ПОСТАНОВА[1]
05 вересня 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 травня 2022 року, -
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 26 травня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 30.09.2021 року о 23 год. 41 хв. по бульвару Лесі Українки, 9 в м. Києві керував транспортним засобом «Порше», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав неодноразове законне розпорядження працівника поліції відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», а саме: не пред'явив на вимогу поліцейського під час виконання останнім службових обов'язків для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу поліцейському, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського та адміністративнеправопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою Печерського районного суду міста Києва від 26 травня 2022 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 травня 2022 року скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Апелянт обґрунтовує свої доводи тим, що в його діях відсутня ознака злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського. На переконання апелянта, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , його захисника Савенка Є.В., фахівця в галузі права Ярошенка С.М. , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, у тому числі відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував, що не пред'явив посвідчення водія, однак наполягав, що транспортний засіб під його керуванням інспектори поліції зупинили безпідставно, оскільки ПДР України він не порушував; дії працівників поліції щодо нього були зухвалим та такими, що не відповідають обставинам.
Захисник Савенко Є.В. та адвокат Ярошенко С.М. наполягали, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад ст. 185 КУпАП, оскільки об'єктом даних правовідносин є охорона громадського порядку.
Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ за №214407 від 01.10.2021 року, ОСОБА_1 30.09.2021 року о 23 год. 41 хв. по бульвару Лесі Українки, 9 в м. Києві керував транспортним засобом «Порше», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав неодноразове законне розпорядження працівника поліції відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», а саме: не пред'явив на вимогу поліцейського під час виконання останнім службових обов'язків для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу поліцейському, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського та адміністративнеправопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Главою 15, якою охоплюється ст. 185 КУпАП, регламентовано правовідносини у сфері встановленого порядку управління.
Відповідно до ст. 185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління, а об'єктивна сторона адміністративного правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків.
Постановою Пленуму ВСУ №8 від 26.06.1992 року визначено, що статтею 185 КУпАП злісною непокорою є відмова від виконання
наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи
розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових
обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського
порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні
громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що
свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський
порядок.
У даному випадку ОСОБА_1 , як вказано у протоколі: «не пред'явив водійське посвідчення», тобто, подія стосувалася забезпечення безпеки дорожнього руху, а не охорони громадського порядку.
При цьому суспільні відносини у сфері адміністративних правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку регламентуються главою 10 КУпАП.
Отже, діяння ОСОБА_1 не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, - «Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця».
А відтак вказаний протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки виклад у ньому фактичних обставин справи не узгоджується із диспозицією ст. 185 КУпАП.
Крім того, зі змісту рішення суду першої інстанції убачається, що суд детально описав події, зафіксовані на відеозаписі, зокрема щодо не виконання розпорядження «вийти з автомобіля» при тому, що у протоколі як дії, що утворюють об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, вказано «не пред'явив посвідчення».
Отже, суд першої інстанції, не дотримався у повні мірі вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, не дослідив всі обставини справи в їх сукупності та дійшов необґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Відповідно до Рішення ЄСПЛ у справі "Малофєєва проти Росії" від 30.05.2013 року, Суд зазначив, що у випадку коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З урахуванням наведеного, вважаю, що доводи апелянта про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, є обґрунтованими, а тому постанова суду першої інстанції як незаконна підлягає скасуванню, а провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закриттю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 26 травня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційногосуду Олена СІТАЙЛО
Справа № 33/824/1950/2022 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Константінова К.Е.
Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.