1[1]
Іменем України
19 вересня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2021 року,
за участю сторін провадження:
потерпілої - ОСОБА_5 ,
Ухвалою від 21 грудня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 відмовила у задоволені скарги ОСОБА_5 на постанову заступника начальника 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень ГСУ НП України ОСОБА_8 від 29.04.2021 про закриття кримінального провадження № 12019270210001495 від 30.10.2019.
Своє рішення про відмову у задоволенні скарги на рішення слідчого про закриття кримінального провадження, слідчий суддя, проаналізувавши зміст зібраних у кримінальному провадженні доказів, які описані в мотивувальній частині ухвали, обґрунтувала тим, що погоджується з висновком, викладеним в оскаржуваній постанові з приводу не встановлення складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки всі описані матеріали досудового розслідування таких відомостей не містять.
Відтак, посилання у скарзі потерпілої на неповноту досудового розслідування, фактично як на єдину підставу для скасування оскаржуваного рішення, так само як і її доводи на обґрунтування цього, наведені в судовому засіданні, на думку слідчого судді, є неспроможними.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що у справі відсутні обставини, які б підлягали перевірці шляхом вчинення інших слідчих дій, ніж ті, що проведені у справі за фактом загибелі ОСОБА_9 , а проведення запропонованих особою, яка звернулась зі скаргою інших слідчих дій, в тому числі й інших додаткових експертиз, матиме наслідком невиправдану тривалість досудового розслідування.
Крім цього, як зазначається в оскаржуваній ухвалі, зібраними матеріалами досудового розслідування, наданими на дослідження слідчому судді, при перевірці підстав закриття кримінального провадження, не встановлено жодних даних, які б хоч якось вказували на можливе умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 іншою особою, в тому числі й за усіма версіями потерпілих.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшла висновку, що зміст оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження відповідає вимогам ст. 110 КПК України, а зібрані в ході досудового розслідування докази оцінені слідчим, як з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, що відповідає вимогам ст. 94 цього Кодексу.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник потерпілої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21.12.2021 року по справі № 757/31686/21-к. Постановити нову ухвалу, якою скаргу потерпілої ОСОБА_5 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12019270210001495 від 30.10.2019 - задовольнити. Постанову заступника начальника 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень ГСУ НП України ОСОБА_8 від 29.04.2021 про закриття кримінального провадження № 12019270210001495 від 30.10.2019 - скасувати.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник потерпілої посилається на те, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.12.2021 року не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, а тому підлягає скасуванню.
На думку апелянта, постанова заступника начальника 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень ГСУ НП України ОСОБА_8 від 29.04.2021 про закриття кримінального провадження № 12019270210001495 від 30.10.2019, є незаконною, оскільки органом досудового розслідування не було вжито всіх необхідних заходів для збирання доказів, а також для забезпечення повного та всебічного досудового розслідування.
Також апелянт звертає увагу на те, що слідчий суддя залишив без уваги необґрунтованість висновків, які містяться в оскаржуваній постанові щодо тих обставин, які повинні були бути встановлені слідчим та передчасність висновку слідчого про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Як зазначає представник потерпілої у своїй скарзі, свідченням неповноти досудового розслідування є не проведення слідчим необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі, зокрема: не призначення та не проведення необхідних експертиз, не надання експерту порівняльних зразків для проведення судової експертизи, що стало підставою для неможливості проведення експертизи, тощо.
При цьому, посилаючись на зміст висновку експерта від 24.12.2020 № 031-198-2019/6727(19), складеного за результатами проведення комплексної судово-медичної та залізнично-транспортної експертизи, який, як зазначається у додаткових поясненнях до апеляційної скарги, взято за основу, як слідством, так і слідчим суддею, представник потерпілої вважає, що з даною експертизою не можна погодитися, оскільки припущення експертів про те, що «при перебуванні ОСОБА_10 між рейками, останній здійснив спробу піднятися і в цей момент відбулось контактування (удар) виступаючої передньої частини дизель-поїзду, який рухався з малою швидкістю, з нефіксованою головою Чаленка…», спростовуються показаннями свідків ОСОБА_11 - машиніста дизель-потягу та ОСОБА_12 - помічника машиніста, які у своїх показаннях чітко зазначили про те, що коли побачили між колій силует людини подали звуковий сигнал, після чого застосували екстрене гальмування, однак людина, яка знаходилася між коліями ніяких рухів не робила.
До того ж, як зауважує представник потерпілої, в матеріалах кримінального провадження не має жодних даних про наявність біологічних матеріалів чи ДНК ОСОБА_10 на будь-яких деталях дизель-потягу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення потерпілої ОСОБА_5 , яка підтримала апеляційну скаргу свого представника та просила її задовольнити; перевіривши матеріали судового провадження за скаргою представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 та матеріали закритого кримінального провадження № 12019270210001495 від 30.10.2019 року; проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог, передбачених ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення, в тому числі ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення слідчого або прокурора, в даному випадку на постанову заступника начальника 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління особливо важливих кримінальних проваджень ГСУ НП України ОСОБА_8 від 29.04.2021 про закриття кримінального провадження № 12019270210001495 від 30.10.2019 року, повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Обґрунтованим, як це передбачено ч. 3 ст. 370 КПК України, є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову заступника начальника 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних про важень ГСУ НП України про закриття вказаного вище кримінального провадження, слідчий суддя дійшла передчасного висновку про те, що доводи, наведені у скарзі потерпілої щодо неповноти досудового розслідування є неспроможними, оскільки колегія суддів вважає його помилковим та таким, що не ґрунтується на вимогах закону, а посилання в ухвалі слідчого судді на те, що у справі відсутні обставини, які б підлягали перевірці шляхом проведення інших слідчих (розшукових) дій, ніж ті, що були проведені у кримінальному провадженні за фактом загибелі ОСОБА_9 , а також на те, що проведення запропонованих потерпілою інших слідчих (розшукових) дій, в тому числі додаткових експертиз, матиме наслідком невиправдану тривалість проведення досудового розслідування безпідставним.
Зокрема, положення ч. 3 ст. 93 КПК України надають потерпілому право збирання доказів не лише шляхом витребування та отримання від органів влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок, а й шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Суд (слідчий суддя на стадії здійснення судового контролю під час проведення досудового розслідування), з урахуванням приписів, передбачених ч. 6 ст. 22 КПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, повинен створювати необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Тобто, перевіряючи доводи скарги потерпілої на рішення слідчого про закриття кримінального провадження, слідчий суддя, виходячи із завдань кримінального провадження, які наведені у ст. 2 КПК України, а також вимог, передбачених ч. 1 ст. 94 цього Кодексу, повен був проаналізувати докази, здобуті під час досудового розслідування не тільки з точки їх належності, допустимості та достовірності, а й з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, в даному випадку для закриття кримінального провадження, у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Як вбачається з постанови заступника начальника 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень ГСУ НП України ОСОБА_8 від 29.04.2021 про закриття кримінального провадження № 12019270210001495 від 30.10.2019, формально, за своїм змістом, вона дійсно не суперечить положенням ст. 110 КПК України, проте по суті вона не в повній мірі відповідає загальним засадам кримінального провадження, які зокрема покладають на слідчого обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Зокрема, незважаючи на кількість наведених в оскаржуваній постанові доказів та обсяг проведених під час досудового розслідування слідчих (розшукових) дій, колегія суддів, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою ОСОБА_5 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 29 квітня 2021 року та матеріали закритого кримінального провадження № 12019270210001495 від 30.10.2019 року, за фактом виявлення 29 жовтня 2019 року на залізничній колії у м. Прилуки Чернігівської області трупа неповнолітнього ОСОБА_9 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, вважає, що рішення слідчого, прийняте за результатами досудового розслідування, не може бути визнане законним та обґрунтованим, оскільки здобутих під час досудового розслідування доказів недостатньо для висновку про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ, наведений в оскаржуваній постанові, в тому числі висновок комплексної судово-медичної та залізнично-транспортної експерти № 031-198-2019/6727(19) від 24.12.2020, в якій зокрема зазначається про те, що при перебуванні ОСОБА_9 між рейками (з наявними у нього переломами лівих гомілкових кісток та кісток лицьового черепа), останній здійснив спробу піднятися, і в цей момент відбулось контактування (удар) виступаючої передньої частини дизель-потягу ДР1А-296 («наметільника» твердого тупого масивного довгастого предмету), який рухався з малою швидкістю, з не фіксованою головою ОСОБА_9 - удар в ділянку нижньої частини потилиці - утворення переломів кісток склепіння та основи черепа («руйнування черепа»), не має наперед встановленої сили.
Крім того, наявні у справі докази, в тому числі висновок наведеної вище експертизи, містять суперечності, які не були усунуті під час досудового розслідування та які не отримали будь-якої оцінки в оскаржуваній постанові, перш за все щодо обставин та механізму заподіяння тілесних ушкоджень, які були виявлені на трупі ОСОБА_9 , часу настання його смерті та можливості здійснювати будь-які рухи до контактування з передньою частиною дизель-поїзду, а також щодо деяких інших обставин, які мали місце до того часу, як потерпілий ОСОБА_9 опинився між рейками залізничної колії в місці, де за версією слідства відбулося контактування з дизель-потягом.
З огляду на це, ухвала слідчого судді за скаргою ОСОБА_5 також не може бути визнана законною, обґрунтованою та вмотивованим, а тому підлягає скасуванню, з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали.
При цьому, розглянувши доводи скарги потерпілої ОСОБА_5 щодо незаконності та передчасності постанови заступника начальника 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень ГСУ НП України ОСОБА_8 від 29.04.2021 про закриття кримінального провадження № 12019270210001495 від 30.10.2019, колегія суддів вважає їх обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі представника потерпілої та додаткових письмових поясненнях до неї, органом досудового розслідування не було вжито всіх необхідних заходів для забезпечення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, оскільки слідчий не провів повного переліку необхідних слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі, що призвело до передчасного висновку про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зокрема, як вбачається з матеріалів закритого кримінального провадження, 23.04.2020, за клопотанням завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз Київського міського бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_13 , в рамках виконання комплексної судово-медичної та залізнично-транспортної експерти, проведено слідчий експеримент з використанням трьох манекенів людини та дизель-потяга ДР1А-296.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 23 квітня 2020 року (том 29, а.с. 29-33), під час проведення вказаної слідчої дії, за участю судово-медичних експертів, проводились не лише заміри відстаней від різних частин потяга до різних елементів залізничного полотна на місці виявлення трупа ОСОБА_9 , а й моделювання можливого механізму спричинення тілесних ушкоджень шляхом розташування на залізничному полотні манекенів, які імітували тіло загиблого в п'яти різних положеннях, а саме розташування голови та спини відносно елементів залізничного полотна та фіксування, за допомогою двох відеокамер, моменту проїзду дизель-потягу ДР1А-296 над манекенами.
При цьому, як стверджує потерпіла сторона, версія слідства про те, що ОСОБА_9 переїхав потяг не знайшла свого підтвердження, оскільки під час проведення цього слідчого експерименту, коли потяг проганяли шість разів над трьома манекенами різної будови, ваги та зросту, жодного разу потяг не зачепив будь-якої частини манекену.
Крім того, як вважає потерпіла сторона, та версія, що ОСОБА_9 збив, переїхав або навіть зачепив потяг, коли тіло останнього заходилось на залізничному полотні між коліями, спростовується тим, що на потязі відсутні будь-які сліди ДНК та біологічні матеріали ОСОБА_9 , а тому і відсутні відповідні висновки експерта.
Неперевіреними належним чином залишилися і деякі інші обставини, які були наведені у скарзі потерпілої ОСОБА_5 та апеляційній скарзі її представника, які в сукупності дозволять зробити висновок про те, що ще невичерпані всі можливості для отримання нових доказів шляхом проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, а також для усунення суперечностей між тими доказами, які вже зібрані, але не отримали відповідної правової оцінки, при прийняті процесуального рішення, за наслідками досудового розслідування.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 на рішення заступника начальника 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень ГСУ НП України про закриття кримінального провадження не може бути визнана законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підлягає скасуванню, з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали, відповідно якої скаргу потерпілої ОСОБА_5 слід задовольнити; постанову заступника начальника 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень ГСУ НП України ОСОБА_8 від 29.04.2021 про закриття кримінального провадження № 12019270210001495 від 30.10.2019 у зв'язку із встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - скасувати, а матеріали вказаного кримінального провадження направити до Офісу Генерального прокурора для забезпечення організації проведення досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скаргиОСОБА_5 на постанову заступника начальника 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень ГСУ НП України ОСОБА_8 від 29.04.2021 про закриття кримінального провадження № 12019270210001495 від 30.10.2019, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, відповідно до якої скаргу потерпілої ОСОБА_5 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження задовольнити.
Постанову заступника начальника 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень ГСУ НП України ОСОБА_8 від 29.04.2021 про закриття кримінального провадження № 12019270210001495 від 30.10.2019, у зв'язку із встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,- скасувати, а матеріали зазначеного кримінального провадження направити до Офісу Генерального прокурора для забезпечення організації проведення досудового розслідування.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Номер справи : 757/31686/21-к
Номер провадження : 11-сс/824/1304/2022
Категорія ч. 2 ст. 309 КПК України
Слідчий суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_7
Доповідач - суддя ОСОБА_1