справа № 752/6811/21
провадження № 22-ц/824/8795/2022
27 вересня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Борисової О. В., Семенюк Т.А.,
розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Власенка Артема Олександровича на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2022 року в складі судді Ольшевської І. О.,
встановив:
12.03.2021 Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 08.02.2012 в розмірі 37 632,31 грн станом на 25.02.2021, яка складається з наступного: 31 002,13 грн - заборгованість за тілом кредитом; 6 630,18 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 08.02.2012.
Відповідач підтвердив свою згоду, що підписана заява разом з "Умовами та Правилами надання банківських послуг" та "Тарифами", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача в анкеті-заяві.
Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Дія договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використанням кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2 ст. 642 ЦК України.
Виконання відповідачем договору вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування.
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку на якій розмір кредитного ліміту в подальшому збільшився до 15 000 грн.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.2.3, 2.1.1.2.4. договору на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості та підтверджується випискою по рахунку.
Згідно п. 2.1.1.12.7.2 договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рі, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 договору.
В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно п. 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі: 86,4 % - для картки «Універсальна» та 84,4% - для картки «Універсальна голд».
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 25.02.2021має заборгованість в розмірі 37 632,31 грн, яка складається з наступного: 31 002,13 грн - заборгованість за тілом кредитом; 6 630,18 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2022 року вказаний позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 31 002,13 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 1861,40 грн судового збору.
В апеляційній скарзі представник АТ КБ «Приватбанк» - Власенко А.О. просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В іншій частині рішення залишити без змін.
Свої доводи обґрунтовує тим, що 14.07.2012 відповідачу було відкрито картковий рахунок, видано картку, яка в подальшому перевипускалася та встановлено кредитний ліміт в розмірі 15 000 грн.
Із виписки по рахунку вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість.
Станом на 10.01.2020 відповідач не мав кредитної заборгованості та користувався власними коштами, кредитними коштами почав користуватися з 01.02.2020.
10.01.2020 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, відповідно до п. 2.1.1.3.1. якої, сторони на підставі ст. ст. 1048, 1054, 1056-1 ЦК України визначили ним договором розмір та порядок погашення кредиту, сплати процентів.
Відповідно до п. 2.1.1.5.1 заяви обов'язки клієнта здійснювати погашення кредиту у строки та в розмірах, визначених п. 2.1.1.3.1, 2.1.1.3.2 цього договору Таким чином, сторони письмово узгодили умови кредитування, в тому числі і розмір відсоткової ставки.
Заборгованість за відсотками, яка є предметом позовних вимог нарахована починаючи з 01.09.2020, тобто після підписання заяви та ознайомлення з умовами кредитування та як зазначалося вище, на момент підписання даної заяви заборгованість у відповідача була відсутня і він почав користуватися кредитними коштами, після того як ознайомився з умовами кредитування.
Відповідач підтвердив свою згоду з умовами кредитування шляхом часткового погашення заборгованості за відсотками.
Заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг не була долучена до позовної заяви та не надана до суду першої інстанції, через великий обсяг документів, а саме більше 124 сторінки додатків, через технічну помилку дану заяву пропустили, що є поважною причиною її неподання до суду першої інстанції Підстави вважати укладений кредитний договір безпроцентним відсутні.
Із виписки по рахунку вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також підтвердив свою згоду з умовами кредитування шляхом часткового погашення заборгованості, в тому числі і за відсотками.
Відповідач не спростував, що ним отримано кредитну картку, і не надав будь - яких доказів про те, що розрахунок заборгованості банку за відсотками не відповідає
умовам кредитування, з якими він фактично погодився, прийнявши оферту банку,
користуючись кредитними коштами та частково погашаючи заборгованість.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не надано.
Відповідно до положень частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 02 лютого 2012 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій погодився, що заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Також у заяві, підписаній відповідачем, зазначено, що він ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 25.02.2021 утворилась заборгованість у розмірі 37 632,31 грн, яка складається з наступного: 31 002,13 грн - заборгованість за тілом кредитом; 6 630,18 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що анкета - заява від 08.02.2012 не містить положень щодо розміру процентів, а Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису відповідача. Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, , суд погодився з тим, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, так як він відповідає обставинам справи, наданим доказам та ґрунтується на нормах матеріального права.
Згідно ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Частиною 1 статті 207 ЦК України, редакція якої діяла на момент укладення договору, передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, розмір процентів, які повинен сплачувати позичальник за користування кредитом, та порядок повернення кредиту і сплати процентів.
У підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду першої інстанції копію анкети-заяви від 08 лютого 2012 року, яка підписана ОСОБА_1 , довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, довідку про видані кредитні картки, виписку по рахунку, розрахунок заборгованості, витяг з "Умов та Правил надання банківських послуг" та "Тарифи Банку", копію наказу банку щодо затвердження "Умов та Правил надання банківських послуг".
Однак, в анкеті-заяві, яка підписана ОСОБА_1 , не зазначений розмір процентів, які погодили сторони кредитного договору, як плату за користування кредитними коштами, а також не визначений порядок повернення кредиту та порядок сплати процентів.
Надані суду Тарифи не містять підпису відповідача.
Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи та Умови розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Тарифи та Умови і Правила не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Долучаючи до апеляційної скарги заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 10.01.2020, що підписана ОСОБА_1 , позивач зазначає, що вона не була долучена до позовної заяви та не надана до суду першої інстанції через технічну помилку у зв'язку з великим обсягом документів.
Відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Ураховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для дослідження поданих скаржником нових доказів під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про не доведення позивачем, що з відповідачем були погоджені всі істотні умови кредитного договору, та суд правильно відмовив у стягненні з відповідача процентів.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2022 року залишити без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Власенка Артема Олександровича залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2022 рокузалишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк
Судді: О. В. Борисова
Т. А. Семенюк