Справа № 760/9685/22 Головуючий у 1-й інст. Калініченко О.Б.
Апеляційне провадження 22-ц/824/10419/2022 Доповідач - Рубан С.М.
27 вересня 2022року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Заришняк Г.М., Кулікова С.В.
перевіривши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування Подільського району м. Києва про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування Подільського району м. Києва про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишено без руху.
Не погоджуючись з ухвалою суду, 25 серпня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу суду скасувати в частині визначення розміру судових витрат та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
29 серпня 2022 року апеляційним судом витребувано матеріали справи із Солом'янського районного суду м. Києва.
22 вересня 2022 року матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду, отримано суддею 23 вересня 2022 року.
Апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню виходячи з наступного.
Стаття 353 ЦПК України має вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Частиною 2 ст. 353 ЦПК України визначено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Пунктом 13 ч.1 ст. 353 ЦПК України передбачено можливість оскарження окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в апеляційній скарзі фактично оспорює не розмір судового збору, який встановлений ЗУ «Про судовий збір», а необхідність його сплати, вважаючи ОСОБА_1 особою, яка звільнена від його сплати.
Обставини щодо наявності чи відсутності у ОСОБА_1 відповідного статусу та підстав для звільнення від сплати судового збору можуть бути предметом судового розгляду при вирішенні питання щодо повернення позовної заяви та при апеляційному перегляді такого судового рішення, якщо воно ухвалене.
Посилання представника скаржника на п. 13 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, як на підставу оскарження ухвали, не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку зазначена норма передбачає оскарження ухвали про визначення розміру судових витрат, а ніяк не звільнення від їх сплати.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року підлягає поверненню.
Керуючись п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді