Провадження № 11-сс/821/340/22 Справа № 705/3389/22 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
27 вересня 2022 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 вересня 2022 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_8 на бездіяльність уповноваженої особи Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
02 вересня 2022 року ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Уманського РУП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, в якій просив суд зобов'язати уповноважену особу внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладене в заяві ОСОБА_8 від 28.08.2022 за фактом ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Із матеріалів скарги вбачається, що 22.08.2022 скаржник звернувся до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, за фактом незаконного заволодіння громадянином ОСОБА_9 транспортним засобом «FORD TRANSIT», р.н. НОМЕР_1 , володільцем якого є ТОВ «ШРБУ-48».
Службовою особою Уманського РУП ГУНП в Черкаській області складено відповідний протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та 28.08.2022 відібрано письмові пояснення у заявника.
Уповноважена особа, отримавши 28.08.2022 заяву про вчинення кримінального правопорушення, була зобов'язана протягом 24 годин внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Проте, всупереч вимогам законодавства, станом на час звернення до суду зі скаргою відомості за його заявою не внесені до ЄРДР, та на його усне звернення повідомлено, що дані відомості не вносились.
Ухвалою слідчого судді Уманського мсіькрайонного суду Черкаської області від 07 вересня 2022 року в задоволенні зазначеної скарги ОСОБА_8 відмовлено.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що у поданій ОСОБА_8 заяві від 28.08.2022 не було зазначено конкретних обставин, які би свідчили про наявність ознак злочину, не наведено об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 , діючи в інтересах ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить про її скасування та задоволення скарги.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 07.09.2022, оскільки повний текст ухвали був складений і проголошений 12.09.2022, а скаржник отримав копію ухвали 13.09.2022.
В апеляційній скарзі вказала, що слідчий суддя об'єктивно не з'ясував обставин справи, не дослідив обставини, з'ясування яких мало істотне значення для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, з огляду на чіткий обов'язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, регламентованого ст. 214 КПК України. Взагалі не навів належні і достатні мотиви та підстави такого рішення.
Заслухавши адвоката ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи та надані скаржником докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Щодо строків оскарження ухвали слідчого судді від 07.09.2022, апеляційний суд вважає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо іншого не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом 5 днів з дня її оголошення. При цьому згідно із ч. 3 ст. 395 КПК якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Виходячи з правової позиції, викладеної об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 4 листопада 2019 року (касаційне провадження № 51-9550 кмо 18, справа № 760/12179/16-к), якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
З досліджений судом матеріалів справи вбачається, що повний текст ухвали слідчого судді від 07.09.2022 проголошувався без участі скаржника, повний текст ухвали ОСОБА_8 отримав 13.09.2022, що підтверджується розпискою про отримання ухвали. Апеляційна скарга подана адвокатом через систему «Електронний суд» 16.09.2022.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що представник скаржника за вказаних обставинах діяла сумлінно, подавши апеляційну скаргу в межах п'ятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваного рішення, а тому є підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 вересня 2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_8 28.08.2022 звернувся до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області із заявою про те, що 28.08.2022 близько 20 год. 00 хв. працівник-водій ТОВ «ШРБУ-48» ОСОБА_9 у неробочий час, без дозволу взяв із території підприємства по АДРЕСА_1 , службовий автомобіль «Форд Транзіт», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
Згідно з повідомленням щодо результатів розгляду матеріалів ЖЄО № 12674 за підписом т.в.о. начальника СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області у зв'язку з відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, відомості за повідомленням про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 12674 від 28.08.2022 не були внесені до ЄРДР та їх розгляд проводиться згідно із Законом України «Про звернення громадян».
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
З вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідує, що бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до вказаного реєстру впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Внесенню до ЄРДР підлягає не будь-яка заява, а лише заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
При цьому апеляційний суд приймає до уваги, що положеннями ст. 25 КПК України (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) встановлено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ця норма пов'язана з ч. 5 ст. 214 КПК України згідно якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Отже стверджувати про те, що всі відомості, які містяться у заявах і повідомленнях, що надходять до слідчого чи прокурора, про порушення кримінального провадження мають автоматично вноситися в ЄРДР немає підстав, оскільки такі звернення мають обов'язково містити дані саме щодо вчиненого кримінального правопорушення.
Тому, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
Реєстрація заяви органом досудового розслідування не тотожна реєстрації відомостей такої заяви в ЄРДР.
За обставин даної справи апеляційний суд вважає, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
При цьому колегія суддів також враховує, що особа, на яку вказав скаржник щодо причетності можливого викрадення автомобіля, є працівником ТОВ «ШРБУ-48», який мав право користуватися службовим автомобілем. Однак той факт, що ОСОБА_9 у неробочий час виїхав на автомобілі із підприємства, не може буди підставою для внесення відомостей до ЄРДР по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Апеляційна скарга в даній справі не містить посилань на нові обставини, які б вказували на помилку у вирішенні скарги на бездіяльність поліції слідчим суддею, оскільки не доводить, що адресована органу досудового слідствазаява містить відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення.
Також апеляційний суд, погоджується з висновком слідчого судді, що у поданій ОСОБА_8 заяві від 28.08.2022 не було зазначено конкретних обставин, які би свідчили про наявність ознак злочину. Не наведено об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України. Ці обставини не можуть бути безумовною підставою для внесення до ЄРДР відомостей, як відомостей про вчинення останнім кримінального правопорушення.
Отже є вірним висновок про відсутність підстав для внесення за заявою ОСОБА_8 відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 289 КК України.
У постанові Великої Палати № 818/1526/18 від 30.01.2019, зазначено, що саме у межах процедури оскарження рішення щодо невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 вересня 2022 року є обґрунтованою та вмотивованою та підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 вересня 2022 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: