26 вересня 2022року
м. Київ
справа №761/21924/20
провадження № 22-з/824/745/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач)
суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Волкова Анастасія Олександрівна
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про зустрічне забезпечення позову
у справі за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Волкова Анастасія Олександрівна про визнання недійсним договору дарування квартири, витребування квартири, витребування майна з чужого незаконного володіння, -
У липні 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений 04 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Волковою А.О., реєстраційний номер №218 та витребувати на користь позивача від ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, 14 травня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 звернулася до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Під час розгляду апеляційної скарги 22 серпня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 звернулася до апеляційного суду із заявою про забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначала, що у зв'язку із зняттям арешту з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , за яким зареєстроване право власності на це майно і до якого заявлено вимогу про її витребування, може в будь-який момент розпорядитися нею, що значно утруднить або взагалі зробить неможливим ефективний захист порушених прав позивача та їх поновлення і виконання рішення суду у разі задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції і задоволення поданого позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року заяву представникапозивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про забезпечення позову - задоволено частково.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 .
У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.
22 вересня 2022 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про зустрічне забезпечення позову, в якому остання просить постановити ухвалу про застосування зустрічного забезпечення позову, яке буде співмірним із забезпеченням позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
У мотивування клопотання зазначає, що заявник ОСОБА_1 є громадянином Республіки Кіпр, ніякого майна на території України не має.
Виходячи зі змісту статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
За змістом частини шостої статті 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
Таким чином, зважаючи на обмежений строк розгляду клопотання про зустрічне забезпечення, а також беручи до уваги, що питання про забезпечення позову підлягає розгляду без повідомлення учасників справи, суд уважає за необхідне розглядати подане клопотання про зустрічне забезпечення без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та обговоривши клопотання про зустрічне забезпечення, уважає, що подане клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову ( зустрічне забезпечення ).
Таким чином, метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.
Виходячи із системного тлумачення частин першої і третьої статті 154 ЦПК України, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за винятком випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Відповідно до частини четвертої статті 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
При цьому положення статті 154 ЦПК України не містять прямої вказівки на необхідність вжиття судом заходів зустрічного забезпечення у розмірі ціни позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи.
Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову ( частина п'ята статті 154 ЦПК України).
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись з клопотанням про зустрічне забезпечення, представник ОСОБА_3 просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що є предметом спору, у зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 є громадянином Республіки Кіпр та не має на території Україні майна.
При цьому, до клопотання про зустрічне забезпечення представником ОСОБА_3 - ОСОБА_5 не долучено доказів відсутності у позивача майна на території України.
Окрім того, питання про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 та є предметом спору у даній справі, вирішено ухвалою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року.
Колегією суддів при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову було також встановлено, що підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні, оскільки обставин, визначених пунктом 1 частини 3 статті 154 ЦПК України, не установлено та доказів, визначених пунктом 2 частини третьої статті 154 ЦПК України, не надано.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного та зважаючи на положення частини четвертої статті 154 ЦПК України, якими встановлено спосіб здійснення зустрічного забезпечення, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про зустрічне забезпечення позову з підстав та у спосіб, визначених представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 .
Керуючись статтею 154, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про зустрічне забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий В.А. Кравець
Судді О.В. Желепа
О.Ф. Мазурик