Справа № 638/2730/21 Номер провадження 11-кп/814/1084/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
19 вересня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019220830000038 за апеляційною скаргою прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2021 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ізюм Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
06.04.2012 Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі,
засуджено за ч.2 ст. 125 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
01.02.2019 приблизно о 05.30 год ОСОБА_8 , перебуваючи у вестибюлі № 1 станції метро «Ботанічний Сад» КП «Харківський метрополітен» за адресою: м. Харків вул. Отакара Яроша, 27-М, в ході раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс раніше незнайомому ОСОБА_9 один удар в обличчя кулаком правої руки та після чого одразу наніс кулаком лівої руки один удар в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_9 впав на підлогу. Своїми діями ОСОБА_8 завдав потерпілому легких тілесних ушкоджень.
На вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу, у якій, з урахуванням внесених змін, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосування Закону, який підлягає застосуванню, а саме положень п.2 ч.1 ст. 49 КК України, просить вирок суду змінити, ОСОБА_8 звільнити від призначеного судом покарання на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України. В іншій частині вирок залишити без змін.
Свою апеляційну скаргу обґрунтував тим, що вчинене ОСОБА_8 кримінальне правопорушення є проступком, з часу вчинення кримінального правопорушення минуло 3 роки, тому, за відсутності його згоди про закриття кримінального провадження, ОСОБА_8 повинен бути звільнений від призначеного покарання.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
15.09.2022 на адресу Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_10 про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до відповідальності.
19.09.2022 на адресу Полтавського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_8 , у якій просить звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження щодо нього.
Одночасно захисник та обвинувачений у своїх заявах просили проводити розгляд справи без їх участі.
Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин, встановлених судом, кваліфікація його дій за ч.2 ст. 125 КК України, є правильними, учасниками провадження не оскаржується та судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Разом з тим, доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, є слушними.
Відповідно до положень ст.417 КПК України - суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Санкція ч.2 ст. 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправні роботи на строк до одного року, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років, тобто, відповідно до положень ст. 12 КК України - є проступком.
Пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Під час апеляційного провадження колегією суддів встановлено, що кримінальне правопорушення ОСОБА_8 вчинене 01.02.2019, відповідно на момент апеляційного розгляду даного кримінального провадження сплинуло більше, аніж два роки.
Враховуючи викладене, наявність згоди обвинуваченого ОСОБА_8 на звільнення його від кримінальної відповідальності, ОСОБА_8 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження, згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, щодо нього закрити.
З урахуванням наведеного, клопотання обвинуваченого та його захисника підлягає до задоволення, а апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 задовольнити частково.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого задовольнити.
Вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2021 року щодо ОСОБА_8 - скасувати.
ОСОБА_8 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, визначених ст.49 КК України.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за ч.2 ст. 125 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4