Житомирський апеляційний суд
Справа №278/2502/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.78 КК Доповідач ОСОБА_2
20 вересня 2022 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі судове провадження №278/2508/21 за апеляційною скаргою прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 20.04.2022,
Цією ухвалою задоволено подання Житомирського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області та звільнено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного йому вироком Житомирського районного суду від 30 січня 2020 року за ч.1 ст.263 КК України у виді 3 років позбавлення волі, у зв'язку із закінченням іспитового строку.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_9 вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та просить її скасувати, а своїм рішення відмовити у задоволенні подання начальника Житомирського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області про звільнення ОСОБА_8 від призначеного судом покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку. При цьому, звертає увагу, що 08.07.2021 до органу з питань пробації надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_8 з 08.06.2021 утримується в слідчому ізоляторі при ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» у зв'язку із вчиненням нового кримінального правопорушення. Встановлено, що слідчим відділом ВП №1 Житомирського РУП 06.06.2021 внесено відомості до ЄРДР за №12021060170000253 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115, ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України. 18.06.2021 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та в подальшому обвинувальний акт скеровано до Житомирського районного суду Житомирської області для розгляду по суті. Наразі, розгляд кримінального провадження у суді триває. Тобто, ОСОБА_8 вчинив ряд нових кримінальних правопорушень під час іспитового строку та враховуючи положення ч.3 ст.75 КК України, вказане має розцінюватися як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Також, судом не враховано вимоги ч.3 ст. 78 КК України та п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 (далі - Постанова) від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до яких, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд нризначас йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України. Таким чином, ініціювання перед судом питання про звільнення ОСОБА_8 від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку, постановлення судом ухвали про звільнення від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку та у разі набрання законної сили ухвалою суду від 20.04.2022, вказане позбавляє сторону обвинувачення, суд посилатися на обтяжуючі обставини, які визначені ст.67 КК України (вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів), та призначити ОСОБА_8 покарання за правилами ст.71 КК України. Разом з тим, ухвалення судом рішення про звільнення ОСОБА_8 від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку, порушує вказані загальні засади кримінального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора, який просив апеляційну скаргу задовольнити, пояснення засудженого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , які просили оскаржену ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали судового провадження, доводи апеляційної скарги, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно ст.370 КПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим та ґрунтуватись на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону.
Як вважає суд апеляційної інстанції, зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано.
Статтею 78 КК України регламентовано правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням, які полягають у тому, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
З огляду на ч.2 ст.165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Виходячи зі змісту вказаних правових норм, підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, є комплекс елементів, дотримання яких свідчить про виконання засудженим вимог ст.75 КК України та можливість застосування до нього ст.78 КК України.
Зокрема, такими елементами є закінчення іспитового строку, який визначений конкретними часовими межами, перебування засудженого протягом іспитового строку під контролем органів, зазначених в ч.4 ст.76 КК України, виконання засудженим покладених на нього вироком суду обов'язків, передбачених ст.76 КК України, а також обов'язок не вчинити протягом іспитового строку нового злочину.
Недотримання будь-якої із вищезазначених умов вказує на порушення засудженим положень ст.75 КК України щодо звільнення його при ухваленні вироку від відбування покарання з випробуванням та не дає підстав для застосування ст.78 КК України навіть у разі закінчення визначеного судом терміну іспитового строку.
В ході апеляційної перевірки матеріалів судового провадження №278/2502/21 встановлено те, що вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 30.01.2020 ОСОБА_8 засуджений за ч.1 ст.263, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
У відповідності до матеріалів провадження, строк відбування покарання ОСОБА_8 закінчився 30.07.2021 і тому Житомирський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області звернувся до суду з поданням про звільнення останнього від покарання, призначеного вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 30.01.2020, у зв'язку із закінченням іспитового строку засудженого.
На підставі зазначеного подання, суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість на підставі ч.1 ст.78 КК України звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання за закінченням іспитового строку, оскільки поведінка останнього свідчить про те, що він став на шлях виправлення.
З такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції.
Так, відповідно до ч.1 ст.78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного покарання.
Так, згідно зі ст.62 Конституції України та п.2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Однією з загальних засад кримінального провадження, встановленою статтею 17 КПК України є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, відповідно до якої, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Отже, будь-яке втручання у права людини має ґрунтуватися на положеннях закону, тобто відповідати принципу законності, який передбачає абсолютний правовий захист та є засадничим компонентом правової системи.
Під час апеляційного розгляду було встановлено, що остаточного рішення за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12021060410000253 від 06.06.2021 відносно ОСОБА_8 за ч.1 ст.263, ч.1 ст.115, ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України, направленим до суду, на який є посилання в клопотанні органу пробації та ухвалі суду першої інстанції (що є фактично основним апеляційним доводом прокурора), наразі немає, натомість триває лише судовий розгляд даного кримінального провадження в Житомирському районному суді Житомирської області, тобто відсутній належний вирок суду, яким було б визнано винним та засуджено ОСОБА_8 за вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а з огляду на вищевикладене, за відсутності обвинувального вироку суду не можна й стверджувати про те, що ОСОБА_8 скоїв вказане кримінальне правопорушення у період іспитового строку за вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 30.01.2020, а отже не можна й констатувати, що засуджений не виконував обов'язки, покладені на нього вироком та вчинив нові кримінальні правопорушення, а тому до нього не може бути застосовано положення ст.78 КК України, що було зроблено судом першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є непереконливими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 20.04.2022, якою звільнено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного йому вироком Житомирського районного суду від 30 січня 2020 року за ч.1 ст.263 КК України у виді 3 років позбавлення волі, у зв'язку з закінченням іспитового строку, - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :