Справа № 755/1141/22 Головуючий у суді І інстанції Яровенко Н.О.
Провадження № 22-ц/824/11146/2022 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
26 вересня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Ігнатченко Н.В., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання малолітньої дитини,
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2022 рокупозовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, 8 вересня 2022 року позивач через представника за довіреністю - адвоката Карпан М.О. звернулася засобами поштового зв'язку з апеляційною скаргою із пропуском строків, встановлених статтею 354 ЦПК України.
Згідно із вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
У відповідності до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції була постановлена за відсутності позивача та її представника, датою виготовлення її повного тексту є 23 червня 2022 року, у той же час з апеляційною скаргою сторона позивача звернулася засобами поштового зв'язку тільки 8 вересня 2022 року.
В апеляційній скарзі порушено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що 4 липня 2022 року представник позивача при поданні заяви про ознайомлення з матеріалами справи дізналась про залишення позовної заяви без розгляду і подала клопотання про надання їй копії повного тексту оскаржуваної ухвали, який отримала лише 26 серпня 2022 року, тому п'ятнадцятиденний строк апеляційного оскарження спливає 9 вересня 2022 року.
Проте наведені підстави неможливо вважати поважними, оскільки вони не узгоджуються з процесуальними нормами закону та не відповідають матеріалам справи.
Встановлено, що копія ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2022 рокупро залишення позовної заяви без розгляду була направлена засобами електронного зв'язку на електронну адресу представника позивача -адвоката Карпан М.О., вказану нею у процесуальних документах по справі, 29 червня 2022 року, про свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 188).
4 липня 2022 року представник позивача звернулася до Дніпровського районного суду м. Києваіз заявою про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи.
5 липня 2022 року вказаний представник ознайомилася з матеріалами справи, у тому числі зі змістом ухвали від 23 червня 2022 рокув повному обсязі, про що свідчить розписка останньої на відповідній заяві (а.с. 199).
За змістом частини першої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Отже, позивач була обізнана через свого уповноваженого представника про наявність оскаржуваної ухвали суду, її змістом, порядком та строками оскарження щонайменше 5 липня 2022 року, проте з апеляційною скаргою звернулася лише 8 вересня 2022 року, не зазначивши причин пропуску п'ятнадцятиденного строку на апеляційне оскарження, які можливо визнати поважними.
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За змістом статті 2 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим законом.
Із інформації на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2022 року було надіслано судом 27 червня 2022 року та оприлюднено 29 червня 2022 року.
Таким чином, з цієї дати оскаржуване судове рішення було відкритим для безоплатного цілодобового доступу, у зв'язку з чим позивач та/або її представник, навіть незважаючи на факт ознайомлення з матеріалами справи 5 липня 2022 року, також мали реальну можливість ознайомитися з його змістом та вчасно подати апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі не надано логічного та зрозумілого пояснення тому, що перешкоджало позивачу або її уповноваженому представнику реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішенняпротягом встановленого законом, а також розумного строку після ознайомлення з матеріалами справи, а посилання на те, що копію ухвали було отримано лише 26 серпня 2022 року за письмовим зверненням до суду є недостатньою підставою для поновлення пропущеного строку та свідчить про свідоме зволікання стороною з поданням апеляційної скарги.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справи «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Поновлення процесуального строку зі спливом зазначеного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, стороні позивача необхідно надати суду апеляційної інстанції належні докази або вказати на інші обґрунтовані підстави, які підтверджують поважність причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження з посиланням на відповідні докази.
Подана апеляційна скарга також не може бути прийнята до провадження, оскільки не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.
Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Установлено, що подана апеляційна скарга вказаним вимогам закону не відповідає, адже до неї не додано копії скарги з усіма додатками, які були долучені позивачем і які апеляційний суд після відкриття апеляційного провадження повинен надіслати іншому учаснику справи, а саме відповідачу.
Отже, стороні позивача необхідно надіслати до суду апеляційної інстанції копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи в паперовій формі.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України»).
За правилом частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та усунення наведених вище недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 127, 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2022 рокузалишити без руху та встановити строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в іншому випадку буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, а у разі не усунення інших недоліків апеляційної скарги вона вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Н.В. Ігнатченко