1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київський апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 20 вересня 2022 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 01 вересня 2022 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, неофіційно працюючого збірщеком меблів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого у тому АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,-
за участі: прокурора захисника в режимі відеоконференцзв'язку підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 28 жовтня 2022 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необгрунтованною та невмотивованою.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного, оскільки затримання відбулось 30 серпня 2022 року, а повідомлення про підозру вручено 01 вересня 2022 року, тобто після спливу 24 годин.
Крім того, під час затримання ОСОБА_6 не був присутній захисник, участь якого є обов'язковою, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Також захисник зазначає, що ОСОБА_6 не вручено клопотання про обрання запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 30 серпня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022100030002162, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
30 серпня2022 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України.
01 вересня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
01 вересня 2022 року слідчий СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 18 липня 2022 року клопотання задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного ОСОБА_6 заслухано думку прокурора та захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Окрім того, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає можливість вважати, що підозра ОСОБА_6 є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Також, слідчим суддею враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, а тому, застосування більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної його процесуальної поведінки.
При цьому, слідчий суддя врахував воєнний стан в Україні, те, що залишаючись на волі підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, уникати від досудового розслідування та суду, також враховано вік підозрюваного, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Крім того, слідчий суддя прийшов до висновку, що у відповідності до ч. 4 ст.183 КПК України, та врахувавши підстави та обставини, передбачені ст.177 та 178 цього Кодексу, не знайшов підстав для визначення підозрюваному розміру застави у кримінальному провадженні. Із вказаним погоджується і колегія суддів.
Доводи захисника щодо не набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного, оскільки затримання відбулось 30 серпня 2022 року, а повідомлення про підозру вручено 01 вересня 2022 року, тобто після спливу 24 годин, спростовується доводами прокурора. Зокрема, як повідомив прокурор у судовому засіданні апеляційної інстанції, повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено 01 вересня 2022 року, через об'єктивні обставини, а саме отримання судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 01 вересня 2022 року ( а.с. 64-68).
Відповідно до ч. 7 ст. 615 КПК України у разі наявності обєктивних обставин, що унеможливлюють вручення затриманій особі письмового повідомлення про підозру у строки, встановлені статтею 278 цього Кодексу, якщо такі процесуальні дії здійснюються в умовах воєнного стану, строк для вручення письмового повідомлення про підозру затриманій особі може бути продовжено до сімдесяти двох годин.
Відтак, повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено у передбачений КПК України строк.
Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності захисника під час затримання та невручення підозрюваному клопотання про обрання запобіжного заходу не заслуговують на увагу. У судовому засіданні, прокурор повідомив, що слідчим вживалися заходи щодо забезпечення участі захисника під час затримання ОСОБА_6 , зокрема, слідчий ОСОБА_9 звернувся до Центру безоплатної вторинної правової допомоги з постановою про призначення захисника, однак призначений захисник ОСОБА_10 не з'явився (а. с. 35-36).
В подальшому затриманому ОСОБА_6 слідчим ОСОБА_9 в порядку ч. 3 ст. 42 КПК України роз'яснено його права. Окрім того, 01 вересня 2022 року о 12 год. 00 хв. підозрюваному ОСОБА_6 та його захиснику ОСОБА_10 вручено копію клопотання про застосування запобіжного заходу, що підтверджується особистим підписом підозрюваного та захисника (а.с. 4), розгляд клопотання слідчим суддею проведено з 16 год. 14 хв. по 18 год. 06 хв. 01 вересня 2022 року.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 01 вересня 2022 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13
Єдиний унікальний №754/7506/22 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14
Провадженя № 11сс/824/3597/2022 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України