Головуючий у суді першої інстанції Шролик І.М.
Єдиний унікальний номер справи № 756/19503/21
Апеляційне провадження №22-ц/824/8783/2022
22 вересня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Ігнатченко Н.В., Савченка С.І.,
секретар -Олешко Л.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Комунального концерну «Центр комунального сервісу», Приватної Акціонерної компанії «Київводоканал» на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 27 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального концерну «Центр комунального сервісу», Приватної Акціонерної компанії «Київводоканал», Комунального підприємства «Керуюча компанія обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», Комунального підприємства «Київтеплоенерго», Комунального підприємства «Київкомунсервіс» про захист прав споживача ,визнання дії неправомірними, зобов'язання вчинити дії .
Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -
У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 16 березня 2020 року він став власником квартири за адресою : АДРЕСА_1 , яку придбав з прилюдних торгів.
Попередні мешканці звільнити квартиру в добровільному порядку відмовилися. Заочним рішенням Оболонського районним судом м. Києва від 17 вересня 2020 року усунуто перешкоди ОСОБА_1 у праві користування квартирою шляхом виселення попередніх власників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з квартири. Фактично рішення суду виконано в примусовому порядку 14 грудня 2020 року. На час набуття права власності на житло за попередніми власниками існувала заборгованість у значному розмірі.
Відповідно до вимог ст. ст. 13, 19, ч.1 ст. 20, ст. 21 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги ,якщо вони фактично користувалися ними.
Новий власник майна не зобов'язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить,що він не брав на себе обов'язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна ,тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника , оскільки належним відповідачем є попередній власник . Такий висновок містить постанова Верховного Суду від 01 вересня 2020 року ( справа № 686/6276/19).
Позивач зазначив, що 24 грудня 2020 року він отримав повідомлення про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії .
У січні ( 21 січня 2021 року ) він подав заяву до ПрАТ « ДТЕК» про перерахунок заборгованості попереднього власника , яку було задоволено .
Відповідно до Заяви - Приєдання до умов постачання природного газу побутовим споживачам 18 лютого 2021 року позивачу було відкрито новий особовий рахунок за яким відсутня заборгованість попереднього власника.
В подальшому , 20 травня 2021 року , позивач звернувся із заявою до Комунального концерну «Центру комунального сервісу» з проханням відкрити особовий рахунок для нарахування плати за послуги: постачання теплової енергії; центрального опалення; гарячого водопостачання; холодного водопостачання; водовідведення гарячої води; утримання будинку та прибудинкової території; вивезення побутових відходів з 14 грудня 2020 року, з проханням, здійснити перерахунок за користування житлово-комунальними послугами з 14 грудня 2020 року за адресою: АДРЕСА_2 .Оскільки відповіді він не отримав , вдруге він звернувся із заявою 20 липня 2021 року .
З отриманої 12 жовтня 2021 року позивачем інформації від КК « Центр комунального сервісу» він дізнався, що на його ім.»я відкрито новий особовий рахунок № НОМЕР_1 за послуги з у тримання будинків і споруд та прибудинкових територій , за вивезення побутових відходів і виконане донарахування на період із 16 березня 2020 року по 31 травня 2021 року відповідно до правовстановлюючих документів.
Також зазначає, що ПАТ «АК «Київводоканал» відмовляє у відкритті нового особового рахунку та обліковує за рахунком на його ім'я заборгованість колишнього власника. Посилаючись, що за вказаною адресою в рахунку оплати комунальних послуг обліковується борг попереднього власника, що спричиняє незручності в оплаті комунальних послуг та вводить в оману щодо обсягу заборгованості, на його адресу надходить два рахунки повідомлення, здійснюються дзвінки, щодо необхідності сплати заборгованості за комунальні послуги, він не має обов'язку сплачувати борги попередніх власників.
Позивач вважає,що протиправність дій сторони відповідача полягає у порушенні ним положень п.9,10 Правил № 630 , ч. 2 ст. 32 Закону України № 1875-1У , а також п.3 ч.5 ст. 19 Закону України « Про захист прав споживачів».
У прохальній частині позову позивач просив:
-визнати протиправними дії Комунального концерну «Центр комунального сервісу» щодо противоправного нарахування заборгованості за комунальні послуги починаючи з 16 березня 2020 року
-зобов'язати Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за комунальні послуги з 14 грудня 2020 року;
-зобов'язати Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» виключити з обліку по особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість попереднього власника квартири за період до 14 грудня 2020 року за комунальні послуги;
- зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» укласти договір про надання водопостачання холодної води та водовідведення,
-здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за комунальні послуги починаючи з 14 грудня 2020 року;
-зобов'язати Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» здійснити перерахунок заборгованості позивача за утримання будинків та прибудинкової території починаючи з 14 грудня 2020 року;
-зобов'язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за гаряче водопостачання та центральне опалення починаючи з 14 грудня 2020 року;
-зобов'язати Комунального підприємства «Київкомунсервіс» здійснити перерахунок заборгованості позивача за вивезення побутових відходів починаючи з 14 грудня 2020 року.
Від представника відповідача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі - КП «Київтеплоенерго») 21 січня 2022 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилаючись, що за заявою позивача в березні 2020 року за адресою: АДРЕСА_2 закрито особовий рахунок на попереднього власника квартири ОСОБА_4 та відкрито особовий рахунок на ім'я позивача ОСОБА_1 . Зазначає, що розрахунок заборгованості за централізоване опалення та гаряче водопостачання здійснюється з дати набуття позивачем права власності, тобто з 16 березня 2020 року за показниками вузла комерційного обліку теплової енергії та показами загальнобудинкового вузла обліку гарячої води, а з 16 червня 2021 року за квартирним вузлом обліку гарячої води. Посилаючись на положення ст. 319 ЦК України, вважає відсутні підстави для проведення перерахунку, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі - ПрАТ «АК «Київводоканал») адвоката Карандюк Ю.О. 21 січня 2022 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог до ПрАТ «АК «Київводоканал».
В обґрунтування поданого відзиву представник зазначає, що зміна особових рахунків є питанням внутрішнього бухгалтерського обліку і є правом, а не їх обов'язком. ПрАТ «АК «Київводоканал» не пред'являє вимоги до позивача про стягнення суми боргу за попереднього власника та облік такої заборгованості не впливає на права та обов'язки позивача. Попередження про обсяг заборгованості мають інформативний характер та не порушує права позивача. Особовий рахунок, відкритий за адресою позивача є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій та оформлюється на житлове приміщення, а не за особою. Тому, вважає, що відсутні підстави для виключення з особового рахунку позивача обсягу заборгованості попереднього власника. Сама по собі наявність заборгованості на особовому рахунку не тягне для позивача негативних наслідків та не порушує його права мирного володіння майном. Крім того зазначив , що підприємство здійснює свою господарську діяльність на власний розсуд, відкриває особовий рахунок на нежитлове приміщення, а не на особу, тому за зміною власника немає потреби відкривати новий рахунок. Вважає, що жодні дії підприємства не порушують прав позивача, у квитанціях на оплату є розмір щомісячної плати та обсяг усієї заборгованості. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав та мотивів викладених у відзиві. Просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Від представника Комунального підприємства «Київкомунсервіс» (надалі - КП «Київкомунсервіс») 25 січня 2022 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування поданого відзиву зазначає, що за заявою позивача на його ім'я відкрито особовий рахунок та здійснюється на рахування за надані комунальні послуги з 16 березня 2021 року з часу набуття позивачем права власності на квартиру за встановленими тарифами та нормами. До КП«Київкомунсервіс» споживач зі заявами щодо якості, обсягу наданих послуг з вивезення побутових відходів не надходили, тому підстави для здійснення перерахунку відсутні. Надано довідку розрахунок про обсяг наданих послуг та зазначено, що за позивачем рахується заборгованість станом на лютий 2022 року в сумі 1159, 50 грн.
Від представника Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» (надалі КП «Керуюча компанія») 28 січня 2022 року надійшов відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог до підприємства. В обґрунтування поданого відзиву зазначає, що підприємство створене для надання мешканцям послуги з утриманням будинків і споруд, прибудинкової території. Періодичність, строки виконання та їх тарифікація затверджені розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради. Ці послуги надаються споживачам незалежно від кількості зареєстрованих або проживаючих осіб відповідно до площі житлового приміщення. Посилаючись на положення ст. 322 ЦК України, ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» позивач, як власник з 16 березня 2020 року має обов'язок сплачувати комунальну послугу з утримання будинку та прибудинкової території. Зауважень щодо якості та обсягу наданих послуг від споживача не надходило, тому підстави для проведення перерахунку з 14 грудня 2020 року не має. При цьому зазначила , що нарахування за комунальні послуги, які надаються в повному обсязі згідно затверджених тарифів виконуються, жодних актів та або претензій не надходило. Позивач, як власник має обов'язок утримувати житло з часу набуття права власності, незалежно він користування ним. Наполягає на залишенні позову без задоволення.
Від представника відповідача Комунального концерну «Центр комунального сервісу» 04 лютого 2022 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування поданого відзиву зазначає, що вимога позивача про обов'язок здійснити порахунок заборгованості з дня фактичного користування квартирою, з 14 грудня 2020 року, а не з дня набуття права власності з 16 березня 2020 року не ґрунтуються на вимогах законодавства. Позивач набув статусу споживача послуг з часу набуття права власності на житло, тому несе обов'язок по їх сплаті. Позивачем не надано доказів, що він, як власник до 14 грудня 2020 року не міг користуватися належним йому житлом.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2022 року позов до Комунального концерну «Центр комунального сервісу», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Комунального підприємства «Київкомунсервіс» про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язано Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» виключити з обліку по особовому рахунку відкритому на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 заборгованість за комунальні послуги попереднього власника квартири за період до 16 березня 2020 року.
Зобов'язано Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» виключити з обліку по особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість за комунальні послуги ОСОБА_1 , що обліковується за попереднім власником до 16 березня 2020 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Комунального концерну «Центр комунального сервісу» та Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь держави витрати зі сплати судового збору по 992,40 грн з кожного.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачі Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» та Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» подали апеляційні скарги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просили рішення скасувати в частині задоволення вимог до їх підприємств. Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позивача до апелянтів. У скаргах зазначали, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог щодо порушенням його прав з боку апелянтів. В іншій частині рішення суду не оскаржено.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для скасування рішення відсутні.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Сторони відповідно до вимог закону були повідомлені про день та час розгляду на 22 вересня 2022 року.
Представник апелянта ПАТ «АК «Київводоканал» та позивач ОСОБА_1 були присутні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Інші особи, які приймають участь у справі не з'явились, заяв клопотань про відкладення розгляду справи не подавали , а відтак відсутні підстави вважати їх неявку поважною.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17липня 1997 року № 475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Позивач надав в судовому засіданні письмові пояснення, в яких виклав позицію щодо поданих відповідачами відзивів. Формулювання вимог позовної заяви в новій редакції в тексті письмових пояснень суд не прийняв до розгляду, оскільки не відповідає вимогам процесуального законодавства. Позовні вимоги розглянуто в редакції від 15 грудня 2021 року.
Позивач на підтвердження своїх доводів , викладених у позовній заяві,зазначив, що через перешкоди, які йому здійснювали колишні власники квартири, яку він придбав з прилюдних торгів він не мав фізичної можливості користуватися власністю, тому вважає, що й обов'язок по сплаті за комунальні послуги в нього відсутній до 14 грудня 2020 року до часу усунення йому перешкод у користуванні власністю. Окрім того, вважає, що ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов'язує його укласти договір з особовим рахунком відкритим на квартиру за яким рахується заборгованість попереднього власника. Заборгованість відмовляються анулювати та укласти договір без боргу попереднього власника, через що в рахунках КП «Центр комунального сервісу» також відображається заборгованість за комунальні послуги попереднього власника квартири, що завдає йому клопіт, унеможливлює зорієнтуватися по обсягу нарахування.
Судом першої інстанції встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовською М.А. 16 березня 2020 року видано свідоцтво про придбання ОСОБА_5 з прилюдних торгів квартири за адресою : АДРЕСА_2 . (а.с. 7).
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 вересня 2020 року (справа 756/8331/20) усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою , шляхом виселення з ОСОБА_6 , ОСОБА_3 .
Рішення суду виконано 14 грудня 2020 року, що підтверджується Актом державного виконавця та постановою про закінчення виконавчого провадження від 15 грудня 2020 року складеної державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 13-17).
Сахабутдінов В.Ю. у заяві за вх. № 05/00-2680 від 20 травня 2021 року до Комунального концерну «Центру комунального сервісу» просить відкрити особовий рахунок для нарахування плати за послуги: постачання теплової енергії; центрального опалення; гарячого водопостачання; холодного водопостачання; водовідведення гарячої води; утримання будинку прибудинкової території;- вивезення побутових відходів з 14 грудня 2020 року. (а.с. 8).
В подальшому , позивач 20 липня 2021 року направив запит до Комунального концерну «Центру комунального сервісу» з проханням, здійснити перерахунок за користування житлово-комунальними послугами з 14 грудня 2020 року (а.с. 9,10).
У відповідь на звернення КК «Центру комунального сервісу» зазначено , що за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я позивача рахується заборгованість, яка виникла за централізоване опалення та гаряче водопостачання, за утримання будинків та прибудинкову територію, виходячи з часу набуття позивачем права власності, тобто з 16 березня 2020 року. Також надано роз'яснення, що враховуючи договірні правовідносини із ПрАТ «АК «Київводоканал» з питання відкриття нового особового рахунку роз'яснено необхідність звернутися безпосередньо до виконавця послуг. Зазначені тарифи щомісячного нарахування ( т.1 а.с. 11-12).
Як видно з витягу з інформаційної системи ЦКС за адресою: АДРЕСА_2 , обраховується заборгованість як позивача так й заборгованість попереднього власника - ОСОБА_2 . Заборгованість за Централізоване водопостачання та водовідведення обраховується за одним рахунком з наростаючим підсумком. Інформація про обсяг загальної заборгованості відображена в рахунках-повідомлення ( т.1 а.с. 19-27, 28, 29).
Спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для проведення перерахунку позивачу за комунальні послуги, які він як власник фактично не отримав, через перешкоду у користуванні житлом зі сторони колишнього власника, а також підстави для зобов'язання відповідачів видалити інформацію з особового рахунку про заборгованість попереднього власника.
Як встановлено судом, порушення права позивача пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Надаючи виниклим між сторонами по справі відносинам належну правову оцінку, суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно з частинами першою та другою статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За правилами статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Отже, на підставі вимог діючого законодавства, саме на позивача, як власника житлового приміщення покладається законодавством обов'язок сплачувати за комунальні послуги, які надаються їх постачальниками.
Твердження позивача, що він не міг користуватися житлом та отримувати послуги через неправомірні дії попереднього власника, який не звільнив житло судом першої інстанції вірно не взято до уваги, з огляду на те , що це не є підставою для звільнення його від сплати за послуги, які надавались йому, як власнику житла. Проте, завдану шкоду, яку він поніс у вигляді сплати за комунальні послуги, які через неправомірні дії відповідачів поніс може стягнути з попереднього власника, через неправомірність дій якого її завдано. Обов'язок оплатити за комунальні послуги виникає саме у власника. Як встановлено судом жодних договорів між попереднім власником та позивачем про обов'язок сплачувати комунальні послуги до фактичного звільнення житлового приміщення матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець (підприємство, яке надає житлово-комунальні послуги) зобов'язаний проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання.
Вимоги пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлюють право споживача на одержання в установленому законодавством порядку необхідної інформації про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання послуг, їх споживчі властивості тощо. Положення п. 6 вказаної статті встановлюють право споживача на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В матеріалах справи відсутні акти чи претензії позивача про не надання, або надання не в повному обсязі, чи щодо їх якості комунальних послуг до квартири, що належить йому на праві власності.
З огляду на встановлені обставини, висновок суду, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання кожного з відповідачів здійснити перерахунок заборгованості за комунальні послуги з 14 грудня 2020 року, тобто з дати фактичного заселення до житлового приміщення не ґрунтуються на вимогах законодавства, є правильним , а відтак і відсутні і правові підстави для задоволення вимог в цій частині.
Безпрідставними є й вимоги позивача в частині обов'язку ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» укласти договір про надання водопостачання холодної води та водовідведення.
Так , згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З 01 травня 2019 року введено в дію Закон України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон про ЖКП), який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 12 Закону про ЖКП надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Стаття 13 зазначеного вище Закону регулює порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг. Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача.
Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом.
З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.
У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:- письмовими, речовими і електронними доказами; - висновками експертів; - показаннями свідків.
За приписами статей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущення.
Позивачем будь-яких належних та допустимих доказів про надіслання ним пропозиції відповідачу ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» на укладання договору та відмову останнього, суду не надано.
Посилання позивача на ту обставину , що він не погоджувався із запропонованим відповідачем ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» текстом типового договору в частині визначення номеру особового рахунку за яким рахується заборгованість попереднього власника, не є підставою для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір про надання послуг .
За твердженням представника відповідача ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» особовий рахунок відкривається на об'єкт нерухомості, тому змінювати його на інший немає підстав при зміні власника.
Разом з тим, що інтерес позивача ОСОБА_1 щодо отримання особового рахунку на якому відсутній облік заборгованості попереднього власника ,є таким що підлягає захисту і вимоги задоволенню.
Як видно з тесту позовної заяви ( прохальної частини ) позивачем було заявлено вимоги до відповідачів ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» та Комунального концерну «Центр комунального сервісу» про перерахунок заборгованості, але фактично ці вимоги за своєю суттю зводяться до незгоди із обліком на особовому рахунку заборгованості за комунальні послуги попереднього власника квартири .
Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов'язку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 57)). Ефективним способом захисту прав позивачки є і вимога зобов'язати відповідача списати з її особового рахунку донараховану заборгованість за спожитий природний газ. Така вимога є вимогою про примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України). Її можна заявити як разом із вимогою про визнання боргу безпідставним, так і окремо.
Задоволення вимоги зобов'язати постачальника списати з особового рахунку донараховану заборгованість може бути способом захисту права споживача на мирне володіння майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції). Якщо споживач не має наміру сплачувати борг (тому, що не згоден із його існуванням; тому, що постачальник пропустив позовну давність для стягнення боргу у судовому порядку, тощо), а постачальник і не списує борг з особового рахунку на вимогу споживача, і не звертається до суду за його стягненням, то споживач буде надалі одержувати від постачальника рахунки із зазначенням боргу. Таке відображення спірного боргу в особовому рахунку може спровокувати споживача на помилкову сплату коштів всупереч його волі.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 766/20797/18 зазначила, що вимога про визнання боргу безпідставним є вимогою про визнання відсутності права відповідача донарахувати обсяг спожитого природного газу та відсутності обов'язку позивачки, який кореспондує вказаному праву, з оплати боргу, що виник унаслідок донарахування. Така вимога є ефективним способом захисту інтересу позивачки в юридичній визначеності у спірних правовідносинах.
Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3)).
Судом встановлено , що у позивача відсутній обов'язок сплачувати заборгованість за комунальні послуги попереднього власника, відсутній будь-який договір, за умовами якого він брав на себе цей обов'язок. Положенням діючого законодавства обов'язок з утримання майна покладається на власника. Придбавши квартиру з прилюдних торгів та зареєструвавши право власності позивач має обов'язок зі сплати комунальних послуг з дати набуття права власності, тобто з 16 березня 2020 року.
Згідно відповіді КК «Центр комунального сервісу», відзиву на позовну заяву ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», відомостей з особистого кабінету сервісу ЦКС та відповіді ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» на звернення позивача, встановлений факт, що на особовому рахунку № НОМЕР_2 за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення обліковується заборгованість в сумі 3942,22 грн., що утворилась до набуття позивачем права власності на житло.
Висновок судом першої інстанції , що інтерес позивача щодо скасування заборгованості за комунальні послуги попереднього власника, що обліковується за особовим рахунком, інтерес позивача на обізнаність про обсяг заборгованості, що належить йому до сплати є порушеними, і належним способом захисту порушеного інтересу буде зобов'язання КК «Центр комунального сервісу» та ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» виключити з обліку по особовому рахунку відкритому на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за комунальні послуги попереднього власника квартири, що утворився до 16 березня 2020 року, є таким що відповідає встановленим обставинам, і вимогам законодавства .
За нормою ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини, висновок про часткове задоволення вимог, відповідає вимогам законодавства.
Доводи апеляційних скарг, що позивачем не надано доказів на підтвердження своїх вимог в частині порушенням його прав та інтересів наявністю на рахунках по оплаті послуг, відкритих на його ім'я, заборгованості попередніх власників, є безпідставними , спростовуються наявними доказами в матеріалах справи, буди предметом дослідження в суді першої інстанції , і не спростовують висновків суду.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає ,що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, та дійшов правильного висновку про часткове задоволенні позову, підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 365, 367,369, 374,375.,381 - 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційні скарги Комунального концерну «Центр комунального сервісу», Приватної Акціонерної компанії «Київводоканал» залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлено 27 вересня 2022 року.
Головуючий:
Судді: