Житомирський апеляційний суд
Справа №295/15507/21 Головуючий у 1-й інст. Болейко А. П.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Зав'язун С. М.
21 вересня 2022 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді Зав'язуна С.М.,
за участю: секретаря Гонгало Н.В., Білоус Т.А.,
захисника Грабчука О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 12 січня 2022 року,
зазначеною постановою ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 грн.
Згідно постанови суду, 13.11.2021, о 02 годині 57 хвилин, ОСОБА_1 , у м. Житомирі по вул. Перемоги, 17, керував транспортним засобом ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, як незаконну, та прийняти нову, якою справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому, зазначає, що розгляд справи відбувся без його участі, тому він був позбавлений права на захист. Зазначає, що в його діях відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема, пропозиції пройти огляд в медичному закладі поліцейські після його відмови пройти огляд на місці не надавали, так на відеозаписі «20211113075312001574» з 15 сек відеозапису поліцейський питає у ОСОБА_1 - чи буде він проходити огляд за допомогою приладу Драгер, після чого водій ОСОБА_2 відмовляється, однак, поліцейський замість запропонувати водію проїхати в медичний заклад каже: «Ваше право». Тобто, огляд у встановленому прядку - не проводився, отже і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в його діях не має.
Наголошує, що в даному випадку поліцейський, складаючи протокол серії ДПР18 №016369 відносно нього, повинен був в обов'язковому порядку вилучити посвідчення водія та зробити у протоколі про це відповідний запис, разом з цим посвідчення водія у нього не вилучалось, що в свою чергу підтверджує недотримання поліцейським вимог КУпАП при оформленні адміністративних матеріалів. Крім того, поліцейський повинен був в обов'язковому порядку відсторонити його від керування автомобілем, однак, цього не зроблено, що також є порушенням вимог КУпАП і в даній частині.
Звертає увагу, що поліцейськими не роз'яснено його права, в матеріалах справи наявні лише відеозаписи, де поліцейський роз'яснює його права при складанні адміністративної постанови, будь які права при складенні протоколу серії ДПР18 016369 поліцейські йому не роз'яснювали.
Крім того, за відсутності зовнішніх ознак сп'яніння у нього поліцейський не мав права ініціювати процедуру його огляду на стан сп'яніння, що у свою чергу додатково тягне собою недійсність такої процедури.
Наголошує, що жодних порушень ПДР він не вчиняв, що чітко видно з відео реєстратора, що міститься в матеріалах справи, а посилання працівника поліції, що нібито у був закритий номерний знак є надуманими та не відповідають дійсності, постанова ж про накладення на нього адміністративного стягнення оскаржена до суду та на даний час розгляд триває. Наголошує і на тому, що не вживав алкогольних напоїв, як і не відмовлявся від проходження освідування, фактично хотів з'ясувати що ним порушено, що є його правом. Звертає увагу, що йому поліцейські не пропонували пройти освідування в найближчому закладі охорони здоров'я, після його відмови від проходження освідування на місці зупинки, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, тобто працівниками поліції на виконання вимог ст.266 КУпАП, Інструкції та Порядку, не запропоновано пройти огляд у відповідному закладі охорони здоров'я. Крім того, з відеозапису не вбачається, щоб поліцейський вручав йому письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. В свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення складений за ч.1 ст.130 КУпАП відносно нього, не підтверджує вчинення ним цього правопорушення.
Заслухавши пояснення адвоката Грабчука О.В. в підтримку апеляційних вимог, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши постанову суду в межах поданої апеляції, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, за положеннями ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Нормами ст.280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Порядком).
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно п.3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.3 цієї статті в разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції вище наведених вимог закону та нормативних актів не дотримався.
Обґрунтовуючи висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові послався як на докази - протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №016369 від 13.11.2021; рапорт поліцейського; пояснення свідків та інші матеріалами справи.
Дослідивши наявні докази, апеляційний суд не погоджується з таким висновком, оскільки суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст.ст.7, 245, 252, 280 КУпАП, внаслідок чого дійшов неправильного висновку про доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП.
Так, як вбачається з апеляційних доводів викладених ОСОБА_1 , він фактично не визнає свою вину у вчиненні правопорушення, посилаючись на порушення поліцейськими процедури його освідування. Захисником останнього - адвокатом Грабчуком О.В. в судів апеляційної інстанції підтримана позиція свого підзахисного.
Зазначені пояснення (доводи) в ході апеляційної перевірки матеріалами справи не спростовано.
Так, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 016369 від 13.11.2021 (а.с.1), ОСОБА_1 13.11.2021 о 02 годині 57 хвилин, у м.Житомирі по вул.Перемоги, 17, керував транспортним засобом ЗАЗ 110307, д.р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.
В свою чергу, з перевіреного судом апеляційної інстанції наявних в справі відеозаписів (а.с.8), які надані як доказ вини ОСОБА_1 , встановлено те, що з нього не вбачається конкретного фіксування відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому процесуальному порядку. Так, з відеозапису (файл 20211113075312001574) вбачається, що в присутності свідків поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти освідування лише на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», останній відмовився від такого освідування за огляду на пандемію коронавірусної хвороби. Тобто, з наявного відеозапису не вбачається конкретного фіксування належної пропозиції поліцейськими пройти ОСОБА_1 (відповідний процедурі) огляд в медичному закладі для визначення стану алкогольного сп'яніння та відмови останнього від проходження такого огляду, роз'яснення наслідків такої відмови. Крім того, відсутній і зафіксований факт належного роз'яснення останньому його прав, передбачених ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, як і факт складання самого протоколу відносно ОСОБА_1 та інших матеріалів справи, зокрема, акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія з метою встановлення стану сп'яніння.
В свою чергу, апеляційним судом за клопотанням сторони захисту були допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (пасажири транспортного засобу ЗАЗ 110307, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , безпосередні свідки подій 13.11.2021, о 02 год. 57 хв. м.Житомирі по вул.Перемоги, 17)
Так, будучи допитаним свідок ОСОБА_3 підтвердив обставини 13.11.2021, о 02 год. 57 хв. м.Житомирі по вул.Перемоги, 17, зупинки працівниками поліції автомобіля ЗАЗ 110307, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР (не працювала фара автомобіля). Зазначив, що з поліцейськими спілкувались протягом значного часу за це порушення ПДР, під час, розмови у поліцейських виникла підозра щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, та запропоновано останньому пройти освідування на місці події за допомогою приладу «Драгер», однак в зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби, можна було цього не робити, на що ОСОБА_1 погодився. В подальшому поліцейські оформляли документи, вони ж (свідок та свідок ОСОБА_4 ) фактично весь час подій 13.11.2021 перебували біля поліцейських. Останніми були залучені поняті, які щось підписували. Зазначив, що ОСОБА_1 був тверезий, вів себе адекватно обстановці, ніхто з поліцейських йому не пропонував після відмови пройти освідування за допомогою приладу «Драгер» пройти освідування в медичному закладі. Після складання протоколу, вони (свідки та ОСОБА_1 ) сіли в автомобіль ЗАЗ 110307, д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та поїхали додому.
Вище зазначені пояснення підтверджено і свідком ОСОБА_4 , якій в суді апеляційної інстанції дав фактично тотожні показання відносно подій 13.11.2021. При цьому, зазначив, що ОСОБА_1 дуже нервував після зупинки його поліцейськими, оскільки він був зупинений працівниками поліції вперше. Працівники поліції самі наголосила на можливості не проходити освідування на «Драгері» з огляду на COVID-19, освідування в медичному закладі не пропонувалось.
Апеляційний суд звертає увагу, що за результатами апеляційної перевірки матеріалів справи №295/15507/21 не встановлено доказів на підтвердження дотримання поліцейськими процедури освідування за участю свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (пропозиція пройти огляд у відповідному медичному закладі). Письмові пояснення вище зазначених свідків (а.с.6, 7) спростовуються наявним у справі відеозаписом, що дає підстави для сумнівів у їх достовірності.
На неодноразові виклики в судове засідання апеляційного суду свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не з'явилися.
В даному випадку, матеріли справи не містять відповідної інформації на підтвердження дотримання поліцейськими вимог ст.266 КУпАП, Інструкції та Порядку при огляді ОСОБА_1 .
Жодні інші належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
Виходячи з вищезазначеного, вирішуючи справу, суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, викладені в оскарженій постанові висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом, оскаржена постанова суду першої інстанції є необґрунтованою.
Враховуючи вимоги ч.2 ст.62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд вважає необхідним постанову суду скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Богунського районного суду м.Житомира від 12 січня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, - скасувати.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Житомирського
апеляційного суду С.М. Зав'язун