 можливості односторонніми діями уникнути настання дорожньо-транспортної пригоди, де допустив зіткнення передньою правою частиною автомобіля «Toyota» моделі «Prius» з лівою передньою частиною автомобіля марки «Daewoo» моделі «Lanos».
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля марки «Daewoo» моделі «Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , від отриманих травм загинув на місці події.
Своїми діями ОСОБА_6 порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3(б), 3.1, 12.3 Правил дорожнього руху, зміст яких полягає в наступному: п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 3.1 Водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений; п.12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля марки «Daewoo» моделі «Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серед інших, отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливу та рани в ділянці завитка лівої вушної раковини, крововиливи м'яких тканин голови у лобній ділянці справа та у скроневій ділянці зліва до заду від зовнішнього слухового проходу, перелому кісток склепіння та основи черепа, крововилив під оболонками на основних поверхнях обох скроневих часток, на верхніх поверхнях обох півкуль мозочка, вогнища забою головного мозку в товщі моста мозку, середнього мозку, на основних поверхнях обох скроневих часток, в ділянці півкуль мозочка.
Дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті.
Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 1.5, 2.3(б), 3.1, 12.3 Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної події, створенням аварійної обстановки та її наслідками - спричинення смерті ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 .
В рамках кримінального провадження, у зв'язку з наявністю підстав для повідомлення про підозру, відповідно до ст. 36, 40, 42, 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Підставами для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово, а також покладенні на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утриматись від спілкування із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , не інакше як у присутності слідчого, прокурора, судді; здати на зберігання відповідному державному органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України.
З метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин вищевказаного кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних, обґрунтованих і неупереджених процесуальних рішень у розумні та/або передбаченні КПК України строки, на сьогодні достатньою мірою гарантування виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків та не буде непомірним для нього, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло цілодобово, а також покладенні на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.»
Заслухавши пояснення слідчого та прокурора, які клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні, підозрюваного та його захисника, які заперечили щодо задоволення клопотання прокурора та просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
Встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42016240000000175 від 06.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
22.09.2022 р. ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Дана підозра є обґрунтованою, адже на її підтвердження представлено: протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.11.2016 р.; протокол огляду трупа від 06.11.2016 р.; протоколи оглядів транспортних засобів від 06.11.2016 р.; протоколи допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 06.11.2016 р. та свідка ОСОБА_11 від 23.11.2016 р.; протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 від 22.10.2021 р.; висновки експертів №600 від 07.12.2016 р., №471А від 17.02.2017 р., №472А від 17.02.2017 р., №148/17-26 від 24.04.2017 р., №СЕ-19/106-22/558-ФП від 10.02.2022 р., №СЕ-19/123-22/3804-ІТ від 10.06.2022 р., №СЕ-19/123-22/6943-ІТ від 16.09.2022 р. та інші матеріали кримінального провадження.
З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому у випадку визнання винуватим, співставляючи можливі негативні наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є достатньо високим.
Хоч слідство знаходиться не на початковій стадії, однак усі свідки судом не допитані, а тому існує ризик незаконно впливу на свідків у кримінальному провадженні. При оцінці наявності зазначеного ризику слідчим суддею врахована встановлена КПК України процедура отримання свідчень від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч1 та ч.2 ст.23, ст.224 КПК України).
Враховуючи, що досудове розслідування перебуває вже не на початковому етапі, а також те, що на даний момент ОСОБА_6 вже не являється працівником правоохоронного органу, слідчий суддя дійшов до переконання, що ризик того, що підозрюваний може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, відсутній. І на сьогодні слідчим суддею не встановлено, а стороною обвинувачення не доведено, жодних обставин з посиланням на відповідні докази, які б підтверджували існування вказаного ризику.
Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_6 вперше притягається до кримінальної відповідальності, вважаю недоведеним існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Прокурором та слідчим доведено, що на даній стадії досудового розслідування існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Аналізуючи особу підозрюваного слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, родину, на утриманні двоє малолітніх дітей, є учасником бойових дій, у період воєнного стану виконує обов'язки з інструктування військовослужбовців, раніше не судимий.
Однак встановлені обставини, не є достатніми для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або обрання більш м'якого запобіжного заходу. Окрім того, зазначені обставини не були стримуючими для вчинення дій, що стали підставою для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення.
Щодо посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з кримінальним правопорушенням, у якому він підозрюється, підтверджується наявними у матеріалах доказами, які є обґрунтованими та об'єктивно доводять можливу причетність підозрюваного до інкримінованого кримінального правопорушення та дає підстави слідчому судді для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з метою здійснення подальшого розслідування. Окрім того, слідчий суддя звертає увагу, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу і слідчий суддя вважає її достатньою для застосування запобіжного заходу.
За таких обставин, враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України, обставини в їх сукупності, зважаючи на той факт, що запобіжний захід не може застосовуватися з метою покарання чи виправлення особи, а виключно задля запобігання ризикам, визначеним у статті 177 КПК України, вважаю, що забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків зможе запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло в період часу з 22 до 06 год., з покладенням зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою та обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, і саме такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти спробам останнього переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Більш м'які запобіжні заходи, в тому числі й запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, про який клопотала сторона захисту, забезпечити виконання цієї функції не зможуть, та будуть недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
Завдання кримінального провадження виправдовують вжиття таких обмежувальних заходів та такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного з метою уникнення вищевказаних ризиків.
При визначенні адреси, за якою має знаходитись в нічний час ОСОБА_6 , слідчим суддею враховується та обставина, що підозрюваний проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчується 22.11.2022 року, тому строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, слід застосувати межах вказаного строку, а саме по 20.11.2022 року включно.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 194, 196 КПК України,
постановив:
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком по 20 листопада 2022 року включно, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні, без дозволу слідчого, прокурора, суду, залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 год. до 06 год. наступного дня, з покладенням на нього зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , не інакше як у присутності слідчого, прокурора, судді;
- здати на зберігання відповідному державному органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України.
Ухвала діє по 20 листопада 2022 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя