26 вересня 2022 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 759/22363/21
номер провадження №22-ц/824/6748/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» Войтова Олександра Анатолійовича
на додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 лютого 2022 року /суддя Горбенко Н.О./
у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27.01.2022 року в задоволенні вищезазначеної позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
Представником відповідача ТОВ «НоваПей» - адвокатом Войтовим О.А. подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якому ставилось вирішення питання щодо стягнення з позивача на користь відповідача 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 лютого 2022 року у задоволенні заяви відмовлено./а.с. 149-150/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ТОВ «НоваПей» Войтов О.А. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив додаткове рішення скасувати, задовольнивши вимоги заяви.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того чи їх фактично сплачено чи їх тільки має бути сплачено. На підтвердження витрат, відповідачем надано договір про надання правничої допомоги, протокол узгодження вартості послуг, акт приймання-передачі, ордер на представництво. Згідно підписаного сторонами акту приймання-передачі від 30.11.2021 р. загальна вартість правничих послуг визначена сторонами у сумі 7 000 грн та сплачується замовником через 5 календарних днів з моменту набуття чинності судовим рішенням у вказаній справі. Таким чином, вказував, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про відмову у відшкодуванні витрат.
ОСОБА_1 з відзивом на апеляційну скаргу не зверталась, про розгляд справи повідомлена належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з ухваленням рішення про стягнення витрат, на підставі наступного.
Відмовляючи у стягненні витрат на правову допомогу, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 137 ЦПК України якою визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Також судом першої інстанції враховано висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 якою визначено докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Встановивши, що документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що ТОВ «Нова Пей» дійсно понесло витрати на правничу допомогу, матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення не містять, суд дійшов висновків про відмову у стягненні таких витрат.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Так, процесуальними нормами якими керувався суд першої інстанції при ухваленні рішення, встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження витрат, відповідачем надано договір про надання правничої допомоги, протокол узгодження вартості послуг, акт приймання-передачі, ордер на представництво.
Документи надішли до суду 03.12.2021 р. /а.с. 113-121/ та містяться у матеріалах справи як і докази направлення ОСОБА_1 , на що суд першої інстанції уваги не звернув.
Згідно підписаного сторонами акту приймання-передачі від 30.11.2021 р. загальна вартість правничих послуг визначена сторонами у сумі 7 000 грн та сплачується замовником через 5 календарних днів з моменту набуття чинності судовим рішенням у вказаній справі.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
Крім того, апеляційним судом не оцінюється розмір витрат з огляду на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 911/4242/15, про те, що проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов'язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу, витраченому адвокатом на виконання робіт.
Окрім цього, ВС наголосив, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Таким чином, витрати на правову допомогу понесені ТОВ «НоваПей» у розмірі 7 000 грн підлягають стягненню з ОСОБА_1 , оскільки у задоволенні позову останньої відмовлено у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» Войтова Олександра Анатолійовича на додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 лютого 2022 року - задовольнити.
Додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 лютого 2022 року - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» /м. Київ, Столичне шосе, 103, оф. 1304, ідентифікаційний код 38324133/ витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7 000 /сім тисяч/ гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: