Житомирський апеляційний суд
Справа №288/2044/21 Головуючий у 1-й інст. Зайченко Є. О.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Слісарчук Я. А.
20 вересня 2022 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Слісарчук Я.А., з секретарем судового засідання Кашенко Л.М., за участю захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Слівінського В.О. (в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
Постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 08 червня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Згідно постанови, 31 жовтня 2021 року ОСОБА_1 в смт. Попільня по вулиці 40-річчя Перемоги, Житомирської області, керував транспортним засобом марки Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, відмовився. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Drager» 6810», результати огляду становлять 1,52 проміле, що підтверджується тестом № 298 від 31.10.2021. Своїми діями порушив пункт 2.9 «а» ПДР України.
Не погоджуючись з постановою суду, адвокат Слівінський В.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказує, що ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснював, що вжив близько літра пива, однак за кермом автомобіля перебував ОСОБА_2 . Близько першої години 31.10.2021 на території заправки в салоні автомобіля вони обмінялись місцями. Звертає увагу, що ОСОБА_1 бажав пройти огляд на стан сп'яніння у лікарні, на що поліцейські йому відмовили. Зазначає, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров'я, а також не виписували відповідне направлення. Вказує, що після продування тесту, поліцейські не запитували, чи згоден ОСОБА_1 з його результатом. Зазначає, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, підтверджує відсутність у ОСОБА_1 таких ознак алкогольного сп'яніння як тремтіння рук, запах з порожнини рота та незв'язна мова. Звертає увагу, що ОСОБА_1 не міг керувати автомобілем о 1 годині 05 хвилин, як зазначено у протоколі, оскільки з відеозапису вбачається, що о 00 годині 52 хвилини мікроавтобус вже не рухався. Додатково зазначає, що ОСОБА_1 не зачитувався зміст протоколу та не було роз'яснено його права. Посилається на те, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки у протоколі відсутнє посилання на технічний засіб, за допомогою якого його здійснено. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Зазначає, що акт огляду на стан сп'яніння складався поліцейським ОСОБА_3 , а освідування проводив поліцейський ОСОБА_4 , підпис якого відсутній в акті огляду. Додатково зазначає, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, а навпаки поліцейський пропонував заправити автомобіль та рухатись далі. Посилається на те, що у протоколі не зазначено серійного та заводського номеру спеціального технічного засобу, яким проводився огляд на стан сп'яніння.
Заслухавши пояснення адвоката Слівінського В.О., який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного правопорушення стверджується зібраними по справі доказами, яким суд дав належну оцінку, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №378891 від 31.10.2021 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; результатом тесту спеціального технічного приладу Драгер; копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №826731 від 31.10.2021; відеозаписом з нагрудної відеокамери патрульного поліцейського.
Вищевказані зібрані по справі докази свідчать про те, що 31 жовтня 2021 року ОСОБА_1 в смт. Попільня по вулиці 40-річчя Перемоги, Житомирської області, керував транспортним засобом марки Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, відмовився. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Drager» 6810», чим порушив пункт 2.9 «а» ПДР України.
Дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані правильно, а накладене на нього стягнення відповідає вимогам ст.33 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 свою вину не визнав, вжив близько літра пива, однак за кермом автомобіля перебував ОСОБА_5 , в салоні автомобіля вони обмінялись місцями, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки з долученого до матеріалів справи відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом, а його поведінка, у сукупності з іншими доказами у справі, свідчить по те, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного правопорушення, не звільняє його від адміністративної відповідальності та на переконання апеляційного суду є способом захисту та намаганням уникнути адміністративної відповідальності.
Відеозаписом, долученим до матеріалів справи, спростовуються доводи апеляційної скарги в тій частині, що ОСОБА_1 бажав пройти огляд на стан сп'яніння у лікарні, на що поліцейські йому відмовили. Від будь-яких письмових пояснень ОСОБА_1 відмовився, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 звертався зі скаргою на дії працівників поліції.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров'я, а також не виписували відповідне направлення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП та п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та не висловлював незгоди щодо результатів такого огляду, працівники поліції обґрунтовано не виписували відповідне направлення до закладу охорони здоров'я та не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що на відеозаписі у ОСОБА_1 не зафіксовано таких ознак алкогольного сп'яніння як тремтіння рук, запах з порожнини рота та незв'язна мова, оскільки вказані ознаки візуально сприймає працівник поліції у тому випадку, коли у нього є підстави вважати, що особа перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, ОСОБА_1 не заперечував, що перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що час руху автомобіля у протоколі не співпадає з часом руху на відеозаписі, те, що ОСОБА_1 не зачитувався зміст протоколу та не було роз'яснено його права, у протоколі відсутнє посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, те, що акт огляду на стан сп'яніння складався поліцейським ОСОБА_3 , а освідування проводив поліцейський ОСОБА_4 , підпис якого відсутній в акті огляду, незазначення у протоколі серійного та заводського номеру спеціального технічного засобу, яким проводився огляд на стан сп'яніння та те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, не є істотними порушеннями вимог КУпАП, які тягнуть за собою скасування постанови суду, про що зазначає в апеляційній скарзі захисник.
Постанова суду є законна та обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Слівінського В.О. залишити без задоволення, а постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 08 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: