Провадження № 22-ц/803/5275/22 Справа № 201/12470/21 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
27 вересня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
за участю секретаря Паромової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія “Інтер-Поліс” на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Інтер-Поліс”, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в результаті ДТП,-
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ПрАТ “СК “Інтер-Поліс” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в результаті ДТП.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 04 червня 2021 року у м. Дніпрі в районі буд. 9 по пр. Гагаріна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “Toyota Camry”, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля “ВАЗ”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ “СК “Інтер-Поліс” на підставі полісу № АР/1474185. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2021 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до висновку № 8489 по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ вартість матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля “Toyota Camry”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 88562 грн. 05 коп. без урахувань втрати товарної вартості та 94344 грн. 39 коп. із врахуванням втрати товарної вартості та 3500 грн. вартість послуг експерта. ПрАТ “СК “Інтер-Поліс” сплатило позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 60180 грн. 02 коп., частково відшкодувавши завдану шкоду, а відтак невідшкодована сума становить 28382 грн. 03 коп., а також сума втрати товарної вартості складає 5782 грн. 34 коп. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача ПрАТ “СК “Інтер-Поліс” суму невідшкодованого матеріального збитку у розмірі 28382 грн. 03 коп., стягнути з ОСОБА_2 суму втрати товарної вартості, яка складає 5782 грн. 34 коп., вартість послуг експерта у розмірі 3500 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000 грн., та судові витрати.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26 квітня 2022 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ПАТ СК “Інтер-Поліс”(ЄДРПОУ 19350062) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 28382 грн. 03 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 3500 грн., а всього 6500 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 грн. Стягнуто з ПАТ “СК “Інтер-Поліс” (ЄДРПОУ 19350062) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ПрАТ “СК “Інтер-Поліс” просить рішення суду від 26 квітня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ганга Д.Г. просить рішення суду від 26 квітня 2022 року залишити без змін в частині стягнення з ПрАТ “СК “Інтер-Поліс” та ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди, та змінити в частині розподілу витрат на проведення експертизи та судового збору.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Отже, за змістом зазначеної норми закону саме володілець джерела підвищеної небезпеки несе відповідальність за шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності його вини у її заподіянні. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність по використанню яких є джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).
Статтею 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до абз. 2 п. 36.2 ст. 36 зазначеного Закону “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
З постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2021 року у справі №201/5967/21 вбачається, 04 червня 2021 року о 08 год. 00 хв., керуючи автомобілем “ВАЗ”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався в районі буд. № 79 по пр.Гагаріна в м. Дніпрі, де при перестроюванні праворуч, не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого не надав переваги у русі та скоїв зіткнення з автомобілем “Тойота”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку здійснювалось перестроювання. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам (а.с.44).
Вказаною постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2021 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КупАП. На підставі ст. 22 КУпАП звільнено ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням та провадження у справі закрито. Вказана постанова набрала законної сили 20 липня 2021 року.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Власником автомобіля “Toyota Camry”, реєстраційний номер НОМЕР_1 є позивач ОСОБА_1 (а.с.38).
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ “СК “Інтер-Поліс” на підставі полісу № АР/1474185, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну 130 000 грн., строк дії полісу з 31 травня 2021 року по 30 травня 2022 року включно (а.с. 40).
З висновку №8489 від 22 червня 2021 року експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, складеного експертом-автотоварознавцем Крутінь В.І., вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля “Toyota Camry”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 88562 грн. 05 коп. без урахування ВТВ та 94344 грн. 39 коп. з урахуванням ВТВ. Розмір втрати товарної вартості транспортного засобу становить 5 782 грн. 34 коп. (а.с.8-15).
Вартість висновку №8489 від 22 червня 2021 року експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ становить 3 500 грн. (а.с. 37).
Позивач звернувся до ПрАТ “СК “Інтер-Поліс” із заявою про виплату страхового відшкодування та ПрАТ “СК “Інтер-Поліс” сплатило позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 60 180 грн. 02 коп. (а.с. 39, 75).
Сплативши позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 60 180 грн. 02 коп., ПрАТ “СК “Інтер-Поліс” посилалися на звіт про визначення вартості матеріального збитку експертної компанії “Фаворит Ассистанс” від 28 липня 2021 року, виготовленого на замовлення ПрАТ “СК “Інтер-Поліс”, у висновках якого визначено вартість матеріального збитку, спричиненого позивачу у результаті ДТП у розмірі - 66 169 грн. 62 коп. (а.с.77-83).
Слід зазначити, з висновку №8489 від 22 червня 2021 року експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, складеного експертом-автотоварознавцем Крутінь В.І., вбачається, що вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля “Toyota Camry”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 88562 грн. 05 коп. без урахування ВТВ та 94344 грн. 39 коп. з урахуванням ВТВ. Також у висновку експертом визначено розмір втрати товарної вартості транспортного засобу (а.с.8-15).
Вказаний висновок №8489 від 22 червня 2021 року експерта-автотоварознавця Крутінь В.І. складено з урахуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріальної шкоди, заподіяної власнику колісного транспортного засобу, Закону України “Про судову експертизу”, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень та інше. Цей висновок складено судовим експертом Крутінь В.І., який має вищу технічну освіту та кваліфікацію судового експерта - свідоцтво Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України №1382 від 30 жовтня 2009 року, дійсне до 30 листопада 2021 року.
Висновок експерта №8489 від 22 червня 2021 року, складений експертом-автотоварознавцем Крутінь В.І. є належним та допустимими доказом у розумінні статей 77, 78 ЦПК України.
Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, позивач ОСОБА_1 просив суд, зокрема, стягнути з ОСОБА_2 суму втрати товарної вартості транспортного засобу, яка становить 5782 грн. 34 коп., відповідно до висновку експерта №8489 від 22 червня 2021 року, складеного експертом-автотоварознавцем Крутінь В.І.
Слід зазначити, висновок експертної компанії “Фаворит Ассистанс” від 28 липня 2021 року, що був виготовлений на замовлення ПрАТ “СК “Інтер-Поліс”, не містить визначення розміру втрати товарної вартості транспортного засобу.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги висновок експертної компанії “Фаворит Ассистанс” від 28 липня 2021 року, наданий відповідачем, оскільки позивачем, крім інших, були заявлені вимоги про відшкодування втрати товарної вартості транспортного засобу, визначення яких відсутні у вказаному висновку.
Із клопотанням про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи учасники справи до суду не зверталися.
Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтваного висновку про стягнення з ПрАТ “СК “Інтер-Поліс” суми у розмірі 28 382 грн. 03 коп., врахувавши, що страховою компанією вже було сплачено позивачу 60 180 грн. 02 коп. страхового відшкодування, та врахувавши, що ліміт відповідальності відповідно полісу №АР/1474185 становить 130 000 грн. - відповідальності за шкоду, заподіяну майну.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід зазначити, відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (стаття 23 ЦК України).
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи, що внаслідок ДТП було пошкоджено транспортний засіб позивача, що свідчить про перенесені останнім моральні страждання, оскільки позивач об'єктивно був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
З урахуванням характеру страждань, їх обсягу, тривалості, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд дійшов обґрунтованого висновку, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 3000 грн., який стягнуто ОСОБА_2 , що буде необхідним, достатнім, розумним і справедливим за наведених обставин.
Стосовно вимог про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу в розмірі 6 000 грн. слід зазначити, положеннями ст. ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов'язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів та проведенням експертизи; 3)пов'язані з витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ст.137 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до п.8 ч.2 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (рішення «Гуриненко проти України» від 18.02.2010р., №37246/04).
Враховуючи, що позивачем не було надано до суду належних та достатніх доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні вказаних вимог.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , стягнувши з ПАТ СК “Інтер-Поліс” на користь ОСОБА_1 28 382 грн. 03 коп., з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 3500 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності позовних вимог ОСОБА_1 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду, невідповідності рішення суду фактичним обставинам справи є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія “Інтер-Поліс” - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26 квітня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Т.П.Красвітна
О.В.Свистунова