Справа № 634/629/21 Номер провадження 22-ц/814/2387/22Головуючий у 1-й інстанції Єрьоміна О.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
15 вересня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Чумак О.В.
суддів Бутенко С.Б., Обідіної О.І.
розглянувши в письмовому провадженні в Полтавському апеляційному суді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 01 листопада 2021 року, ухвалене суддею Єрьоміною О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківгаз» про захист прав споживачів.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до місцевого суду з позовом до АТ «Харківгаз» про захист порушеного права споживача, в якому просить зобов'язати АТ «Харківгаз» перерахувати розмір та вартість річної замовленої потужності на 2021 рік, визначивши розмір річної замовленої потужності на 2021 рік 111,35 куб.1 та вартість річної замовленої потужності 240,41 грн.
В обґрунтування позову зазначила, що вона є споживачем послуг АТ «Харківгаз» з розподілу природного газу відповідно до умов публічного договору. Із повідомлення про сплату рахунку №1320411377 від 05.01.2021 року, наданої відповідачем, вона дізналася що АТ «Харківгаз» визначив їй розмір річної замовленої потужності на 2021 рік 314,00 куб.м, а вартість річної замовленої потужності на 2021 рік в сумі 715,92 грн.
08.02.2021 року вона звернулася до АТ «Харківгаз» із скаргою про перерахування розміру річної замовленої потужності газу на 2021 рік і, відповідно, її вартість.
На свою скаргу вона отримала відповідь начальника Красноградського відділення АТ «Харківгаз» Перепелиці Г.В. за №610-Ла-3598-0221 від 15.02.2021, в якій зазначено, що відображена по відкритому на її ім'я особовому рахунку витрата газу в стандартних умовах за період 01.10.2019 року по 30.09.2020 року (газовий рік) складає 111,35 куб.м. З урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем та категорії споживання розмір замовленої потужності склав 314,00 куб.м. Вважає, що їй невірно нарахований розмір річної потужності на 2021 рік і, відповідно, її вартість.
Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 01 листопада 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
З вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилася позивачка ОСОБА_1 та подала на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення місцевого суду внаслідок неправильного застосування норм матеріального права внаслідок неправильного тлумачення закону, неповного та неправильного встановлення обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове, яким задовольнити її позов.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд правильно встановив фактичний обсяг споживання за період з 01.10.2019 р. по 30.09.2020 р. Проте безпідставно погодився з тим, що відповідач, посилаючись на склад встановлених у домоволодінні приладів (згідно заяви-приєднання від 01.03.2016, акту на пуск від 14.01.2010, проектної документації) встановив розмір річної замовленої потужності 314 куб. м як споживачу, що використовує газ комплексно, в тому числі для опалення.
Зазначає, що згідно п. 5 анкети-приєднання, вона як споживач відноситься до групи споживання 8 - «Абоненти, що використовують газ для приготування їжі», що підтверджено наданими доказами, а тому відповідач мав визначити розмір річної замовленої потужності на 2021 р. 111,35 куб.м., як було використано нею у 2020 р. відповідно, і вартість річної замовленої потужності на 2021 рік у сумі 715,92 грн. розрахована неналежним чином та підлягає перерахунку.
Посилається на те, що вона не користується газом для опалення, газоспоживаючий прилад (котел) відключено шляхом встановлення заглушки, про що є акт, якому суд першої інстанції надав неналежну оцінку. При цьому, відповідачем не спростовано факт відключення опалювального приладу, а також не надано доказів, що він підключений у встановленому законом порядку чи використовується нею незаконно.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є споживачем послуг АТ «Харківгаз» з розподілу природного газу.
Згідно рахунку №1320411377 від 05.01.2021 року ОСОБА_1 визначено розмір річної замовленої потужності на 2021 рік 314,00 куб.м, а вартість річної замовленої потужності на 2021 рік в сумі 715,92 грн. (а.с.5).
08.02.2021 року ОСОБА_1 подала до АТ «Харківгаз» скаргу з вимогою перерахувати розмір річної замовленої потужності на 2021 рік та її вартість, виходячи зі споживання за минулий рік, посилаючись на те, що вона користується газом для приготування їжі (а.с. 6).
У відповіді від 15.02.2021 р. на вищевказане звернення позивачки АТ «Харківгаз» зазначив, що розмір плати за розподіл газу розраховується індивідуально для кожного абонента. За основу розрахунку береться обсяг споживання газу за минулий «газовий рік» - період з початку жовтня до кінця вересня.
Цей індивідуальний об'єм використаного природного газу розподіляється на 12 рівних частин та помножується на встановлений НКРЕКП для Оператора ГРМ тариф на послуги з розподілу природного газу.
Відповідно до змін, внесених до Кодексу ГРС, з 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об'єкта споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за 39 куб.м. для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі; 126 куб.м. для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі; 314 куб.м. для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об'єкта споживача, що не є побутовим.
Постановою НКРЕКП від 30.12.2020 № 2782 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Харківгаз» з 01.01.2021 року установлений тариф на послуги з розподілу природного газу у розмірі 2.28 грн. за 1 м3 на місяць (з врахуванням ПДВ). Відповідно до змін, внесених постановою НКРЕКП від 30.01.2021 р. № 133, з 01.02.2021 р. тариф на послуги розподілу природного газу для АТ «Харківгаз» складає 2,148 грн. за 1 м3 на місяць з врахуванням ПДВ.
Оскільки відображена по відкритому на ім'я позивачки за адресою: АДРЕСА_1 особовому рахунку витрата газу в стандартних умовах за період з 01.10.2019 по 30.09.2020 складає 111,35 м3, з врахуванням зазначених вимог Кодексу та виходячи з категорії споживання, визначеної за складом встановлених у домоволодінні газових приладів (згідно проектної документації, що знаходиться в архіві Красноградського відділення АТ «Харківгаз») розмір річної замовленої потужності на 2021 р склав 314 м3. Відповідно, розмір оплати за розподіл газу за вказаною адресою у 2021 році складає 59,66 грн., а з 01.02.2021 р. - 56,21 грн. (а.с. 4).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що згідно заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) від 01.03.2016 року, яка підписана позивачкою, в її експлуатації значаться УГОП 1 шт., плита газова 1 шт. Отже, за вимогами Кодексу ГРС та виходячи з категорії споживання, визначеної за складом встановлених у домоволодінні газових приладів, розмір річної замовленої потужності на 2021 рік складає 314 м/куб., та, відповідно, вартість складає 715,92 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду з огляду на таке.
АТ «Харківгаз» є газорозподільним підприємством, що здійснює діяльність із транспортування природного газу в Харківській області.
У своїй діяльності АТ «Харківгаз» керується законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2494.
Згідно ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 30.09.2015 №2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу.
Згідно п.1.1 вищевказаного Договору, типовий договір природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Як встановлено у п.1.2 Договору, його умови однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року №2494.
Цей Договір є договором приєднання, що укладається на невизначений строк.
Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір. Зокрема надання підписаної Споживачем заяви приєднання за формою, наведеною в додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ . та/або документально підтверджене споживання природного газу. (п.1.3. Договору).
Відповідно до умов Договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
У п.7 гл.3 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем зазначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та /або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідно до Кодексу ГРС, оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
За змістом п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Відповідно до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.03.2020 №580, з 01.01.2021 року річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за 39 куб.м. для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі; 126 куб.м. для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі; 314 куб.м. для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об'єкта споживача, що не є побутовим.
Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно пункту 1 та 7 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права та припинення правовідношення.
Відповідно до п. п. 1, 6 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 21 вказаного Закону визначено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цьогоЗаконута пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 7) ціну продукції визначено неналежним чином.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції правильно встановив, що у помешканні позивачки перебуває в експлуатації два газоспоживаючі прилади: плита та котел. Отже, вона відноситься до категорії споживачів, які використовують газ комплексно, в тому числі для опалення.
Як убачається з матеріалів справи, за даними рахунку ОСОБА_1 , витрата газу в стандартних умовах за період з 01.10.2019 року по 30.09.2020 року складає 111,35 м/куб.
З урахуванням вимог Кодексу ГРС та виходячи з категорії споживання, визначеної за складом встановлених у домоволодінні газових приладів, розмір річної замовленої потужності на 2021 рік складає 314 м/куб.
Відповідно до Кодексу ГРС, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача.
Інформації про внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу щодо невикористання УГОП для опалення та вилучення цього об'єкту споживача, матеріали справи не містять та позивачкою не надані.
З огляду на наведене, АТ «Харківгаз» вірно встановив споживачу розмір річної замовленої потужності на 2021 рік у розмірі 314 м/куб. та її вартість на рівні 715,92 грн.
Суд першої інстанції надав правильну оцінку твердженням позивачки про те, що вона не підписувала заяву-приєднання до договору розподілу природного газу (для побутового споживача) від 01.03.2016 р. та звернення з цього приводу до поліції, оскільки вони не доведені належними і допустимими доказами. Клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи вона не заявляла.
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не використовувала газ для опалення домоволодіння після підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача), згідно якої УГОП включено до переліку газових приладів, матеріали справи не містять та позивачкою не надані.
Із заявами про розірвання договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, ОСОБА_1 не зверталась.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , які фактично дублюють обґрунтування позовних вимог, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Рішення постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 01 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В.Чумак
Судді: С.Б.Бутенко
О.І.Обідіна