Головуючий у суді першої інстанції Зінченко О.М.
Єдиний унікальний номер справи № 372/514/20
Апеляційне провадження №22ц /824/5110/2022
15 вересня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Мережко М.В.,
суддів - Ігнатченко Н.В.,Савченка С.І.,
секретар - Олешко Л.Ю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства « УкрСиббанк» ( АТ «УкрСиббанк ») на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 13 грудня 2021 року про призначення судово - почеркознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа Обухівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Державне підприємство «СЕТАМ» про визнання недійсним договору наступної іпотеки.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -
У лютому 2020 року позивачка звернулася в суд із вказаним позовом.
Ухвалою суду від 26 листопада 2020 року по даній справі задоволено клопотання позивачки і призначено судово- почеркознавчу експертизу.
До суду першої інстанції 26 січня 2021 року надійшов лист КНДІСЕ з рахунком за проведення судової почеркознавчої експертизи . та клопотання про надання додаткових матеріалів та уточнення питання ухвали .
Ухвалою суду від 27 січня 2021 року відновлено провадження у справі .
В подальшому, ухвалою суду від 12 лютого 2021 року задоволено клопотання і призначено суово-почеркознавчу експертизу , на вирішення якої поставлені питання , аналогічні тим питанням , які зазначені в ухвалі від 26 листопада 2020 року .
У липні 2021 року КНДІСЕ листом від 18 червня 2021 року повернув справу до суду . У листі зазначено що ухвала суду від 12 лютого 2021 року залишена без виконання у зв'язку з відсутністю відомостей щодо оплати вартості проведення експертизи . При цьому в листі зазначено , що після отримання ухвали суду від 26 листопада 2020 року , суду був направлений рахунок на який необхідно сплатити вартість проведення експертизи .
У жовтні 2021 року позивачка ОСОБА_1 подала чергове клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи .
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 грудня 2021 року призначено у справі судово- почеркознавчу експертизу та поставлено перед експертом такі питання:
1. Чи виконано підписи від імені ОСОБА_1 у графі «Іпотекодавець» в правій нижній частині кожного аркушу вказаного договору та в кінці самого Договору наступної іпотеки №8037-Б від 27 червня 2007 року /нерухомого майна/ ( т.1 а.с. 181-182) всього чотири підписи, тією особою, від імені якої вони зазначені, а саме ОСОБА_1 , чи іншою особою?
Проведення експертизи доручено експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ( 03057, м. Київ вул. Смоленська, 6) .
В розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи(а.с.181-182 знаходиться оригінал оскаржуваного договору наступної іпотеки №8037-Б від 27 червня 2007 року /нерухомого майна/.
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України.
Витрати по проведенню цієї експертизи покладено на ОСОБА_1 .
Зобов'язано позивача, відповідача виконати вимоги експерта щодо надання додаткової документації та забезпечення проведення експертизи у визначені ним строки та порядку.
Попереджено сторони про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст.109 ЦПК України.
Провадження по справі зупинено до отримання висновку експертизи.
Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач АТ « УкрСиббанк» подав апеляційну скаргу , просив ухвалу скасувати, направити справу для продовження розгляду справи. У скарзі зазначав , що призначення експертизи є безпідставним . При цьому у скарзі зазначено , що ухвалами від 26 листопада 2020 року та від 12 лютого 2021 року вже призначені судово-почеркознавчі експертизи , які є ідентичними ухвалі від 13 грудня 2021 року, якою суд фактично втретє призначив ту саму експертизу . Апелянт акцентує увагу , що позивачка в порушення вимог ухвал від 26 листопада 2020 та від 12 лютого 2021 року не здійснила оплату вартості проведення експертизи ,що й стало підставою для повернення до суду матеріалів справи від експертної установи без відповідного висновку. На думку апелянта наведене свідчить про відсутність зацікавленості та ставить під сумнів дійсні наміри позивачки з'ясувати належність підпису іпотекодавця та вказує на умисне затягування розгляду справи з боку позивача ОСОБА_1 , тобто свідчить про зловживання позивачкою своїми процесуальними правами неодноразово заявляти суду клопотання про призначення експертизи без здійснення оплати витрат на її проведення , і як наслідок затягнення розгляду справи з вини позивачки . Фактично позивачка перешкоджає розгляду справи
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 15 вересня 2022 року за адресами , які були зазначені в матеріалах справи . Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило . Представник позивачки ОСОБА_1 приймав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції . Інші особи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи ,не з'явились до суду апеляційної інстанції ,заяв клопотань про відкладення розгляду справи , будь-яких інших клопотань суду не подавали ,а тому відсутні підстави вважати їх неявку поважною.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції , втретє задовольняючи клопотання ОСОБА_1 , виходив із того ,що для вирішення питання правомірності укладення оспорюваного договору необхідні спеціальні пізнання в почеркознавчій галузі, а повно, всебічно і об'єктивно надати правову оцінку спору без дослідження таких обставин неможливо.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду з таких підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, які виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.
Відповідно до вимог ч.1 ст.102 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд провести експертизу у відповідній судово-експертній установі, доручити її конкретному експерту.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Відповідно до ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Як видно із матеріалів справи ,ухвалою суду від 26 листопада 2020 року по даній справі задоволено клопотання позивачки і призначено судово- почеркознавчу експертизу. ( т. 1 а.с. 236-237) .
До суду першої інстанції 26 січня 2021 року надійшов лист КНДІСЕ з рахунком за проведення судової почеркознавчої експертизи . та клопотання про надання додаткових матеріалів та уточнення питання ухвали .( т.2 а.с. 6-7).
Слід зазначити , що 26 січня 2021 року до суду першої інстанції надійшов також лист експертної установи разом із рахунком для оплати за проведення експертизи .
Слід зауважити , що представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Касьяненко Д.Л. ознайомлений з матеріалами справи 05 лютого 2021 року ( т.2 а.с. 22), про що свідчить його розписка на « Клопотанні про ознайомлення та зняття копій з матеріалів справи» , поданим ним до суду 05 лютого 2021 року.
Ухвалою суду від 27 січня 2021 року відновлено провадження у справі . ( т.2 а.с. 9)
В подальшому, ухвалою суду від 12 лютого 2021 року задоволено клопотання і призначено судово-почеркознавчу експертизу , на вирішення якої поставлені питання , аналогічні тим питанням , які зазначені в ухвалі від 26 листопада 2020 року .( т.2 а.с. 32-33)
У липні 2021 року КНДІСЕ листом від 18 червня 2021 року повернув справу до суду . У листі зазначено що ухвала суду від 12 лютого 2021 року залишена без виконання у зв'язку з відсутністю відомостей щодо оплати вартості проведення експертизи . При цьому в листі зазначено , що після отримання ухвали суду від 26 листопада 2020 року , суду був направлений рахунок на який необхідно сплатити вартість за проведення експертизи .( т.2 а.с. 43-45).
У жовтні 2021 року позивачка ОСОБА_1 подала чергове клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи .
Єдиною підставою необхідності призначення експертизи , позивачка у клопотанні зазначила ту обставину , що їй не було надіслано рахунок для оплати за проведення експертизи .
Суд першої інстанції , втретє задовольняючи клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи , на вказані обставини не звернув уваги , відповідно до вимог законодавства , не зазначив в ухвалі мотиви і підстави призначення експертизи , яка є аналогічною тим експертизам , що призначені ухвалами суду від 26 листопада 2020 року та від 12 лютого 2021 року , які є чинними , в установленому законом порядку не оскаржені і підлягають виконанню.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 44 ЦПК України визначено , що зловживання процесуальними правами є неприпустимим .
З огляду на вимоги процесуального законодавства , у позивача і відповідача права є рівними, а відтак положення щодо готовності брати участь у всіх етапах розгляду справи має і відповідач .
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. (рішення Європейського суду з прав людини від 08листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину ,що представник позивачки ще у лютому 2021 року був ознайомлений з матеріалами справи ,зокрема і з рахунком , надісланим експертною установою для оплати за проведення експертизи , і згідно узвали від 26 листопада 2020 року та від 12 лютого 2021 року саме на позивачку покладений обов'язок оплати експертизи .
З урахуванням вказаних обставин , суд першої інстанції не взяв до уваги відсутність інших підстав або нових обставин для призначення експертизи , поведінку позивачки з урахуванням вимог ст. 109 ЦПК України в частині ухилення від участі в проведенні призначеної судово-почеркознавчої експертизи шляхом невиконання двох попередніх ухвал суду та ухилення позивачки від оплати експертизи , а відтак безпідставно призначив втретє судово-почеркознавчу експертизу з тими самими питаннями .
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України ,колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, а клопотання позивачки ОСОБА_1 від 29 жовтня 2021 року про призначення експертизи відхиленню, а справу слід направити для продовження розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,379,381 - 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (АТ «УкрСиббанк») задовольнити.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 13 грудня 2021 року скасувати. Ухвалити у справі нове судове рішення.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 29 жовтня 2021 року про призначення судово-почеркознавчої експертизи відмовити, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 27 вересня 2022 року.
Головуючий
Судді