Справа № 444/1510/22
Провадження № 3/444/816/2022
26 вересня 2022 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., з участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , захисника особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Кам'янка-Бузьким РВ ГУМВС України у Львівській області 18.04.2012 року,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 07.07.2022 року о 23 год. 00 хв. в с.Малі Підліски по вул. Незалежності, 1А, Львівської області, керував автомобілем марки "BАЗ 21101" д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в законному порядку відмовився, чим своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні 26.09.2022 року надав пояснення про те, що він свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнає. Зазначив, що 07.07.2022 року він повертався з м. Львова додому в м. Камянка-Бузька та мав намір повернутися ще до комендантської години, оскільки часу в нього було ще достатньо. Перед ним їхала ще колона машин, з якої працівники поліції вибірково зупиняли автомобілі. Автомобіль, яким він керував, також зупинили працівники поліції та просили показати документи, він показав. Після чого, йому сказали, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, на що він заперечив, однак, працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу - алкотестера «Драгер». Він не погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Після цього, він не зрозумівши, чого все ж таки зупинили автомобіль, яким він керував, оскільки працівники поліції не пояснили йому причину зупинки, він відмовився від проходження огляду також і в медичному закладі. Його машину не оглядали, не просили відкрити багажне відділення. ОСОБА_1 пояснив, що йому не роз'яснювали наслідків відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Працівники поліції також зупинили свідків, які просто підписались в протоколі та жодних пояснень не надавали. Вважає, що працівниками порушено правила зупинки транспортного засобу та процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому просить провадження відносно нього закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник особи відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП не визнає та що з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 273119 не погоджується з огляду на грубе порушення працівниками поліції процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та відсутності в його діях складу будь-яких адміністративних правопорушень. Про що подав суду письмові заперечення. Заперечення обгрунтовує тим, що у Законі України «Про дорожній рух», ПДР чітко вказано, у яких випадках правоохоронці мають право зупиняти автомобілі. В ситуації із ОСОБА_1 жодних правомірних та законних підстав працівники поліції для зупинки транспортного засобу не мали. Звертає увагу суду на те, що працівниками поліції у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про наявність у ОСОБА_1 таких ознак алкогольного сп'яніння як порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, однак, з представлених відеозаписів чітко вбачається, що дані ознаки відсутні, жодних фактів порушення мови чи вираженого тремтіння пальців рук у ОСОБА_1 не спостерігається. Працівником поліції не було дотримано процедури проведення огляду на стан сп'яніння, тобто не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а лише після цього, у разі відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду, повинна була бути висловлена пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Працівником поліції першочергово при свідках фактично одномоментно було запропоновано два варіанти: 1) пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або проїхати в медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння. Викладене підтверджується зафіксованим на відеозаписі clip-1, 06 хв. 25 с.-06 хв. 40 с. При цьому ОСОБА_1 заперечував вживання алкогольних напоїв. Також в подальшому аналогічно одномоментно було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі, що підтверджується зафіксованим на відеозаписі clip-4, 06 хв. 05 с.- 06 хв. 20 с. В матеріалах справи відсутнє направлення для проходження огляду ОСОБА_1 в медичному закладі та акт огляду. Відмова від проходження огляду ОСОБА_1 була зумовлена тим, що працівником поліції не було роз'яснено чітко про наслідки відмови від проходження огляду. Крім того, незважаючи на те, що в поясненнях свідків є запис про те, що пояснення написані зі слів свідків, це не відповідає реальним обставинам та подіям, які зафіксовані на відеозаписі. З представлених відеозаписів чітко вбачається, що при складенні протоколу відносно ОСОБА_1 свідки вже не були присутніми, однак в протоколі є підписи навпроти прізвищ свідків, що може свідчити про те, що підписи свідками були поставлені в протоколі до заповнення фабули адміністративного правопорушення. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявний диск з відеофайлами, проте у протоколі про адміністративне правопорушення не містяться відомості про технічний засіб, яким зафіксовано події, які містяться на даному відеозаписі: номер та серію відеокамери, дату її виробництва та назви камери, на яку здійснювався відеозапис. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Проте, всупереч чинному законодавству про адміністративні правопорушення, матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить зокрема відсутність в матеріалах справи відповідного документу встановленої форми, а саме, акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
Захисник вважає, що справу № 444/1510/22, провадження № 3/441/816/2021 про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 - адвоката Козакевича Р.Б., приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 своєї провини не визнав, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується зібраними доказами у справі та матеріалами справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №273119 від 07.07.2022 року;
-CD диском із записом із нагрудної камери поліцейського події, яка мала місце 07.07.2022 року за участі ОСОБА_1 ;
-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 07.07.2022 року, згідно із якими ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився;
-рапортом працівника поліції від 07.07.2022 року.
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у протоколі зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища та адреси свідків.
Згідно з ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Розгляд справи в суді проводиться щодо з'ясування саме обставин порушення водієм вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто його відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, яка є однією із кваліфікуючих ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №273119 від 07.07.2022 року, письмовими поясненнями свідків (арк.спр. 4,5) а також оглянутим судом відеозаписом події, яка мала місце 07.07.2022 року, якими встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та відмовився пройти огляд в медичному закладі, чим своїми діями останній порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Наведеними вище доказами в справі підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що своєю чергою є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як встановлено із оглянутого судом відеозапису, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції, на вимогу працівника поліції відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків та погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі (clip 1), надалі водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі в присутності двох свідків (clip 4).
Вимога щодо проходження огляду на стан сп'яніння заявлялась ОСОБА_1 уповноваженими працівниками поліції з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильною.
Щодо пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Козакевич Р.В. про те, що працівниками поліції не зазначено підстав зупинки транспортного засобу, суд зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом. Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом. Зупинення транспортного засобу згідно з п. 4 ч. 1 ст. 31 цього Закону є одним із превентивних поліцейських заходів. Підстави для зупинки транспортного засобу визначені у ст. 35 Закону та в даному випадку таку зупинку було здійснено з метою перевірки документів особи (п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону), про що також зазначено в рапорті інспектора поліції Орищин Романа (арк. спр. 6).
Згідно з ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У цій справі встановлено, що фіксування події щодо зупинки транспортного засобу, а також обставини та факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі ОСОБА_1 здійснювалося на нагрудну камеру, інформація з якої на цифровому носії (СD диску) долучена до матеріалів справи.
За наведених обставин, відмова ОСОБА_5 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі була зафіксована із дотриманням вимог закону.
Доводи захисника ОСОБА_1 - Козакевича Р.В. в частині незалучення двох свідків для оформлення відмови від проходження огляду (в тому числі написання пояснень) та про те, що працівники поліції залучили невідомих осіб в якості свідків для підпису протоколу, спростовуються оглянутим судом відеозаписом та не спростовують висновок суду про наявність вини та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_5 .
Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику, враховую характер скоєного правопорушення, дані про особу правопорушника, майновий стан особи, ставлення до вчиненого.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують правопорушення не встановлено.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Призначаючи вид та міру стягнення, враховую обставини вчинення правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а відтак приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності, що буде достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню ним інших адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір” з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатнихосіб.
Станом на 01.01.2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" становить 2481, 00 грн., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст.40-1, ч.1 ст.130, 283, 284, 307, 308-310 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн. 00 коп.- в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Кам'янка-Бузьким РВ ГУМВС України у Львівській області 18.04.2012 року) - 496 /чотириста дев'яносто шість/ грн. 20 коп. судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Олещук М. М.