Справа № 761/18970/21
Провадження № 2/761/4505/2022
20 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
за участю секретаря: Корнійчук Є.Т.,
представника позивача: ОСОБА_2.,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АССІСТО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «Торгово-промисловий альянс «Укрспецторг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання поруки припиненою,
встановив:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2021 року матеріали позову передані на розгляд судді Саадулаєва А.І.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Як вбачається із матеріалів справи спірні правовідносини виникли з кредитного договору від 02.02.2007 року №02-07/ю, укладеного між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ПП «Торгово-Промисловий Альянс «Укрспецторг». Тобто сторонами цього договору є юридичні особи.
Для забезпечення виконання зобов'язань ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за вказаним договором було укладено договір поруки №02-07/Ю/Р-6 від 26.05.2008 року з ОСОБА_1 .
Отже спір про визнання поруки припиненою є спором щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи.
У судовому засіданні, суд поставив на обговорення питання щодо підсудності даної справи Шевченківському районному суду м.Києва.
Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що належним судом, який має розглядати даний спір є Шевечнківський районний суд м. Києва.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
При цьому сторонами в господарському процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу (ч. 1 ст. 45 ГПК України). Так, указаною нормою передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, стороною у господарському процесі може бути і фізична особа, яка не є підприємцем.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено ст. 20 ГПК України. Цією статтею передбачено випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, підвідомчі господарському суду (п. 30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі №904/2530/18).
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та, 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Тобто, господарським судам підвідомчі зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спори за виключенням тих, де стороною правочину є фізична особа (п. п. 5.26, 5.27 постанови Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі №902/644/18).
Господарським договором є домовленість, укладена за встановленим змістом та формою, між учасниками господарських правовідносин, спрямована на встановлення, зміну чи припинення прав та обов'язків, досягнення конкретної мети та забезпечується у випадку порушення можливістю застосування небажаних наслідків.
Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем існує спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов'язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що провадження по справі слід закрити та роз'яснити позивачу право звернення до Господарського суду міста Києва.
Вказана позиція узгоджується з позицією Великої Палати верховного Суду у справі № 904/2530/18 від 19.03.2019 року.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 255, 256 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Провадження у справі №761/18970/21 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АССІСТО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «Торгово-промисловий альянс «Укрспецторг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання поруки припиненою - закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: