Справа № 553/1984/22 Номер провадження 22-ц/814/4435/22Головуючий у 1-й інстанції Ткачук Ю.А. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
27 вересня 2022 року м.Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дорош А.І., Дряниця Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Писаренко Максимом Олександровичем,
на ухвалу Ленінського районного суду м.Полтави від 11 липня 2022 року, постановлену суддею Ткачук Ю.А., про повернення позовної заяви,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
27.06.2022 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Писаренко М.О., звернувся в суд із позовом до ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 240 960,00 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 29.06.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі залишено без руху, а ухвалою того ж суду від 11.07.2022 визнано неподаною та повернуто позивачу.
Роз'яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
При постановленні ухвали районний суд керувався положеннями ч.3 ст.185 ЦПК України та виходив із того, що позивачем не усунуто належним чином недоліки, вказані в ухвалі суду від 29.06.2022 про залишення позовної заяви без руху.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Писаренко М.О., не погодився із ухвалою та подав на неї апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводить, що позивач, у встановлений судом строк виконав вимоги ухвали суду від 29.06.2022 та своєчасно, 06.07.2022, надіслав до суду клопотання із додатками, якими обґрунтовано розрахунок суми, що стягується із зазначенням періоду виникнення заборгованості, а тому районний суд не мав правових підстав для повернення позовної заяви.
Просить врахувати сталу позицію Верховного Суду за змістом якої не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги чи відсутності доказів. Тоді як питання оцінки обґрунтованості позову вирішується судом на наступних етапах судового розгляду, та, у разі висновку суду про його необґрунтованість, суд може залишити його без задоволення.
Із підстав викладеного, вважає оскаржувану ухвалу постановлену із порушенням вимог ст.ст.76, 78-80 ЦПК України через оцінку доказів по суті позову до вирішення питання відкриття провадження, що призвело до обмеження його права на доступ до суду та ефективний спосіб захисту порушеного права, гарантованого ст.ст.6, 19 Конституції України та відповідає практиці Європейського суду з прав людини, сформованій у справах «Кутіч проти Хорватії», «Белле проти Франції», «Нун'єш Діаш проти Португалії», «Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії».
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (ч.1 ст.368 ЦПК України) без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.369 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Судом першої інстанції установлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.06.2022 адвокат Писаренко М.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом до ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 240 960,00 грн./а.с.1-3/
Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 29.06.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі залишено без руху з підстав її невідповідності положенням ст.175 ЦПК України, а саме:
- позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі у розмірі 240 960,00 грн., при цьому період за який зазначена заборгованість утворилась, в позовній заяві не зазначено;
- на підтвердження факту існування заборгованості по заробітній платі, позивачем до позовної заяви додано довідку Пенсійного фонду України від 01.06.2022 про сплату загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), яка згідно позиції Верховного Суду у справі №242/3051/18 від 31.05.2021 не може бути прийнята судом, як належний доказ щодо розміру заробітної плати та розміру заборгованості;
- позовна заява не містить зазначення ціни позову та зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви./а.с.51/
06.07.2022, на виконання вимог указаної ухвали, представником позивача - адвокатом Писаренко М.О. подано до суду клопотання про їх усунення, а саме надано довідку про доходи ОСОБА_1 , складену останнім, як головою правління, та засвідчену печаткою ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія», за змістом якої загальна сума доходу за період з квітня по вересень 2021 року становить 181 090,43 грн.; за період із жовтня 2021 року по травень 2022 року нараховано, проте не виплачено 240 960,00 грн./а.с.54,55/
Повертаючи позовну заяву позивачу оскаржуваною ухвалою, суд першої інстанції виходив із того, що заява від 06.07.2022 недоліки позовної заяви не усуває належним чином, а тому наявні підстави для застосування ст.185 ЦПК України.
При цьому суд визнав, що ні заява, ні довідка, надані позивачем, не містять обґрунтування суми заборгованості по заробітній платі, заявленої до стягнення, а саме здійснення нарахування та фактичної виплати заробітної плати з розбивкою за місцями. Крім того, довідка про доходи підписана тільки позивачем та не містить дати її складання, що не дає суду можливості пересвідчитись в її актуальності на момент звернення з позовом.
Серед недоліків, які взагалі залишилися не усунутими позивачем, районний суд вказує на відсутність у позовній заяві ціни позову та відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджуються, оскільки вони прийняті з порушенням норм процесуального права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати указані права без будь-яких перепон чи ускладнень.
Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя, що кореспондується із положеннями статті 4 ЦПК України, з огляду на які, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Стаття 175 ЦПК України встановлює вимоги щодо форми та змісту позовної заяви. Зокрема, пунктами 3, 5, 8 частини 3 указаної норми встановлено вимоги щодо зазначення в позові: ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частинами 1-3 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 та 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Положення наведеної норми процесуального закону щодо повернення заяви застосовуються у тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху.
Як убачається із матеріалів справи, позивач, отримавши копію відповідної ухвали суду, не ухилив ся від виконання вимог, зазначених в ній, та в межах встановленого судом строку надав суду клопотання із доказами їх усунення.
Районний суд вдався до надмірного формалізму, поверхово оцінивши обставини, викладені в такій заяві, без урахування положень статей 13,175 ЦПК України, якими визначено, що позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови у задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.
Посилання районного суду на відсутність у позовній заяві ціни позову спростовуються його вимогами, де зазначено розмір заборгованості 240 960,00 грн., що і є ціною позову. За висновками ЄСПЛ, право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п.п.3,4 ч.1 ст.379, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с та н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Писаренко Максимом Олександровичем, -задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м.Полтави від 11 липня 2022 року - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді А.І. Дорош
Ю.В. Дряниця