Провадження № 33/821/366/22 Справа № 711/2557/22 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Михальченко Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
23 вересня 2022 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Осадчого В.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 липня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 12 червня 2022 року о 03.28 годині в м.Черкаси по вул. Нечуя Левицького, 16, по території АГЗП «Карбон» керував транспортним засобом «SKODA OCTAVIA» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, яка не відповідає дійсності. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі захисник Осадчий В.А. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилається на те, що, через неналежне повідомлення про час та місце розгляду справи, його підзахисний не був присутнім у судовому засіданні і не отримував копію постанови. Копія постанови була отримана лише 12 серпня 2022 року захисником Осадчим В.А. під час ознайомлення з матеріалами справи.
Оспорює доведеність вини ОСОБА_1 , вказавши, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №129767 від 12 червня 2022 року, без підтвердження іншими належними, допустимим та спроможними доказами, не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Так само, вважає, що рапорт поліцейського, який складав протокол про адміністративне правопорушення, не є об'єктивним доказом.
Окрім того, вважає, що відеозапис з бодікамер поліцейського, спростовує причетність ОСОБА_1 до інкримінованого тому адміністративного правопорушення. З цього приводу вказує, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, котрий стояв припаркований біля проїжджої частини на виїзді з автозаправки «Карбон». Також, на вказаних відеозаписах видно, що ОСОБА_1 знаходиться на задньому сидінні автомобіля, а не за кермом.
Вказані обставини, на переконання захисника, підтверджується свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, він не суб'єктом цього правопорушення, оскільки у нього був відсутній обов'язок проходити освідування на стан сп'яніння, а у працівників поліції право вимагати від ОСОБА_1 пройти таке освідування.
Апеляційна скарга на постанову судді подана після закінчення 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. Однак клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження містить посилання на обставини, які є поважними, у зв'язку з чим вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови судді.
Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Осадчого В.А., які підтримали апеляційні вимоги та надали пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, заслухавши свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею не було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на такі докази: ААБ№ 129767 від 12 червня 2022 року, рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 1 БУПП в Черкаській області ДПП рядового поліції Ярунець Б.О. від 12 червня 2022 року, відеозаписом з боді-камер поліцейських.
У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти Російської Федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Проте зазначені в протоколі обставини не підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції вказаними доказами.
Відповідно до п. 27 постанови Верховного Суду України від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП суб'єктом правопорушення може бути лише водій транспортного засобу.
Щодо встановлення обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «SKODA OCTAVIA» д.н.з. НОМЕР_1 слід зважити на таке.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 висловлював заперечень щодо керування ним вказаним транспортним засобом, що зафіксовано відеозаписами з нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції.
Утім суддя при розгляді справи не надав оцінки вказаним відеозаписам, котрі є доказами у справі.
Вказаним записом зафіксовано, що транспортний засіб марки «SKODA OCTAVIA» д.н.з. НОМЕР_1 не рухався, за кермом його була відсутня будь-яка особа. В цьому транспортному засобі перебувало дві особи: на задньому пасажирському сидінні та передньому пасажирському сидінні.
Далі поліцейський взводу № 1 роти № 1 БУПП в Черкаській області визначив, що водієм цього транспортного засобу є особа, котра перебувала на задньому пасажирському сидінні, тобто ОСОБА_1 .
При цьому в матеріалах справи відсутні об'єктивні дані на підставі, яких можливо зробити висновок, що ОСОБА_1 чи інша особа керували цим автомобілем, цебто виконували функцій водія під час його руху.
За версією ОСОБА_1 , котру той зазначив при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та в апеляційній скарзі, він не керував транспортним засобом, котрий стояв припаркований біля проїжджої частини на виїзді з автозаправки «Карбон».
Вказані обставини в судовому засіданні при апеляційному перегляді були підтверджені свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Так свідок ОСОБА_2 пояснив, що на передодні обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за керування транспортним засобом марки «SKODA OCTAVIA» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний автомобіль до наркологічного диспансеру доставив водій ОСОБА_3 . У цьому автомобілі, крім нього також перебував ОСОБА_1 . Після чого ОСОБА_3 пішов у своїх справах, а їх залишив в автомобілі. При цьому ОСОБА_1 перебував на задньому сидінні автомобіля, він - на передньому пасажирському. Через деякий час до автомобіля «SKODA OCTAVIA» під'їхали працівники поліції.
Свідок ОСОБА_3 підтвердив показання свідка ОСОБА_2 та пояснив, що він перегнав автомобіль «SKODA OCTAVIA» д.н.з. НОМЕР_1 до наркодиспансеру. Потім пішов у своїх справах. Повинен був повернутися за 2 години, утім підійшов до автомобіля через 5 годин.
Також рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
За таких обставин апеляційним судом встановлено, що будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять.
У цій справі є розумний сумнів стосовно встановлених судом першої інстанції обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що передувало складанню протоколу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу.
Наявність усіх ознак адміністративного правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
На підставі наявних доказів слідує, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки за обставин складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не був водієм транспортного засобу, що виключає наявність в його діях складу вказаного правопорушення.
Та обставина, що відносно ОСОБА_1 поліцейським 12 червня 2022 року було складно постанову ЕАО 5474625 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, якою було встановлено, що ОСОБА_1 12 червня 2022 року о 3.40 годині в м. Черкаси по провулку Енергетичний керував ТЗ без ввімкнуто ближнього світла фар у темний час доби, не впливає на вказаний висновок апеляційного суду, адже ця постанова поліцейського не має силу преюдиції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Поновити захиснику Осадчому В.А. строк апеляційного оскарження постанови судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 липня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника Осадчого В.А. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 липня 2022 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук