Справа № 755/17285/20
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/8175/2022
21 вересня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,
при секретарі Кузьмич Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 червня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Гончарука В.П.,-
встановив:
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом.
Позивач просив стягнути з ТОВ «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» завдану майнову шкоду у розмірі 754 891,93 грн, витрати на доставку пошкодженого автомобіля на штрафмайданчик у розмірі 1 500 грн, витрати на проведення оцінки майнової шкоди автомобіля у розмірі 2 500 грн, витрати за зберігання пошкодженого автомобіля у розмірі 18 750 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 липня 2020 року на дорозі Е101 Київ-Бровари сталася ДТП за участю автомобіля «Toyota», під керуванням
ОСОБА_3 (власник автомобіля - ОСОБА_1 ), та автомобіля «MAN», під керуванням ОСОБА_2 (власник автомобіля - ТОВ «ЄВРОПРОМОПТТОРГ»).
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні вказаної ДТП.
Унаслідок ДТП автомобіль «Toyota» отримав механічні пошкодження. Вартість матеріальних збитків, заподіяних позивачу, як власнику транспортного засобу, складає 754 891,93 грн.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 на час ДТП перебував у трудових відносинах із ТОВ «ЄВРОПРОМОПТТОРГ», тому завдану шкоду позивач просив стягнути саме з роботодавця винної особи.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 31 травня 2022 року постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» зазначив, що апеляційна скарга необґрунтована, а рішення суду законне.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав.
Представники ТОВ «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» проти апеляційної скарги заперечили.
ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечив.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав належних та допустимих доказів перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах із ТОВ «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» у розумінні трудового законодавства, а тому до спірних правовідносин положення частини першої статті 1172 ЦК України не застосовуються, отже нести відповідальність за завдану позивачу майнову шкоду повинна саме винна у ДТП особа - ОСОБА_2 .
Проте погодитись з такими висновками суду не можна.
Встановлено, що 25 липня 2020 року на дорозі Е101 Київ-Бровари сталася ДТП за участю автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «MAN», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 .
У результаті ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
Власником автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 . Власником автомобіля «MAN», д.н.з. НОМЕР_2 є ТОВ «ЄВРОПРОМОПТТОРГ».
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2 .
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 14 серпня 2020 року майнова шкода, заподіяна ОСОБА_1 в результаті ДТП становить 754 891,93 грн.
Установлено, що 03 липня 2020 року між ТОВ «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» та ОСОБА_2 укладено договір підряду строком до 31 липня 2020 року, відповідно до пункту 1 якого підрядник ОСОБА_2 зобов'язується надати послуги з перевезення вантажів замовника ТОВ «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» на автомобілях замовника під час відсутності водія відповідача, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені послуги в поряду та на умовах встановлених цим договором.
Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначив, що саме на ТОВ «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» законом покладено обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної позивачу джерелом підвищеної небезпеки. Оскільки транспортний засіб не було застраховано, то відповідач має сплатити позивачу вартість матеріального збитку у розмір 754 891,93 грн, витрати на доставку пошкодженого автомобіля на штрафмайданчик у розмірі 1 500 грн, витрати на проведення оцінки майнової шкоди автомобіля у розмірі 2 500 грн, витрати за зберігання пошкодженого автомобіля у розмірі 18 750 грн.
Згідно положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Так, 03 липня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» укладено договір підряду.
Відповідно до пункту 1.1 договору підряду підрядник ОСОБА_2 зобов'язується надати послуги з перевезення вантажів замовника ТОВ «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» на автомобілях замовника під час відсутності водія відповідача, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені послуги в поряду та на умовах встановлених цим договором.
Початок виконання роботи - 03 липня 2020 року, а закінчення її виконання - 31 липня 2020 року.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що підрядник виконує роботи згідно з пунктом 1.1 цього договору на автомобілях замовника, зокрема на автомобілі «MAN».
Саме зазначеним транспортним засобом керував ОСОБА_2 під час ДТП, яка сталася 25 липня 2020 року.
ОСОБА_2 як винна у ДТП особа, не несе відповідальності перед позивачем, оскільки за змістом частини другої статті 1172 ЦК України саме на замовника покладається відповідальність за завдану підрядником іншій особі шкоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що автомобіль «MAN», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП не був застрахований.
МТСБУ виплатило власнику автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , регламенту виплату у розмірі 130 000 грн (том 1 арк. 181, 182).
МТСБУ була проведена оцінка матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 .
Згідно звіту № 2942 про оцінку автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 від 02 грудня 2020 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , із включенням в розрахунок ПДВ, складає 903 390,80 грн вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 845 007,00 грн.
Згідно розрахунку вартості КТЗ «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 після ДТП, складеного МТСБУ, розмір матеріального збитку - 845 007,00 грн, вартість відновлювального ремонту КТЗ - 903 390,80 грн, вартість складових, що підлягають заміні - 806 915,60 грн, вартість використаних для ремонту матеріалів - 48 451,20 грн, вартість відновлювально-ремонтних робіт - 48 027,00 грн, вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням фізичного зносу - 630 088,49 грн.
Визначаючи розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу, колегія суддів бере до уваги звіт № 2942 від 02 грудня 2020 року та розрахунок вартості КТЗ «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 після ДТП, які є належними, допустимими та достатніми доказами.
Отже, враховуючи здійснену регламенту виплату власнику «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 500 088 грн 49 коп. (630 088,49 - 130 000,00).
Позовні вимоги про стягнення витрат на доставку пошкодженого автомобіля на штрафмайданчик у розмірі 1 500 грн та витрат за зберігання пошкодженого автомобіля у розмірі 18 750 грн задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження понесення зазначених витрат.
Наявний в матеріалах справи товарний чек на суму 18 750 грн не містить дати його видачі та оплати, а тому не може бути належним та допустимим доказом.
Вимога про стягнення витрат на проведення оцінки майнової шкоди автомобіля у розмірі 2 500 грн задоволенню не підлягає, оскільки вирішуючи спір, колегія суддів бере до уваги звіт № 2942 від 02 грудня 2020 року, проведений на замовлення МТСБУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. 2, ч. 3, ч 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У позові заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
До позовної заяви додано: договір про надання правничої допомоги № 05-11/20 від 05 листопада 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Суньов Є.В.; додаток № 2 до договору про надання правничої допомоги № 05-11/20 від 05 листопада 2020 року.
Згідно додатку № 2, розмір винагороди становить 15 000 грн.
Утім, в порушення вимог ст. 137 ЦПК України представником ОСОБА_1 не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а тому вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн є недоведеними та задоволенню не підлягають.
20 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 подав клопотання про стягнення судових витрат у розмірі 42 217,52 грн, з яких: 11 665,65 грн судовий збір за подання апеляційної скарги; 15 552,87 грн судовий збір за подання касаційної скарги; 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представник ОСОБА_1 надав: договір про надання правової допомоги № 27/08/21 від 27 серпня 2021 року, додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги; розрахунок суми судових витрат.
Відповідно до п. 1.2. договору про правової допомоги № 27/08/21 від 27 серпня 2021 року, перелік послуг з правової допомоги та їх вартість (гонорар) визначається додатковою угодою до цього договору.
Згідно додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги, за послуги із правової допомоги клієнт сплачує виконавцю гонорар у розмірі 15 000 грн.
Представником ОСОБА_1 надано розрахунок витрат на правничу допомогу: аналіз матеріалів справи - 5 000 грн; підготовка пояснень - 4 000 грн; участь у судових засіданнях - 6 000 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, колегія суддів вважає, що зазначені представником ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн є завищеними та недостатньо обґрунтованими.
Отже, колегія суддів вважає, що з ТОВ «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 02 червня 2021 року постановлено з неповним з'ясуванням обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
У порядку розподілу судових, з ТОВ «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених вимог, за подання позовної заяви у розмірі 5 000,24 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 7 500,37 грн, за подання касаційної скарги у розмірі 10 000 грн, а всього 22 500,61 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 червня 2021 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 500 088 грн 49 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 22 500 грн 61 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 27 вересня 2022 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.В. Кулікова
С.Г. Музичко